3. Понятий повинен відповідати таким процесуальним вимогам:

o бути повнолітнім;

o бути грамотним, аби прочитати протокол і підписати його;

o бути незаінтересованим у результатах кримінального провадження;

o не мати фізичних і психічних вад, з яких він не може особисто підписати протокол.

Враховуючи особливості деяких слідчих дій, законодавець ставить додаткові вимоги щодо характеристик понятих. Так, під час провадження обшуку особи поняті повинні бути однієї статі з обшукуваним (ч. 5 ст. 236 КПК). Таке саме правило встановлено і щодо освідування, супроводжуваного оголенням освідуваної особи (ч. 2 ст. 241 КПК).

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також інші особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

3. Понятий зобов'язаний:

o бути присутнім під час провадження процесуальної дії;

o після її закінчення засвідчити своїм підписом відповідність записів у протоколі виконаним діям;

o не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора відомості, які стали відомі йому у зв'язку з виконанням своїх обов'язків (ч. 3 ст. 66 КПК).

Понятий має право:

o ознайомитися із текстом протоколу процесуальної дії перед його підписанням; o висловлювати зауваження і доповнення до протоколу;

o за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки.

5. Понятий перебуває в такому статусі протягом часупровадження процесуальної дії, до участі в якій він запрошений.

6. Юридична відповідальність понятого:

o кримінальна відповідальність - за розголошення без дозволу слідчого, прокурора даних досудового розслідування (ст. 387 КК).

4.2.4.2. Свідок

1. Свідок - це фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінальною провадження, і яка викликана для давання показань.

З набранням чинності КПК 2012 року у вітчизняному кримінальному процесі з'явилися поняття "свідок обвинувачення" і "свідок захисту" (ч. 6 ст. 352 КПК). Кожна сторона забезпечує прибуття в суд "свого" свідка. Суд лише сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки свідків шляхом здійснення судового виклику (ч. 2 ст. 327 КПК). Однак після приведення головуючим у судовому засіданні свідка до присяги і попередження його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і давання завідомо неправдивих показань особа стає свідком не сторони, а свідком правосуддя.

2. Підставою участі у кримінальному провадженні є виклик для давання показань.

3. Обставини, що виключають участь особи як свідка, зазначені в ст. 65 КПК. Згідно з цією нормою не можуть бути допитані як свідки, особи, які володіють конфіденційною інформацією, наданою журналістам за умови нерозголошення авторства або джерела інформації, або інформацією, що становить професійну (адвокатську, лікарську, нотаріальну, таємницю сповіді) або "процесуальну" (отриману учасниками провадження під час виконання процесуальних дій і ухвалення процесуальних рішень) таємницю.

Захисник, представник, адвокат, нотаріус, медичний працівник, священнослужитель з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі.

"Імунітет" від допиту як свідків мають особи з правом дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв -без згоди представника дипломатичної установи.

Особа, викликана як свідок, на підставі засади свободи від самовикриття та права не свідчити проти себе, близьких родичів та членів сім'ї вправі відмовитися давати показання як свідок.

4. Свідок зобов'язаний (ч. 2 ст. 66 КПК):

o прибулі за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

o давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;

• не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Свідок має право (ч. 1 ст. 66 КПК):

o знати, у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;

• користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката;

o інші права.

5. Свідок перебуває в такому статусі протягом такого часу: з моменту виклику до закінчення кримінального провадження.