3. Звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійснюється винятково судом (ч. 2 ст. 44 КК). Тому кримінальне провадження, у якому встановлені підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягає переведенню до суду.

11.3.1. Під стави

Підстави прийняття такого рішення визначені кримінальним законом. У кримінальному законі містяться 2 різновиди підстав звільнення від кримінальної відповідальності:

1. загальні підстави, які стосуються багатьох складів кримінальних правопорушень і викладені у нормах Загальної частини КК. До їх числа належать: зміна обстановки (ст. 48 КК); дійове каяття особи (ст. 45 КК); примирення обвинуваченого з потерпілим (ст. 46 КК); передача особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації (ст. 47 КК); закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК); застосування до неповнолітнього ПЗВХ (ч. 1 ст. 97 КК);.

2. спеціальні підстави, що стосуються окремих різновидів кримінальних правопорушень. Зазначені підстави містяться в окремих статтях Особливої частини КК. До їх числа належать такі: добровільна заява громадянина України про свій зв'язок з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками, від яких він отримав злочинне завдання (ч. 2 ст. 111 "Державна зрада" КК); здійснення до

притягнення до кримінальної відповідальності виплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам особою, яка не виплачувала ці різновиди виплат (ч. 3 ст. 175 "Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат" КК) тощо.

Кожна із зазначених підстав передбачає наявність відповідних умов. Останні регламентовані у зазначених вище статтях закону про кримінальну відповідальність.

Звільнення від кримінальної відповідальності не означає, що діяння перестає бути кримінально караним. Воно не втрачає ознак суспільної небезпечності, а отже, залишається кримінальним правопорушенням. У зазначених випадках передбачена можливість депеналізаиії - зменшення меж державного примусу за вчинені кримінальні правопорушення, а не декриміналізації правопорушення.

Слід розмежовувати передбачені КК випадки звільнення від кримінальної відповідальності і випадки, коли вона взагалі неможлива, наприклад, у разі: малозначності діяння (ч. 2 ст. 11), вчинення діяння у стані неосудності (ч. 2 ст. 19), недосягнення особою віку кримінальної відповідальності (ст. 22), наявності обставин, що виключають злочинність діяння (розділ VIII Загальної частини КК), а також випадки, коли особа не підлягає такій відповідальності (див., наприклад, ч. 2 ст. 385, ч. 2 ст. 396 КК).

11.3.2. Процесуальний поряд ок

Встановивши наявність підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор виконує процесуальні дії у такому порядку:

1. роз'яснює підозрюваному право на звільнення від КВ, а також: суть підозри; підставу звільнення від кримінальної відповідальності; право заперечувати проти закриття судом кримінального провадження з цієї підстави;

2. складає клопотання до суду про звільнення від кримінальної відповідальності. Зміст цього клопотання врегульовано у ч. 1 ст. 287 КПК;

3. ознайомлює з клопотанням потерпілого і з'ясовує його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності;

4. без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає клопотання до суду;

5. до клопотання додає письмову згоду підозрюваного.