- •Тема 2. Облік фінансування, грошових коштів, доходів і видатків загального фонду
- •1. Суть і принципи фінансування.
- •2. Розпорядники коштів, їх права і обов’язки.
- •3. Облік фінансування бюджетних установ через органи Державної казначейської служби України.
- •4. Облік операцій на поточних (бюджетних) рахунках у банках та реєстраційних рахунках в органах Державної казначейської служби.
- •РУповноважена установа банку ис 2.1. Послідовність розрахунків платіжними дорученнями через органи Державної казначейської служби
- •5. Облік касових і фактичних видатків.
- •6. Облік касових і валютних операцій.
- •1.Правові засади формування коштів спеціального фонду.
- •2. Облік коштів, які отримані як плата за послуги, що надаються бюджетними установами.
- •Тема 3. Облік доходів і видатків спеціального фонду бюджетної установи
- •3. Кошти отримані з інших джерел власних надходжень та інші надходження спеціального фонду.
- •4. Облік витрат на науково-дослідні роботи.
- •Тема 4: Облік розрахунків з оплати праці, соціального страхування і стипендій
- •1. Праця і заробітна плата в бюджетній установі – її значення та завдання обліку.
- •2. Облік особового складу працівників установи.
- •3. Облік використання робочого часу.
- •4. Види і форми оплати праці.
- •5. Порядок розрахунків з працівниками по заробітній платі та її виплата.
- •6. Утримання із заробітної плати.
- •База для справляння та ставки єсв
- •7. Облік розрахунків зі стипендіями.
- •Тема 5. Облік грошових розрахунків
- •1. Розрахунки з податків та платежів в бюджет з пенсійного забезпечення, соціального страхування, страхування на випадок безробіття.
- •2. Облік розрахунків з підзвітними особами, з відшкодування завданих збитків.
- •3. Особливості обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків.
- •4. Розрахунки в порядку планових платежів.
- •5. Облік зобов’язань розпорядників бюджетних коштів.
- •6. Розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами.
- •Тема 6. Облік необоротних активів
- •1. Класифікація, оцінка та завдання обліку необоротних активів.
- •2. Документальний облік необоротних активів.
- •3. Документальне оформлення руху основних засобів.
- •4. Облік зносу основних засобів та їх ремонт.
- •5. Облік списання та реалізації необоротних активів.
- •6. Облік нематеріальних активів.
- •7.Інвентаризація основних засобів.
- •Тема 7. Облік матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та малоцінних і швидкозношуючих предметів
- •1.Класифікація та оцінка матеріалів.
- •2. Документація з обліку руху матеріалів.
- •3.Складський облік матеріалів.
- •4.Облік медикаментів, продуктів харчування.
- •5.Особливості обліку мшп.
- •6. Переоцінка та інвентаризація матеріальних запасів.
Тема 4: Облік розрахунків з оплати праці, соціального страхування і стипендій
Праця і заробітна плата в бюджетній установі – її значення та завдання обліку.
Облік особового складу працівників установи.
Облік використання робочого часу.
Види і форми оплати праці.
Порядок розрахунків з працівниками по заробітній платі та її виплата.
Утримання із заробітної плати.
Облік розрахунків зі стипендіями.
1. Праця і заробітна плата в бюджетній установі – її значення та завдання обліку.
У бюджетних установах, як і в госпрозрахункових підприємствах і організаціях, праця виступає як цілеспрямована діяльність людей і є основним джерелом задоволення матеріальних і духовних потреб громадян.
Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР визначив, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник чи уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців. Головним елементом основної заробітної плати працівників бюджетних установ є заробітна плата, нарахована за відпрацьований час (виконану роботу) за тарифними ставками, посадовими окладами чи за середнім заробітком незалежно від форм і систем оплати праці.
Додаткова заробітна плата являє собою винагороду за працю понад установлені норми, за трудові успіхи й винахідливість та за особливі умови праці. До неї належать надбавки й доплати до тарифних ставок посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством (за високу професійну майстерність, персональні надбавки, за високі досягнення у праці, за знання й використання іноземної мови, за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування чи збільшення обсягу виконаних робіт, за роботу у шкідливих умовах, інші надбавки й доплати); премії працівникам за виробничі показники, винагорода за вислугу років, стаж роботи; оплата праці працівників, які не перебувають у штаті установи, за виконання робіт згідно з договорами цивільного правового характеру; оплата праці у вихідні та святкові дні, понаднормовий час, оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до чинного законодавства, грошові компенсації за невикористану відпустку, оплата навчальних відпусток.
До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачено актами чинного законодавства або такі, що здійснюються понад установлені зазначеними актами норми.
У бюджетній сфері процес праці має певні особливості:
результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність);
праця носить переважно розумовий характер;
у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці припадає від 60 до 85% усіх витрат;
у бюджетній сфері досить високий рівень кваліфікації працюючих, а в деяких галузях (освіта, охорона здоров'я, мистецтво) частка спеціалістів вищої кваліфікації сягає близько 50% загальної чисельності працівників.
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників бюджетних установ шляхом: встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів; оподаткування доходів працівників.
Облік праці та розрахунків щодо зарплати є однією з найважливіших ділянок облікової роботи в бюджетних установах. Його завдання такі:
контроль за дотриманням штатної дисципліни і використанням фонду заробітної плати;
правильне обчислення витрат робочого часу та контроль за його раціональним використанням;
своєчасне і достовірне нарахування заробітної плати і допомоги за тимчасовою непрацездатністю;
здійснення своєчасних і достовірних розрахунків щодо заробітної плати;
контроль за використанням виділених на зарплату коштів загального і спеціального фондів;
своєчасне складання необхідної звітності і забезпечення користувачів інформацією про працю і заробітну плату.
Виконання цих завдань можливе лише при раціональній організації всього облікового процесу і постійному контролі за ним з боку керівника, головного бухгалтера установи та органів Державної казначейської служби України, які видають дозвіл на отримання коштів на зарплату в межах кошторису.