- •Тема 2. Облік фінансування, грошових коштів, доходів і видатків загального фонду
- •1. Суть і принципи фінансування.
- •2. Розпорядники коштів, їх права і обов’язки.
- •3. Облік фінансування бюджетних установ через органи Державної казначейської служби України.
- •4. Облік операцій на поточних (бюджетних) рахунках у банках та реєстраційних рахунках в органах Державної казначейської служби.
- •РУповноважена установа банку ис 2.1. Послідовність розрахунків платіжними дорученнями через органи Державної казначейської служби
- •5. Облік касових і фактичних видатків.
- •6. Облік касових і валютних операцій.
- •1.Правові засади формування коштів спеціального фонду.
- •2. Облік коштів, які отримані як плата за послуги, що надаються бюджетними установами.
- •Тема 3. Облік доходів і видатків спеціального фонду бюджетної установи
- •3. Кошти отримані з інших джерел власних надходжень та інші надходження спеціального фонду.
- •4. Облік витрат на науково-дослідні роботи.
- •Тема 4: Облік розрахунків з оплати праці, соціального страхування і стипендій
- •1. Праця і заробітна плата в бюджетній установі – її значення та завдання обліку.
- •2. Облік особового складу працівників установи.
- •3. Облік використання робочого часу.
- •4. Види і форми оплати праці.
- •5. Порядок розрахунків з працівниками по заробітній платі та її виплата.
- •6. Утримання із заробітної плати.
- •База для справляння та ставки єсв
- •7. Облік розрахунків зі стипендіями.
- •Тема 5. Облік грошових розрахунків
- •1. Розрахунки з податків та платежів в бюджет з пенсійного забезпечення, соціального страхування, страхування на випадок безробіття.
- •2. Облік розрахунків з підзвітними особами, з відшкодування завданих збитків.
- •3. Особливості обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків.
- •4. Розрахунки в порядку планових платежів.
- •5. Облік зобов’язань розпорядників бюджетних коштів.
- •6. Розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами.
- •Тема 6. Облік необоротних активів
- •1. Класифікація, оцінка та завдання обліку необоротних активів.
- •2. Документальний облік необоротних активів.
- •3. Документальне оформлення руху основних засобів.
- •4. Облік зносу основних засобів та їх ремонт.
- •5. Облік списання та реалізації необоротних активів.
- •6. Облік нематеріальних активів.
- •7.Інвентаризація основних засобів.
- •Тема 7. Облік матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та малоцінних і швидкозношуючих предметів
- •1.Класифікація та оцінка матеріалів.
- •2. Документація з обліку руху матеріалів.
- •3.Складський облік матеріалів.
- •4.Облік медикаментів, продуктів харчування.
- •5.Особливості обліку мшп.
- •6. Переоцінка та інвентаризація матеріальних запасів.
4. Облік зносу основних засобів та їх ремонт.
У процесі експлуатації основні засоби бюджетних установ поступово фізично і морально зношуються. Знос – це втрата об'єктом основних засобів фізичних якостей або техніко-економічних властивостей, а внаслідок цього – і вартості. Але, на відміну від виробничих підприємств, у бюджетних установах амортизаційні відрахування на основні засоби не проводять, а нараховують лише їх знос.
Знос нараховують на будинки та споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, робочу худобу, транспортні засоби, виробничий (включаючи пристрої) та господарський інвентар, багаторічні насадження, які досягли експлуатаційного віку.
Знос не нараховується на такі основні засоби:
земельні ділянки;
природні ресурси;
будинки і споруди, що є унікальними пам'ятками архітектури та мистецтва;
обладнання, експонати, зразки, діючі і недіючі моделі, макети та інші наочні посібники, що знаходяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються для навчальних та наукових цілей;
продуктивну і племінну худобу, буйволів, волів, оленів, експонати тваринного світу (в зоопарках та інших аналогічних установах);
багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного віку;
бібліотечні фонди, фільмофонди, сценічно-постановочні засоби;
музейні і художні цінності;
малоцінні необоротні матеріальні активи;
основні засоби установ, що знаходяться за кордоном;
білизну, постільні речі, одяг, взуття;
орендовані основні засоби.
Знос предметів (об'єктів) основних засобів нараховується один раз на рік (за повний календарний рік), незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані чи побудовані. Процес нарахування зносу здійснюється таким чином. При відкритті інвентарних карток обліку основних засобів т. ф. № 03-6 (бюджет) та № 03-8 (бюджет) записується річна норма зносу в процентах до балансової вартості. Згідно з діючим порядком нарахування зносу основних засобів у бюджетних установах проводять за ставками в процентах до первісної вартості основних засобів на кінець року. При цьому використовують норми нарахування зносу за групами основних засобів, визначених наказом ДКУ від 17.07.2000 N 64 «Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ».
В останній робочий день грудня бухгалтер переносить з інвентарних карток у т. ф. № ОЗ-12 (бюджет) «Відомість нарахування зносу на основні засоби» первісну вартість об'єкта, річну норму нарахування зносу, суму нарахованого зносу з початку експлуатації об'єкта до звітного періоду. На підставі цих даних визначають суму зносу за рік і на кінець року. З меморіального ордера сума зносу переноситься у книгу «Журна-головна».
У системі рахунків бухгалтерського обліку зазначена операція відображається за рахунком № 13 «Знос необоротних активів» за субрахунками:
№ 131 «Знос основних засобів»;
№ 132 «Знос інших необоротних активів»;
№ 133 «Знос нематеріальних активів».
Сума нарахованого зносу з кожного об'єкта зокрема не може перевищувати 100% його первісної вартості. У той же час нарахування зносу в розмірі 100% первісної вартості об'єкта не є підставою для його списання з балансу.
Особи, відповідальні за експлуатацію та збереження основних засобів, повинні забезпечити своєчасне, повне і якісне виконання усіх правил їх технічного обслуговування і ремонту, необхідних для підтримання (відновлення) експлуатаційних властивостей цих засобів.
За обсягом і характером виконуваних ремонтних робіт ремонти поділяють на поточні і капітальні. Вони відрізняються складністю, обсягом, терміном виконання та періодичністю проведення. Поточні ремонти можуть проводитися декілька разів на рік, а капітальні – як правило не частіше одного разу на рік (або й рідше). При поточному ремонті замінюють окремі деталі без розбирання усього об'єкта, тоді як при капітальному ремонті розбирають об'єкт і замінюють несправні вузли та агрегати. Ремонти основних засобів можуть здійснюватись господарським способом, тобто силами самої установи, або ж підрядним способом (силами сторонніх організацій на підставі укладеної угоди, договору, контракту).
На кожен об'єкт, що підлягає поточному чи капітальному ремонту, складають відомість дефектів, у якій вказують деталі, що потребують заміни, необхідні ремонтні роботи, норми часу на виконання робіт, виготовлення та заміну деталей, кошторисну вартість ремонту, строки початку і закінчення ремонту. Якщо ремонт виконується господарським способом, то на підставі відомості дефектів виписують наряд-замовлення, документи на одержання зі складу необхідних запасних частин і ремонтних матеріалів, наряди на виконання робіт з виготовлення, монтажу, реставрації окремих вузлів і деталей та їх заміни.
Якщо ремонт виконує підрядна організація, то відомість дефектів складають у присутності представника замовника. Один примірник відомості дефектів передають замовнику для контролю повноти і якості ремонту. Приймання виконаних підрядною організацією ремонтних робіт оформляється «Актом приймання-передавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» т, ф. № ОЗ-2 (бюджет). Акт складають у двох примірниках - по одному для підрядника і замовника. Акт передають у бухгалтерію, де на його підставі в інвентарній картці обліку основних засобів виконують відповідні записи про виконаний ремонт.
Вартість поточного і капітального ремонту основних засобів не зараховується на збільшення їх балансової вартості, а списується на поточні витрати установи за рахунок відповідних джерел фінансування.
Результати реконструкції, модернізації, дообладнання, добудови основних засобів обов'язково заносяться до інвентарної картки відповідного об'єкта. Якщо ж вказані роботи суттєво змінюють характеристику і призначення об'єкта, то на нього оформляють нову інвентарну картку, а попередня вилучається і зберігається для довідки.
Видатки на придбання матеріалів для проведення поточного ремонту власними силами установи можуть бути здійснені за кодами економічної класифікації видатків 1131, 1137. Якщо здійснюється капітальний ремонт власними силами, то витрати на придбання будівельних матеріалів та обладнання необхідно проводити за рахунок капітальних видатків за КЕК 2110, 2130.
