- •Тема 2. Облік фінансування, грошових коштів, доходів і видатків загального фонду
- •1. Суть і принципи фінансування.
- •2. Розпорядники коштів, їх права і обов’язки.
- •3. Облік фінансування бюджетних установ через органи Державної казначейської служби України.
- •4. Облік операцій на поточних (бюджетних) рахунках у банках та реєстраційних рахунках в органах Державної казначейської служби.
- •РУповноважена установа банку ис 2.1. Послідовність розрахунків платіжними дорученнями через органи Державної казначейської служби
- •5. Облік касових і фактичних видатків.
- •6. Облік касових і валютних операцій.
- •1.Правові засади формування коштів спеціального фонду.
- •2. Облік коштів, які отримані як плата за послуги, що надаються бюджетними установами.
- •Тема 3. Облік доходів і видатків спеціального фонду бюджетної установи
- •3. Кошти отримані з інших джерел власних надходжень та інші надходження спеціального фонду.
- •4. Облік витрат на науково-дослідні роботи.
- •Тема 4: Облік розрахунків з оплати праці, соціального страхування і стипендій
- •1. Праця і заробітна плата в бюджетній установі – її значення та завдання обліку.
- •2. Облік особового складу працівників установи.
- •3. Облік використання робочого часу.
- •4. Види і форми оплати праці.
- •5. Порядок розрахунків з працівниками по заробітній платі та її виплата.
- •6. Утримання із заробітної плати.
- •База для справляння та ставки єсв
- •7. Облік розрахунків зі стипендіями.
- •Тема 5. Облік грошових розрахунків
- •1. Розрахунки з податків та платежів в бюджет з пенсійного забезпечення, соціального страхування, страхування на випадок безробіття.
- •2. Облік розрахунків з підзвітними особами, з відшкодування завданих збитків.
- •3. Особливості обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків.
- •4. Розрахунки в порядку планових платежів.
- •5. Облік зобов’язань розпорядників бюджетних коштів.
- •6. Розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами.
- •Тема 6. Облік необоротних активів
- •1. Класифікація, оцінка та завдання обліку необоротних активів.
- •2. Документальний облік необоротних активів.
- •3. Документальне оформлення руху основних засобів.
- •4. Облік зносу основних засобів та їх ремонт.
- •5. Облік списання та реалізації необоротних активів.
- •6. Облік нематеріальних активів.
- •7.Інвентаризація основних засобів.
- •Тема 7. Облік матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та малоцінних і швидкозношуючих предметів
- •1.Класифікація та оцінка матеріалів.
- •2. Документація з обліку руху матеріалів.
- •3.Складський облік матеріалів.
- •4.Облік медикаментів, продуктів харчування.
- •5.Особливості обліку мшп.
- •6. Переоцінка та інвентаризація матеріальних запасів.
3.Складський облік матеріалів.
Відповідальність за приймання, зберігання та відпуск матеріальних цінностей покладається на матеріально відповідальних осіб, з якими при призначенні на посаду укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Цей договір повинен зберігатися у головного бухгалтера установи. У бюджетних установах письмові договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність укладаються із завідувачем господарства, завідувачами складів, іншими посадовими особами, що виконують роботи з приймання, зберігання, використання та видачі матеріальних цінностей.
Адміністрація установи зобов'язана створити для цих працівників умови, необхідні для нормальної роботи та забезпечення збереження матеріальних цінностей. З цією метою матеріали повинні зберігатися у спеціально пристосованих приміщеннях (складах, коморах), оснащених ваговимірювальними приладами, що забезпечують точність визначення кількості прийнятих та відпущених матеріалів. Кожен склад необхідно відповідним чином обладнати стелажами, чарунками, піддонами, секціями, інвентарною тарою.
Кожному місцю постійного зберігання матеріалів (складу, коморі, сховищу), якщо їх декілька, присвоюють шифр (номер, код), який потім вказують у всіх прибуткових і видаткових первинних та зведених документах про рух матеріальних цінностей.
Для належної організації обліку та схоронності матеріалів на складах необхідно:
– забезпечити збереження товарно-матеріальних цінностей лише в закритих приміщеннях та під постійною охороною;
– усі місця зберігання матеріалів обладнати протипожежним інвентарем;
– встановити чіткий графік роботи складу, дотримуватись постійного порядку в розміщенні матеріалів на складі, своєчасно відображати в облікових регістрах складського обліку рух матеріальних цінностей та визначати залишки;
– визначити коло осіб, відповідальних за приймання, зберігання та відпуск матеріальних цінностей, за правильне і своєчасне оформлення таких операцій та відображення їх в обліку. Укласти з матеріально відповідальними особами письмові договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за збереження товарно-матеріальних цінностей;
– встановити перелік посадових осіб, яким надано право підписувати документи на одержання продуктів і матеріалів, видачу пропуску для вивезення матеріалів з території складу та за межі установи;
– забезпечити зразками підписів (керівника, головного бухгалтера, бухгалтера матеріального обліку тощо) усіх матеріально відповідальних осіб, контрольно-пропускну службу, бухгалтерію. Довести до всіх посадових осіб графіки обробки документів та передачі їх до бухгалтерії;
– своєчасно і якісно проводити інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, оформляти і відображати в обліку її результати;
– працівникам бухгалтерії не рідше 2–3 разів на місяць здійснювати безпосередньо на складах у присутності матеріально відповідальних осіб перевірку правильності оформлення первинних документів та ведення складського обліку, складання звітності про рух товарно-матеріальних цінностей (з відповідними помітками у регістрах складського обліку);
– приймати та звільняти матеріально відповідальних осіб за погодженням з головним бухгалтером установи з обов'язковим проведенням інструктажу. Приймання та передавання складу іншій матеріально відповідальній особі проводити за актом лише після суцільної інвентаризації усіх цінностей на складі.
Надходження матеріалів на склад оформляється розпискою матеріально відповідальної особи на документах постачальника (рахунку, акті, накладній, товарно-транспортній накладній) або ж прибутковим ордером, який виписує матеріально відповідальна особа і додає до супровідних документів постачальника.
Відпуск матеріалів зі складу здійснюють на підставі відповідних документів, оформлених належним чином і затверджених (підписаних) керівником установи. Усі видаткові документи на відпуск матеріалів зі складу об'єднують у дві групи: разові та накопичувальні. Разові документи після використання (видачі матеріалів) у той же день відображають у регістрах складського обліку. Накопичувальні документи заносять до облікових регістрів тільки після їх закриття, але не пізніше останнього дня звітного місяця. Кількість виданих матеріалів з накопичувальних документів переноситься до регістрів складського обліку загальною сумою після їх повного оформлення закриття.
Кількісний облік продуктів і матеріалів на складі ведуть матеріально відповідальні особи у розрізі найменувань, сортів, категорій, профілів, типорозмірів або інших якісних відмінностей (ознак) за номенклатурними номерами у «Книзі складського обліку запасів» (т. ф. № З – 9). При значній кількості цінностей їх облік можна вести у «Картках складського обліку матеріалів» (т.ф. № М – 12).
Картки складського обліку відкривають у бухгалтери і записують в них номер складу, найменування та якісні ознаки матеріалів, одиницю вимірювання, номенклатурний номер, облікову ціну, ліміт запасу, залишок на початок року (залишок повинен підтвердити підписом бухгалтер матеріального відділу). Після цього картку реєструють у спеціальному журналі, присвоюють їй порядковий номер і передають на склад під розписку матеріально відповідальної особи у цьому журналі (реєстрі).
На складі картки зберігають у спеціальних ящиках-картотеках, де їх розміщують за номенклатурними номерами у розрізі облікових груп матеріальних цінностей.
На підставі первинних документів матеріально відповідальна особа щоденно робить відповідні записи у книзі або у картках складського обліку про надходження і відпуск товарно-матеріальних цінностей і визначає залишок на кінець дня. Записи у книгу або картки здійснюються за кожним документом зокрема. Підсумки накопичувальних документів (забірних карток, відомостей на видачу матеріалів тощо) заносяться в книгу або картку складського обліку один раз після їх закриття, але не пізніше останнього дня місяця.
Періодично завідувач складом на підставі первинних документів складає «Реєстр приймання-здавання документів» (т. ф. № М-18) і разом з доданими до нього документами здає у бухгалтерію під розписку бухгалтера на другому примірнику реєстру. Бухгалтер перевіряє правильність оформлення документів для складання реєстру, ведення книги (карток) складського обліку і використовує документи для бухгалтерського обліку руху товарно-матеріальних цінностей та фактичних видатків установи.
