Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dotsent_Shulyak_1.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
494 Кб
Скачать
☆
  1. Теорія „третьої хвилі демократизації”.

Дана теорія з’явилася у 90-ті роки минулого століття, її найбільш яскравим представником є американський політолог С. Хантінгтон, який у 1991 році видав працю під назвою «третя хвиля: демократизація наприкінці 20століття». Хантінгтон представив демократизацію, як глобальний процес. Глобальний характер розповсюдження демократії на його думку виявляється в тому, що жодна країна не може уникнути впливу цього процесу. На думку Хантінгтона поширення демократизації у світі відбувається у вигляді хвиль. Він виокремив три хвилі демократизації: це періоди, коли кількість демократій у світі збільшилася та дві реверсні (зворотні)хвилі, це період коли кількість демократій зменшилася.

Перша хвиля починається у 20-ті роки ХІХ століття і триває до 20-х років ХХ століття. У цей час демократизація утвердилася у 29 країнах, у тому числі у США, Великобританії, Франції, Швейцарії.

Реверсивна (зворотна) хвиля охоплює період з 26 по 43 рр ХХ ст – тут у багатьох країнах Європи утверджуються диктаторські режими. Яскравим прикладом є фашисти в Франції, Португалії, Румунії у 1933 році.

Друга хвиля - 1943-до початку 60 –х рр.. ХХст. – у цей час процеси демократизації були пов’язані з двома головними факторами:

-підсумки другої світової війни (Німеччина та союзники зазнали поразки)

-процес деколонізації (європейські крани починають надавати своїм колоніям незалежність, але вона також спрямовувались на побудову демократії)

За підсумки другої хвилі у світі нараховувалось 36 демократичних країн.

Десь біля 50 років починається друга зворотна хвиля, яка триває до середини 70-х років. У цей час кількість демократій знову зменшується, переважно за рахунок країн Третього світу (Чилі, країни Близького Сходу).

Третя хвиля – з середини 70-х р. (деякі обмежуються 90–ми роками, а дехто вважає, що вона продовжується і досі. У нас, наприклад, «помаранчева» революція, трояндова, тюльпанова)

Ця хвиля починається з повалення авторитарного режиму у Греції 1974р. – режим «чорних полковників», Португалія 1975р. – революція «гвоздик», Іспанія 1977р. - Франко, Туреччина-1983р., Філіппіни 1986р. – Ф. Маркос, що був най корупційнішим правителем, Пд. Корея-1988р., країни Сх. Європи – 80-90-ті рр. – оксамитові революції в Угорщині, Словаччині та Німеччині.

Причини «третьї хвилі демократизації»:

- підрив легітимності диктаторських режимів;

- швидке економічне зростання у 60-ті роки;

- зміни у доктрині католицької церкви;

- зміни у зовнішній політиці провідних держав світу(період «розрядки» у міжнародних відносинах);

- демонстарційний ефект, або ефект снігової кулі.

  1. Структурні теорії демократизації. Вплив економіки та релігії на процес демократизації.

Усі теорії демок-ції умовно об'єднують у 2 групи:

- структурні теорії;

- процедурні.

Структурні теорії розглядають процес демок-ції, як похідний від певних структурних змін у суспільстві. Серед таких змін називають:

  • формування ринкової економіки;

  • прискорення економічного зростання;

  • формування середнього класу;

  • зростання рівня освіти у суспільстві.

У 50-рр. американські вчені Лернер, Ліпсет висунули гіпотезу, за якою успішний економ. розвиток сприяє плюралізму і призводить до встановлення демократичних режимів. Вони вказували, що існує пряма залежність між рівнем економ.розвитку і рівнем демократії суспільства. Чисельні імперичні дослідження підтверджують цю тезу, було встановлено, що серед країн з низьким рівнем економ.розвитку 75% мають авторитарні режими. В свою чергу серед країн з високим рівнем економ.розвитку майже всі є демократичними. Проте вже наприкінці 60-рр. тези про прямолінійну залежність почали заперечувати. Було встановлено, що на певних етапах економ.розвиток не сприяє збереженню авторит.диктатур.

В рамках структур.теорії велику увагу приділяється впливу релігії на процес демок-ції. Існує думка, що найбільш на процес демок-ції сприяє християнство у його протистанський або католицькій формі. На кінець 80-х рр. минулого століття з 46 демокр.держав 39 були протистанськими або католицькими. Поширеною також є думка, щонайменше 1 релігія перешкоджає демократії(іслам).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]