- •1.Історія становлення науки про політику. Основні напрямки в сучасній політології.
- •2. Політика як соціальне явище: її сутність і структура.
- •3. Політичне вчення Платона: модель ідеальної держави та її викривлення.
- •4. Політичне вчення Аристотеля: походження та сутність держави, форми державного устрою.
- •5. Політична думка стародавнього Риму: «змішана» форма державного устрою Цицерона.
- •6. Політична думка Середньовіччя: церква та держава в політичних концепціях Фоми Аквінського та Марсилія Падуанського.
- •Політична думка Відродження. Політичний реалізм н. Макіавеллі.
- •8. Політичні ідеї англійського Просвітництва: порівняльний аналіз поглядів т.Гоббса та Дж.Локка.
- •Політичні ідеї французького Просвітництва: порівняльний аналіз поглядів ш.-л. Монтеск’є та ж.-ж. Руссо.
- •Соціально-політична доктрина марксизму.
- •Політичне вчення м. Вебера.
- •Соціально-політична доктрина ісламу. Сутність халіфату.
- •Основні етапи розвитку політичної думки України.
- •Влада: сутність, структура, ресурси, функції.
- •Легітимність влади. Типи легітимного панування.
- •Поняття, структура, функції політичної системи суспільства. Модель політичної системи д. Істона.
- •Ефективність і стабільність політичної системи.
- •Різновиди політичних систем. Типологія політичних систем г. Алмонда.
- •Поняття політичного режиму та його типи.
- •Тоталітарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
- •Авторитарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
- •Сутність та головні ознаки демократичного режиму.
- •Сучасні концепції демократії. Теорія поліархії р. Даля.
- •Неопатримоніалізм як тип політичного режиму.
- •Характерні риси політичного режиму сучасної України.
- •Теорія „третьої хвилі демократизації”.
- •Структурні теорії демократизації. Вплив економіки та релігії на процес демократизації.
- •Процедурні теорії демократизації. Модель переходу до демократії д. Растоу.
- •Феномен „дефектної демократії”.
- •Поняття, ознаки, функції держави. Основні концепції походження держави.
- •Федерація як форма державного устрою. Шляхи формування федерацій.
- •Унітарна форма державного устрою: сутність та різновиди.
- •Республіканська форма державного правління: сутність та різновиди.
- •Монархічна форма державного правління: сутність та різновиди.
- •Форма правління в Україні.
- •Сутність правової та соціальної держави.
- •Соціальна держава
- •37.Громадянське суспільство та його інститути.
- •38. Парламент як інститут представництва та узгодження інтнресів
- •39. Сутність політичної партії. Типи партій
- •40. Партійна система. Типи партійних систем
- •41. Політичні партії та партійні системи України.
- •42. Групи інтересів. Лобізм.
- •Мажоритарна виборча система: сутність, переваги та недоліки.
- •Пропорційна виборча система сутність, переваги та недоліки.
- •Поняття, структура та функції політичної ідеології.
- •Лібералізм і неолібералізм як політичні ідеології.
- •Консерватизм і неоконсерватизм як політичні ідеології.
- •Соціал-демократична ідеологія.
- •Фашизм і неофашизм як політичні ідеології.
- •Поняття та структура політичної культури. Типи політичної культури.
- •Політична соціалізація: сутність, етапи, моделі.
- •Поняття політичного лідерства. Типи політичного лідерства.
- •Сутність еліти: концепції в. Парето та г. Моска. Типи еліт.
- •Поняття, структура, динаміка та функції політичного конфлікту. Типи політичних конфліктів.
- •Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: політичний реалізм і неореалізм.
- •Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: неолібералізм.
- •Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: світ-системна теорія.
- •Головні етапи європейської інтеграції. Взаємовідносини Європейського Союзу і України.
Федерація як форма державного устрою. Шляхи формування федерацій.
Федерація – це союзна держава, територія якої складається з державних утворень, наділених юридичною і певною політичною самостійністю.
Федеративна форма державного устрою існує в більш ніж 20 країнах: Австралії, Австрії, Бразилії, Індії, Канаді, Росії, США, ФРН та ін.
Федеративна форма державного устрою має такі характерні ознаки:
Територія федеративної держави в політико-адміністративному поділі не є єдиним цілим. Вона складається з територій субєктів фкдерації.
У більшості федеративних держав порд із заально-федеральною конституцією і загальнофедеральними законами діють конституції і закони субєктів федерації.
У федеративній державі поряд із федеральною системою органів законодавчої, виконавчої та судової влади існуюють системи органів законодавчої, виконавчої та судової влади субєктів федерації.
Відмінною ознакою федеративного державного устрою є двопалатна структура союзного парламенту.
У більшості федерацій поряд з федеральним громадянством існує і громадянство субєктів федерації.
Федеративна держава може утворюватися:
В результаті договору між незалежними субєктами про створення нового державного обєднання з перетворенням учасників договору у субєктів федерації.
Шляхом приєднання до державинових територій і наділення їх правами субєкта федерацій або утворення нових субєктів федерації на частинфі території раніше існуючої держави.
В результаті підвищення статусу регіональних утворень і перетворення ії на субєкти федерації.
Шляхом еволюції конфедерації у федеративну державу з перетворенням колишніх незалежних держав у субєктів федерації.
Унітарна форма державного устрою: сутність та різновиди.
Унітарною є така держава, територія якої складається з адміністративних або політико-адміністративних одиниць.
Відмінність між адміністративними та політико-адміністративними одиницями полягає в тому, що останні мають ті чи інші ознаки власної державності і виступають як автономні утворення. За своєю юридичною природою автономія єсамоврядуваннм населення на частині території держави, що вияляється у наданні органам автономії законодавчих повноважень з питань місцевого самоврядування.
За ознакою централізації політичної влади унітарні держави поділяються на децентралізовані (існує конституційний розподіл повноважень між центральною владою та територіальними одиницями вищого рівня), відносно децентралізовані (вищі територіальні одиниці мають головним чином адміністративний характер) та централізовані (місцевої автономії немає взагалі).
Ознаки унітарної держави :
1) єдина конституція (конституції прийняті в більшості країн світу);
2) єдина система вищих органів державної влади -- глава держави, уряд, парламент, юрисдикція яких поширюється на територію усієї країни;
3) єдине громадянство і єдина державна символіка;
4) єдина система законодавства і єдина судова система;
5) адміністративно-територіальні одиниці не можуть мати будь-яку політичну самостійність;
6) в міжнародних відносинах виступає одноособово. Частини, унітарної держави мають різні назви: в Україні -області, у Польщі — воєводства, в Англії — графства, в Італії -провінції.