39. Сутність політичної партії. Типи партій

Партія – добровільна політична організація, що об'єднує на умовах членства найактивнішу частину класу або соціальної групи, виражає і захищає її ідеологію, політичні цілі, володіє матеріальними засобами або їх джерелами, органами інформації та ставить за мету здобуття влади або участь у ній з метою реалізації своєї політичної програми. Ідеологія – система економічних, політичних, правових, моральних, естетичних, філософських, релігійних поглядів. Ідеологія – основний атрибут партії.

Історичні форми політичних угруповань; аристократичні, ліги та товариства у Стародавній Греції; політичні гуртки та клуби періоду Відродження; кадрові та масові організації сучасності. Створення сучасних молодих партій в значній мірі відповідає принципу співвідношення і взаємозалежності історичного і логічного.

Функції політичної партії:

захист інтересів свого класу, соціального прошарку;

формування громадської думки, політичних настанов, ціннісних орієнтацій класу і його прибічників;

організація політичної боротьби, виборів;

організація діяльності в парламенті;

розробка та здійснення політичного курсу;

формування та добір кадрів для партії, державних структур;

участь в управлінні державою.

Типологія політичних партій.

Уроботі М. Дюверже "Політичні партії" розроблена бінарна класифікація партій. Він поділяє партії на кадрові (парламентські) і масові.

Кадрові партії – наслідок парламентаризму. Вони виростають за виборчих колективів і ставлять за мету висунення прихильників партії депутатами. Найвища активність партій перепадає на виборчі кампанії. Свої функції і матеріалізацію ідеологічних доктрин вони реалізують у парламентських та інших представницьких структурах через тиск на депутата. У цих партіях відсутнє обов'язкове членство і строга дисципліна, зв'язок між структурними підрозділами вертикально-горизонтальний, тобто вони децентралізовані.

Масові партії – виросли з соціально-економічних і суспільних рухів у період загострення класової боротьби. Більшість з них тісно пов'язана з пролетарськими та визвольними рухами. Наприклад: соціально-демократичні та соціалістичні партії. Масові партії, які мають широку соціальну базу, не обмежують свою діяльність стінами парламенту. Ведеться робота серед виборців, партійні організації (секції) регулярно обговорюють, корегують тактику своєї діяльності.

Різновидом масових партій є партії авангардного типу, до яких належать політичні організації революційного типу. Критерії визначення масових авангардних (тоталітарних) партій: централізм, жорстока дисципліна авторитарність, вождізм, кадрова політика.

У вітчизняній політичній думці розрізняють партії:

1.за класовою сутністю: буржуазні, пролетарські, напівбуржуазні та напівпролетарські;

2.за політико-ідеологічною основою: консервативні, фашистські, ліберальні, соціал-демократичні, комуністичні та інші;

3. за місцем в політичній системі суспільства: панівні, керівні, опозиційні;за структурою і режимом: демократичні, автократичні, воєнізовані; 4. за відношенням до влади: легальні, напівлегальні, нелегальні.

Різноманітність політичних та ідеологічних організацій, партій дає можливість класифікувати їх і таким чином: національні, клерикальні, екологічні, прагматичні, вождиські та інші.