40. Партійна система. Типи партійних систем

Партійна система - складова частина соціальної системи, впорядковане ціле, що включає об'єднане різноманітними зв'язками співробітництво політичних партій, організацій, рухів, а також участь партій в управлінні державою. Партійна система тією чи іншою мірою детермінує дії партійних еліт, членів партій або співчуваючих їм. Вона веде до збагачення вмісту соціально-політичних зв'язків, виступає основою для формування нових, більш прогресивних напрямків політики. Цілі, що об'єднують партії; захист соціальних інтересів близьких за соціально-економічним станом соціальних прошарків; посилення політичного впливу на державні установи і структури; завоювання домінуючої політичної влади.

Умови, що об'єднують партії та громадські рухи: криза державної влади; суспільне економічні труднощі країни; брак наявних можливостей для парламентського або іншого завоювання державної влади та інші.

Типологія партійних систем: однопартійна, двопартійна, багатопартійна (блокова, коаліційна, біполярна).

Однопартійна система притаманна, як правило, тоталітарним або авторитарним політичним режимам.

Двопартійна система – система, за якої дві провідні політичні партії періодично перебувають при владі. Наприклад, у США – Республіканська і Демократична. Незважаючи на політичну боротьбу між цими партіями, забезпечується збереження влади одних і тих же політичних сил.

Багатопартійна система характеризується неясністю кількох десятків партій у державі.

Блокова партійна система – політичний союз партій, мета якого –завоювання політичної влади, обрання своїх представників до органів влади.

Коаліційна партійна система - тимчасове об'єднання партій для досягнення певних політичних цілей.

Біполярна партійна система – двополюсова система угруповань політичних партій.

Ознаки політичних партій, що впливають на створення блоків і коаліцій:

класова сутність; мета; ідеологія; масова база; соціальні зв'язки;

місце в політичній системі; внутрішній режим і методи діяльності.

41. Політичні партії та партійні системи України.

Протягом періоду становлення українська багатопартійність зазнала суттєвих змін, які відбувалися в політичних партіях, в оточенні партійної системи та, як наслідок – у самій партійнійсистемі.

ЕТАПИ ЕВОЛЮЦІЇ ПАРТІЙНОЇ СИСТЕМИ

1. Становлення багатопартійності (1990-1995)990-1

Масове створення політичних партій переважнона ідеологічних засадах, заповнення всіх ідеологічних ніш, парламентські вибори 1994р. за участіпартій. Організаційне підгрунтя більшості партій –громадські організації, рухи, неформальні об’єднання,політичні клуби. З наближенням завершення етапу –певне зменшення ваги ідеологічного чинника чи йогопоєднання з чинниками прагматичного характеру

2. Становлення системи поляризованого плюралізму: 1996-1999рр.

Підвищення ролі партій в політичній системівнаслідок отримання ними конституційного статусу та запровадження мажоритарно-пропорційноївиборчої системи, посилення впливу влади та великогобізнесу (ФПГ) на процеси партійного будівництва:утворення “партій влади” та партій - “бізнес-проектів”. Стабілізація групи “партій-лідерів” зарезультатами участі у виборах 1998р., визначення їхмісця в ідеологічному полі, характеру відносин міжними – формування партійної системи.

3. Трансформація політичної системи: 2000-2004 рр.

Посилення авторитаризму президентської влади,зміна основної лінії розмежування між політичнимисилами з “ліві – праві” на “антипрезидентські –пропрезидентські”. Зменшення ваги партійних ідеологій (та ідеологічних партій). Актуалізація політичними силами соціокультурного поділу суспільства.

4. Стабілізація партійної системи 2005-2010рр.

Принципове підвищення ролі партій у політичній системі внаслідок внесення змін до Конституції,запровадження пропорційної системи виборів доВерховної Ради та більшості органів місцевого самоврядування. Встановлення домінуючого впливу ФПГна провідні політичні сили. Закріплення соціокультурного поділу суспільства на рівні партійної системи.

Тенденція до формування “двоблокової” партійноїсистеми.

До складу партійної системи України на цьому етапі можна віднестисім суб’єктів, серед яких два – середні (Партія регіонів, БЮТ), інші – малі. Партійна система Україниможе бути охарактеризована як система поміркованогоплюралізму. За кількісною ознакою, у 2004-2010рр.

існувала тенденція до еволюції від багатопартійноїсистеми в напрямі системи “двох з половиною” партійчи “двоблокової системи”. В партійній системі протягом цього етапу утворилося два полюси, представленінайбільшими політичними силами – Партією регіонів і БЮТ44. Антисистемні партії або змінили свійхарактер (КПУ) або маргіналізувалися (ПСПУ).

Водночас, у результаті виборчої кампанії 2010р. вагаодного з полюсів (БЮТ) знизилася, з’явилися нові політичні сили, які “не вписуються” у двополюсну схему.