- •Тема 1.2.1. Суб’єкти комерційної діяльності, їх види та класифікація
- •Фізичні і юридичні особи, їх організаційно-правові форми.
- •Класифікація суб’єктів комерційної діяльності.
- •Література
- •Фізичні і юридичні особи, їх організаційно-правові форми.
- •Класифікація суб’єктів комерційної діяльності.
- •Нерухомість.
- •Тема 1.2.3. Особливі об’єкти комерційної діяльності
- •Література
- •Панкратов ф г: Серьогіна т к: Комерційна справа. Навчальний посібник для внз. - 2-е вид., 2010, - 352 с.
- •Результати інтелектуальної праці.
- •Товарні марки, знаки.
- •Свідоцтво на знак для товарів і послуг (торговельну марку)
- •Тема 1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності
- •Література
- •Панкратов ф г: Серьогіна т к: Комерційна справа. Навчальний посібник для внз. - 2-е вид., 2010, - 352 с.
- •Функції торгівлі та параметри її ресурсного потенціалу.
- •Функціональна структура сфери торгівлі.
- •3. Соціальна структура сфери торгівлі.
- •Роль і завдання комерційної роботи на сучасному етапі
- •Тема 2.1. Організація комерційної діяльності в оптовій торгівлі.
- •Тема 2.1.1.Організаційна структура оптового ринку
- •Література
- •Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг : Підруч. / за ред. Проф.. Апопія в.В.) к: - нмц “Укоопосвіта”, 2009.- 558 с.
- •Панкратов ф г: Серьогіна т к: Комерційна справа. Навчальний посібник для внз. - 2-е вид., 2010, - 352 с.
- •Оптове підприємство як основний суб’єкт оптового ринку.
- •Оптово-посередницькі господарські формування.
- •Інфраструктура оптового ринку
- •Тема 2.1. Організація комерційної діяльності в оптовій торгівлі.
- •Тема 2.1.2. Господарські зв’язки суб’єктів ринку
- •Література
- •Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг : Підруч. / за ред. Проф.. Апопія в.В.) к: - нмц “Укоопосвіта”, 2009.- 558 с.
- •Панкратов ф г: Серьогіна т к: Комерційна справа. Навчальний посібник для внз. - 2-е вид., 2010, - 352 с.
- •Значення, вид, класифікація господарських зв’язків
- •Організаційно-правове регулювання взаємодії суб’єктів на оптовому ринку
- •Види господарських договорів
- •Тема 2.2. Організація оптових закупок товарів.
- •Тема 2.2.1.Оптові закупівлі товарів та їх комерційне забезпечення
- •Література
- •Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг : Підруч. / за ред. Проф.. Апопія в.В.) к: - нмц “Укоопосвіта”, 2009.- 558 с.
- •Панкратов ф г: Серьогіна т к: Комерційна справа. Навчальний посібник для внз. - 2-е вид., 2010, - 352 с.
- •Значення, суть, мета, принципи і зміст закупівельної роботи.
- •Джерела закупівель. Обґрунтування вибору постачальників.
- •Тема 2.2. Організація оптових закупок товарів.
- •Тема 2.2.2. Форми оптових закупівель
- •Література
- •Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг : Підруч. / за ред. Проф.. Апопія в.В.) к: - нмц “Укоопосвіта”, 2009.- 558 с.
- •Панкратов ф г: Серьогіна т к: Комерційна справа. Навчальний посібник для внз. - 2-е вид., 2010, - 352 с.
- •Закупівлі на основі прямих зв’язків.
- •Оптові закупівлі на біржах.
- •Тема 2.3.Основи формування асортименту товарів у підприємствах оптової торгівлі та управління товарними запасами.
- •Література
- •Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг : Підруч. / за ред. Проф.. Апопія в.В.) к: - нмц “Укоопосвіта”, 2009.- 558 с.
- •Панкратов ф г: Серьогіна т к: Комерційна справа. Навчальний посібник для внз. - 2-е вид., 2010, - 352 с.
- •Товарний асортимент, його сутність, класифікація.
- •2. Формування асортименту товарів на оптових торговельних підприємствах.
- •3. Регулювання асортименту в оптовій торгівлі
- •Тема 2.3.Основи формування асортименту товарів у підприємствах оптової торгівлі та управління товарними запасами.
- •Тема 2.3.2.Управління товарними запасами в оптовій торгівлі
- •Значення товарних запасів як об’єкта управління у системі товаропросування.
- •Управління та моделі оптимізації товарних запасів.
- •Облік, контроль і регулювання товарних запасів.
- •Література
- •Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг : Підруч. / за ред. Проф.. Апопія в.В.) к: - нмц “Укоопосвіта”, 2009.- 558 с.
- •Панкратов ф г: Серьогіна т к: Комерційна справа. Навчальний посібник для внз. - 2-е вид., 2010, - 352 с.
- •Значення товарних запасів як об’єкта управління у системі товаропросування.
- •Управління та моделі оптимізації товарних запасів.
- •Облік, контроль і регулювання товарних запасів
- •Тема 2.4. Організація оптового продажу
- •Література
- •Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг : Підруч. / за ред. Проф.. Апопія в.В.) к: - нмц “Укоопосвіта”, 2009.- 558 с.
- •Панкратов ф г: Серьогіна т к: Комерційна справа. Навчальний посібник для внз. - 2-е вид., 2010, - 352 с.
- •Поняття, суть і форми оптового продажу товарів.
- •Види оптового обороту.
- •Методи оптового продажу зі складів оптових баз.
- •Дрібнооптовий продаж, його сутність і організація
- •Тема 3.1. Особливості комерційної діяльності в роздрібній торгівлі.
- •Література
- •Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг : Підруч. / за ред. Проф.. Апопія в.В.) к: - нмц “Укоопосвіта”, 2009.- 558 с.
- •Панкратов ф г: Серьогіна т к: Комерційна справа. Навчальний посібник для внз. - 2-е вид., 2010, - 352 с.
- •Поняття, функції та завдання роздрібної торгівлі.
- •Зміст комерційної діяльності в роздрібній торгівлі.
- •Роздрібна торговельна мережа в організації комерційної діяльності торговельних підприємств і організацій: спеціалізація і типізація магазинів, торговельні мережі, формати.
Оптово-посередницькі господарські формування.
Оптова організація - це сукупність структурно і функціонально взаємозв'язаних оптових підприємств із спорідненою товарною спеціалізацією або з відомчою постачальницько-збутовою орієнтацією.
Законодавче закріплення рівності усіх форм власності та регулювання відносин власності диференціювало видову різноманітність суб'єктів оптового ринку. За характером перейняття права власності оптові господарські формування поділяються на такі види:
оптові формування, що діють від власного імені і за власний кошт і повністю переймають права власності. Сюди відносяться оптові дилери і дистриб'ютори, які є повноцінними оптовими організаціями і носять ще назву «незалежних оптових торговців»;
Оптові дилери - це господарські формування (підприємці, підприємства, організації) оптового ринку, що набувають право власності на товар (вдаються до його купівлі, придбання товарного знаку або франшизи) тільки одного товаровиробника або посередника (концерну, промислової групи) для подальшої реалізації цього товару у певному регіоні протягом визначеного проміжку часу. Як правило, оптовий дилер не може проводити оптові операції з іншими, аналогічними, а тим більше, конкуруючими товарами.
На відміну від дилера, оптовий дистриб'ютор одночасно встановлює і підтримує партнерські комерційні зв'язки з багатьма, в т. ч. і з конкуруючими товаровиробниками, орієнтуючись лише на власну спеціалізацію, фінансові ресурси і можливості збуту. Іншими словами, оптові дистриб'ютори - це фінансово стійкі гуртові організації і підприємства із значними обсягами оптового обороту.
гуртові формування, що діють від власного імені, але за кошти клієнта. Діяльність за кошт клієнта дозволяє відносити ці господарські формування до суто посередницьких. Класичним прикладом такого оптового формування є брокерська чи маклерська контора;
інституціональні формування, що діють від імені і за кошт клієнта - агенти, торговельні представники, консигнатори і комісіонери. Зазвичай посередники цього виду не об'єднуються в організацію, а діють як приватні підприємці.
Консигнатор — агент, комісіонер, що продає товар консигнанта (власника) за кордоном зі свого складу й від свого імені за винагороду, що отримується від власника товару.
Комісіонери (від свого імені і за чужий рахунок) — оптові та роздрібні посередники, які проводять операції від свого імені та за рахунок виробника. Комісіонер не є власником продукції. Виробник (або комітент у даній операції) залишається власником продукції до її передачі й оплати кінцевим споживачем.
Договір про постачання продукції укладається від імені комісіонера. Таким чином, комісіонер є посередником тільки для комітента, а не для кінцевого споживача гроші якого перераховуються на рахунок комісіонера. При цьому ризик випадкового псування і втрати продукції лежить на комітенті. Комісіонер зобов'язаний забезпечити збереження товару. Він відповідає за втрату або ушкодження продукції з вини комісіонера. Винагорода комісіонеру виплачується зазвичай у вигляді відсотків від суми проведеної операції або як різниця між ціною, призначеної комітентом, і ціною реалізації.
Оптові посередники - це чисельна група господарських формувань гуртового ринку, що не переймають на себе права власності на товар, а натомість виконують одну або декілька послуг, пов'язаних із процесом гуртової реалізації.
Сукупність структурних елементів оптового ринку поділяється на традиційні і нові господарські формування. Якщо традиційні структурні елементи гуртового ринку переважно зберегли принципи організаційної структури (склад окремих підрозділів, ділянок, служб), змінивши їх функції відповідно до нових умов господарювання, то нові господарські формування інституціонального ринку створені на сучасних організаційних принципах.
Традиційні господарські формування гуртового ринку включають в себе низку оптових підприємств і організацій. Так, до традиційних підприємств оптового ринку відносяться: вихідні, оптово-закупівельні, оптово-торговельні, виробничо-торговельні, виробничо-торговельно-сервісні бази і склади.
Традиційні гуртові організації включають виробничо-торговельні, оптові і оптово-роздрібні, постачальницькі, збутові та посередницькі об'єднання, контори, фірми.
Особливістю сучасного оптового ринку є значне розширення бази його структурних елементів. Нові господарські формування кількісно і якісно збагатили діапазон суб'єктів інституціонального ринку. По-перше, на оптовому ринку з'явилися і функціонують підприємства і організації принципово нового типу. Серед них такі нові господарські формування як сервісні центри, малі, спільні, сумісні, приватні підприємства акціонерні товариства відкритого і закритого типу, асоціації, концерни, консорціуми, корпорації, брокерські контори, торговельні доми. По-друге, розширилася спеціалізація цих новоутворень інституціонального ринку; поряд з традиційними появилися нові види спеціалізації суб'єктів оптової діяльності: комерційні, комісійні, консигнаційні, дилерські, дистриб'юторські, агентські, брокерські, маклерські спеціалізовані підприємства і організації. По-третє, розширенню кола учасників гуртового ринку сприяла поява на ньому осіб-підприємців, приватних комерсантів, агентів, Підприємства і служби загальної інфраструктури обслуговують усіх суб'єктів товарного ринку, незалежно від спеціалізації або участі в підгалузі торгівлі. Вони забезпечують одночасно виробничі, торговельні (гуртові і роздрібні), обслуговуючі та інші підприємства усіх форм власності. До суб'єктів загальної інфраструктури належать підприємства і їх функціональні підрозділи транспорту, зв'язку, ресурсного забезпечення (вода, газ, електроенергія, тепло). Активними елементами загальної інфраструктури оптового ринку є установи фінансово-кредитного обслуговування, страхові і суто ринкові (маркетингові, сервісні, рекламні та інформаційні) структури.
Торговий дім — торговельна фірма, яка закуповує товар у виробників або гуртовиків своєї країни і перепродує їх за кордон; також закуповує іноземні товари за кордоном та перепродує їх місцевим гуртовим і роздрібним торговцям та споживачам.
Допоміжний характер інфраструктури оптового ринку не дає підстав відносити її до другорядних явищ товарного ринку. В міру інтенсифікації конкурентної боротьби у сфері обміну матеріальних благ суб'єкти оптової інфраструктури набирають щоразу більшої ваги, зростає їх вплив на ефективність здійснення процесу товаропросування, швидкість товарообертання, а, отже, на увесь процес розширеного матеріального виробництва.
Сучасні економічні системи є складними, динамічними і взаємопроникними системами основних структурних і інфраструктурних елементів забезпечення. їх можна характеризувати як взаємодоповнюючі системи основної діяльності і загальних умов її здійснення, між якими існує тісний безперервний і стабільний взаємозв'язок. Таким чином, господарські формування оптової підгалузі, підприємства основного виробництва і сільського господарства разом з елементами основної та загальної інфраструктури утворюють цілісну систему взаємопов'язаних і взаємообумовлених ланок, спрямованих на задоволення економічних виборів і соціальних потреб споживачів.
