Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
297 Кб
Скачать
☆
  1. Оптово-посередницькі господарські формування.

Оптова організація - це сукупність структурно і функ­ціонально взаємозв'язаних оптових підприємств із спорідне­ною товарною спеціалізацією або з відомчою постачальниць­ко-збутовою орієнтацією.

Законодавче закріплення рівності усіх форм власності та регулю­вання відносин власності диференціювало видову різноманітність суб'єктів оптового ринку. За характером перейняття права власності оптові господарські формування поділяються на такі види:

  • оптові формування, що діють від власного імені і за власний кошт і повністю переймають права власності. Сюди відносяться оп­тові дилери і дистриб'ютори, які є повноцінними оптовими органі­заціями і носять ще назву «незалежних оптових торговців»;

Оптові дилери - це господарські формування (підприємці, під­приємства, організації) оптового ринку, що набувають право власності на товар (вдаються до його купівлі, придбання товарного знаку або франшизи) тільки одного товаровиробника або посередника (концерну, промислової групи) для подальшої реалізації цього товару у певному регіоні про­тягом визначеного проміжку часу. Як правило, оптовий дилер не може проводити оптові операції з іншими, аналогічними, а тим більше, конку­руючими товарами.

На відміну від дилера, оптовий дистриб'ютор одночасно встано­влює і підтримує партнерські комерційні зв'язки з багатьма, в т. ч. і з кон­куруючими товаровиробниками, орієнтуючись лише на власну спеціаліза­цію, фінансові ресурси і можливості збуту. Іншими словами, оптові дис­триб'ютори - це фінансово стійкі гуртові організації і підприємства із зна­чними обсягами оптового обороту.

  • гуртові формування, що діють від власного імені, але за кошти клієнта. Діяльність за кошт клієнта дозволяє відносити ці господарські формування до суто посередницьких. Класичним прикладом такого оптового формування є брокерська чи маклерська контора;

  • інституціональні формування, що діють від імені і за кошт клі­єнта - агенти, торговельні представники, консигнатори і ко­місіонери. Зазвичай посередники цього виду не об'єднуються в організа­цію, а діють як приватні підприємці.

Консигнатор — агент, комісіонер, що продає товар консигнанта (власника) за кордоном зі свого складу й від свого імені за винагороду, що отримується від власника товару.

Комісіонери (від свого імені і за чужий рахунок) — оптові та роздрібні посередники, які проводять операції від свого імені та за рахунок виробника. Комісіонер не є власником продукції. Виробник (або комітент у даній операції) залишається власником продукції до її передачі й оплати кінцевим споживачем.

Договір про постачання продукції укладається від імені комісіонера. Таким чином, комісіонер є посередником тільки для комітента, а не для кінцевого споживача гроші якого перераховуються на рахунок комісіонера. При цьому ризик випадкового псування і втрати продукції лежить на комітенті. Комісіонер зобов'язаний забезпечити збереження товару. Він відповідає за втрату або ушкодження продукції з вини комісіонера. Винагорода комісіонеру виплачується зазвичай у вигляді відсотків від суми проведеної операції або як різниця між ціною, призначеної комітентом, і ціною реалізації.

Оптові посередники - це чисельна група господарських форму­вань гуртового ринку, що не переймають на себе права власності на товар, а натомість виконують одну або декілька послуг, пов'язаних із процесом гуртової реалізації.

Сукупність структурних елементів оптового ринку поділяється на традиційні і нові господарські формування. Якщо традицій­ні структурні елементи гуртового ринку переважно зберегли принципи організаційної структури (склад окремих підрозділів, ділянок, служб), змінивши їх функції відповідно до нових умов господарювання, то нові господарські формування інституціонального ринку створені на сучасних організаційних принципах.

Традиційні господарські формування гуртового ринку вклю­чають в себе низку оптових підприємств і організацій. Так, до тра­диційних підприємств оптового ринку відносяться: вихідні, оптово-закупівельні, оптово-торговельні, виробничо-торговельні, виробничо-торговельно-сервісні бази і склади.

Традиційні гуртові організації включають виробничо-торговельні, оптові і оптово-роздрібні, постачальницькі, збутові та посередницькі об'єднання, контори, фірми.

Особливістю сучасного оптового ринку є значне розширення бази його структурних елементів. Нові господарські формування кількісно і якісно збагатили діапазон суб'єктів інституціонального ринку. По-перше, на оптовому ринку з'явилися і функціонують підприємства і організації принципово нового типу. Серед них такі нові господарські формування як сервісні центри, малі, спільні, сумісні, приватні підприємства акціонерні товариства відкритого і закритого типу, асоціа­ції, концерни, консорціуми, корпорації, брокерські контори, торговельні доми. По-друге, розширилася спеціалізація цих новоутво­рень інституціонального ринку; поряд з традиційними появилися нові види спеціалізації суб'єктів оптової діяльності: комерційні, комісій­ні, консигнаційні, дилерські, дистриб'юторські, агентські, брокерські, маклерські спеціалізовані підприємства і органі­зації. По-третє, розширенню кола учасників гуртового ринку сприяла по­ява на ньому осіб-підприємців, приватних комерсантів, агентів, Підприємства і служби загальної інфраструктури обслуговують усіх суб'єктів товарного ринку, незалежно від спеціалізації або участі в підгалузі торгівлі. Вони забезпечують одночасно виробничі, торговельні (гуртові і роздрібні), обслуговуючі та інші підприємства усіх форм власності. До суб'єктів загальної інфраструктури належать підприємства і їх функціона­льні підрозділи транспорту, зв'язку, ресурсного забезпечення (вода, газ, електроенергія, тепло). Активними елементами загальної інфраструктури оптового ринку є установи фінансово-кредитного обслуговування, страхові і суто ринкові (маркетингові, сервісні, рекламні та інформаційні) структури.

Торговий дім — торговельна фірма, яка закуповує товар у виробників або гуртовиків своєї країни і перепродує їх за кордон; також закуповує іноземні товари за кордоном та перепродує їх місцевим гуртовим і роздрібним торговцям та споживачам.

Допоміжний характер інфраструктури оптового ринку не дає під­став відносити її до другорядних явищ товарного ринку. В міру інтенсифі­кації конкурентної боротьби у сфері обміну матеріальних благ суб'єкти оп­тової інфраструктури набирають щоразу більшої ваги, зростає їх вплив на ефективність здійснення процесу товаропросування, швидкість товарообертання, а, отже, на увесь процес розширеного матеріального вироб­ництва.

Сучасні економічні системи є складними, динамічними і взаємопроникними системами основних структурних і інфраструктурних елеме­нтів забезпечення. їх можна характеризувати як взаємодоповнюючі сис­теми основної діяльності і загальних умов її здійснення, між якими існує тісний безперервний і стабільний взаємозв'язок. Таким чином, госпо­дарські формування оптової підгалузі, підприємства основно­го виробництва і сільського господарства разом з елемента­ми основної та загальної інфраструктури утворюють ціліс­ну систему взаємопов'язаних і взаємообумовлених ланок, спрямованих на задоволення економічних виборів і соціальних потреб споживачів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]