2. Класифікація суб’єктів комерційної діяльності.

Суб’єкти комерційної діяльності за видами відрізняються залежно від змісту комерційної діяльності, характеру комерційних операцій, сфери функціонування.

Для сфери роздрібної торгівлі найбільш характерними є такі суб’єкти:

магазин – це підприємство роздрібної торгівлі, яке реалізує товари і надає послуги, що призначаються для остаточного споживання. Магазин займає окрему споруду або приміщення. Для нього характерна наявність торговельного залу, підсобних і допоміжних приміщень. Магазин займає провідне місце у сфері роздрібної торгівлі. Всіх типів і видів магазинів нараховується 87 тис. од. Їх частка в загальній кількості господарюючих суб’єктів цієї сфери становить 65 %;

аптека – це стаціонарний пункт роздрібного продажу лікувальних засобів і товарів санітарії та гігієни, який займає окреме приміщення і має торговельний зал для покупців, а також інші приміщення функціонального приміщення;

підприємство громадського харчування – включає їдальні, кафе, закусочні, бари, буфети, ресторани, фабрики-кухні. Всі вони займають окремі приміщення або споруди, які мають зал, обладнаний столиками та стільцями, а також виробничі та підсобні приміщення. Більшість підприємств громадського харчування є юридичними особами їх кількість за останні роки стабілізувалася і зараз їх є близько 34-35 тис. од, що становить 25 % загальної кількості суб’єктів у сфері роздрібної торгівлі;

підприємство побутового обслуговування – включає стаціонарні центри, салони, майстерні, цехи, які займають окрему споруду або приміщення і відповідно обладнані. Вони виконують роботи і надають послуги населенню, пов’язані з ремонтом предметів особистого споживання та домашнього вжитку;

ринок – підприємство сфери торгівлі, яке виконує функції надання послуг із забезпеченням умов для здійснення купівлі-продажу продовольчих і непродовольчих товарів за вільними цінами (продовольчі, речові, автомобільні, універсальні, спеціалізовані ринки)

У сфері гуртової торгівлі типовими є такі суб’єкти:

гуртова база – майновий комплекс, технічнологічно оснащений для забезпечення комерційних, торгово-оперативних та торгово-технологічних процесів. За призначенням бази поділяються на гуртово-бутові, гуртово-закупівельні, гуртово-торговельні, вихідні, перевалочні тощо;

товарні склади, склади-холодильники – це спеціально пристосовані приміщення для зберігання товарних запасів і формування асортименту товарів;

гуртові продовольчі ринки – структуризовані організаційно-правові форми, основною метою яких є реалізація гуртових партій сільськогосподарської продукції і продуктів їх переробки:

гуртово-роздрібні підприємства – займають окрему споруду, до якої входять торговельні, складські та допоміжні приміщення. Таке підприємство багатофункціональне. Воно здійснює гуртову і роздрібну торгівлю товарами легкої промисловості, культтоварами, меблями, будматеріалами.

У сфері комерційного посередництва господарюючі суб’єкти проходять стадію становлення. При цьому їх коло прискорено розширюється, охоплюючи біржі, аукціони, дистриб’юторів, брокерські фірми, консигнаторів, лізингові компанії та інші.

Біржа – особливий вид організаційно оформленого і регулярно функціонуючого ринку, де здійснюється торгівля 40-45 видами біржових товарів або цінними паперами. В Україні функціонує 365 бірж, з них лише 10-15 % вузькоспеціалізовані.

Брокерські фірми – це суб’єкт ринку, провідною функцією якого є зведення контрагентів.

Аукціони – це спеціально організовані ринки, які періодично діють у загальновизнаних світових торгових центрах. На аукціонах здійснюється привселюдний продаж аукціонних товарів за принципом: власником товару стає той, хто пропонує найвищу ціну.

Дистриб’ютори – це суб’єкти гуртового ринку, які володіють винятковим правом купівлі-продажу товару конкретної фірми. Дистриб’ютори здійснюють угоди від свого імені і за свій рахунок.

Агентські фірми – незалежні суб’єкти на ринку товарів і послуг. Вони від імені і за рахунок замовника здійснюють посередництво під час укладання угод, або складають угоди, виконуючи при цьому як фактичні, так і юридичні дії.

Стопісти – це фірми в країні імпортера, які здійснюють експертно-імпортні операції на основі спеціального договору консигнаційного складу.

Фектори – торговельні посередники, які виконують від імені експортера операції: експортні, кредитні, страхові.

Лізингові фірми – це суб’єкт ринку, основна діяльність якого здавання в довгострокову оренду з викупом машин, обладнання, транспортних засобів, комп’ютерної техніки. Лізингові фірми можуть бути універсальними і спеціалізованими.

Суб’єкти комерційної діяльності постійно видозмінюються, трансформуються, максимально пристосовуються до конкурентного середовища.

Контрольні запитання

1. Поясніть поняття «суб’єкти комерційної діяльності».

2. Чи може магазин за своїм статусом бути юридичною або неюричною особою?

3. Який правовий статус можуть мати аптеки?

4. Чи мають право біржові брокери виконувати юридичні дії?

5. Чиї інтереси в Україні представляють дистриб’ютори?

6. З ким співпрацюють комерційні агенти і на якій основі?

7. У якому випадку торговельне підприємство може бути віднесено до категорії малих?

8. Чим відрізняються ВАТ від ЗАТ?

9. У чому полягає відмінність корпорації від асоціації?

10. Які юридичні особи несуть майнову відповідальність у повному обсязі?

ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ

(УКООПСПІЛКА)

Тернопільський кооперативний торговельно-економічний коледж

Розглянуто та затверджено на засіданні

циклової (предметної) комісії економічних дисциплін, технології та

товарознавства

Протокол № 2 від 29.08.2014р.

Голова циклової (предметної) комісії

_____________ А.М.Майброда

Спеціальність: 5.03051001 “Товарознавство та комерційна діяльність” Курс IIІ

Дисципліна: "Комерційна діяльність"

Лекція 5