Питання 96. Адміністративно-правове забезпечення антимонопольної діяльності та недопущення недобросовісної конкуренції.

Антимонопольне законодавство відносно нова галузь законодавства для нашої держави. В 1992 р. був прий­нятий перший антимонопольний акт України – Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяль­ності», який став базою для прийняття наступних За­конів України: «Про Антимонопольний комітет Украї­ни» (1993), «Про захист від недобросовісної конкуренції» (1996), «Про природні монополії» (2000), «Про захист економічної конкуренції» (2001) та цілого ряду підзаконних нормативних актів (близько 80), що у сукупності складають антимонопольне законодавство.

Організаційно-структурну основу антимонопольної діяльності складають: Антимонопольний комітет Украї­ни (далі АКУ) і територіальні відділення АКУ. АКУ – державний орган, що має забезпечувати державний кон­троль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців і споживачів від його по­рушень.

Основні завдання, які покладаються на АКУ: а) здійснення державного контролю за дотриманням анти­монопольного законодавства; б) захист законних інте­ресів підприємців і споживачів шляхом застосування заходів щодо попередження і припинення порушень ан­тимонопольного законодавства, накладення стягнень за порушення антимонопольного законодавства в межах своїх повноважень; в) сприяння розвитку добросовісної конкуренції у всіх сферах економіки. Складовими ста­тусу АКУ є його компетенція та повноваження, закріп­лені в Законі України «Про Антимонопольний комітет України» (ст. 7, 8).

Питання 97. Адміністративно-правове забезпечення управління використанням і охороною природних ресурсів

Згідно зі статтею 13 Конституції, України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресур­си в межах території України, природні ресурси її кон­тинентального шельфу, виключної (морської) економі­чної зони є об'єктами права власності Українського на­роду, яке від його імені здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Правові засади управління використанням та охоро­ною природних ресурсів визначаються Законами Украї­ни: «Про охорону навколишнього середовища», «Про еко­логічну експертизу», «Про місцеві державні адмініст­рації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про мисливське господарство та полювання», Указом Прези­дента «Питання Міністерства екології та природних ре­сурсів України», Положенням про Державний фонд охо­рони навколишнього природного середовища, Положен­ням про Державний комітет України по водному госпо­дарству, Положенням про державну систему моніторин­гу довкілля, Положенням про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, Положенням про Інспекцію державного геодезичного нагляду та ін.

Органи управління використанням та охороною при­родних ресурсів можна поділити на дві групи: загальної компетенції (КМУ, уряд АРК, місцеві державні адміні­страції, органи місцевого самоврядування) та спеціаль­ної компетенції: Міністерство екології та природних ре­сурсів (створене на базі Міністерства охорони навколиш­нього середовища та ядерної безпеки України, Комітету України з питань геології та використання надр, Комі­тету України з питань гідрометеорології, Державної ад­міністрації ядерного регулювання України, Головного управління геодезії, картографії та кадастру, Державної комісії у справах випробувань і реєстрації засобів захис­ту та регуляторів росту рослин і добрив, які ліквідовані), Державний комітет лісового господарства, Державний комітет з водного господарства, Державний комітет з земельних ресурсів, державні управління екологічної безпеки в областях, АРК, містах Києві та Севастополі, а також районні, міські та регіональні інспекції охорони навколишнього природного середовища.