Питання 11. Дати оцінку адміністративно-правовим відносинам.

У процесі управління виникають організаційні зв'язки між учас­никами цих відносин, багато з яких потребують правового регулю­вання. Таке регулювання здійснюється за допомогою адміністратив­но-правових норм і таким чином перетворює їх в адміністративно-правові відносини.

Адміністративно-правові відносини – це суспільні відносини у сфері врегульовані нормами адміністративного права, суб’єкти яких наділені правами і обов’язками у сфері забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також у процесі державного і самоврядного управління в сферах соціально-економічного й адміністративно-політичного розвитку та охорони громадського порядку.

Адміністративно-правові відносини є різновидом правових від­носин, а тому характеризуються їх загальними ознаками. Складови­ми частинами адміністративно-правових відносин є: суб'єкти, об'єкти та юридичні факти. Учасники адміністративно-правових відносин мають конкретні права та обов'язки і є суб'єктами правовідносин.

Підставою виникнення, зміни або припинення адміністративно-правових відносин є юридичні факти. Це дії та події.

Під діями розуміють факти, які виникають за волею людей. Вони можуть бути як правомірними, так і неправомірними.

Адміністративно-правові відносини виникають не тільки в ре­зультаті діяльності людей, а й у разі виникнення подій. Події – це явища, що не залежать від волі людей, але призводять до певних правових наслідків. Наприклад, до подій належать стихійні лиха (повені, землетруси, пожежі, епідемії, епізоотії тощо).

Питання 12. Визначити види адміністративно-правових відносин.

Адміністративно-правові відносини поділяють на види:

залеж­но від елемента юридичної норми;

за змістом;

за характером дій зо­бов'язаного суб'єкта;

залежно від розподілу прав і обов'язків між сторонами;

за характером зв'язків між сторонами.

Залежно від елемента юридичної норми (диспозиції або санкції) адміністративні правовідносини поділяють на регулятивні та охоронні.

Регулятивні правовідносини – це правове регулювання організа­ційних, управлінських відносин у суспільстві, пов'язаних з реаліза­цією позитивних завдань виконавчої влади.

Охоронні правовідносини регулюють правоохоронну діяльність шляхом встановлення правових заборон і застосування до поруш­ників адміністративного примусу, наприклад, заходи адміністратив­ного припинення (затримання правопорушників), адміністративна відповідальність та інші заходи адміністративного впливу.

За змістом адміністративно-правові відносини поділяють­ся на матеріальні та процесуальні.

Матеріальні адміністративно-правові відносини виникають на основі матеріальної норми.

Адміністративно-процесуальні відносини – це відносини, що складаються у зв'язку з вирішенням індивідуальних справ у сфері управління та регулюються адміністративно-процесуальними нор­мами.

За характером дій зобов'язаного суб'єкта адміністративно-правові відносини можуть бути активними, тобто зобов'язаний суб'єкт повинен вчинити певні дії (громадянин, якому виповнилося 16 років, зобов'язаний одержати паспорт, з одержанням повістки з'явитися у військкомат), або пасивними – зобов'язаний суб'єкт мусить утриматися від вчинення певних дій (від вчинення правопорушення: дисциплінарного, адміністративного).

Залежно від розподілу прав і обов'язків між сторонами адміністративно-правових відносин вони можуть бути як односторонні, так і двосторонні (взаємно обумов­лені права та обов'язки суб'єктів правовідносин).

За характером зв'язків між сторонами ад­міністративно-правових відносин останні поділяються на верти­кальні та горизонтальні.

Вертикальні адміністративно-правові відносини – це відноси­ни субординаційного характеру. Вони мають місце там, де одна сторона підпорядкована другій.

Горизонтальні адміністративно-правові відносини є відносина­ми, що виникають між не підпорядкованими органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями, посадовими осо­бами, громадянами.