9.5. Порядок постановки у поїзди спеціального рухомого складу, локомотивів і вагонів метрополітену

Спеціальний рухомий склад та крани на залізничному ходу відправляються зі станції для прямування у вантажних поїздах або з окремим локомотивом тільки за заявкою господарчих одиниць, в чиєму розпорядженні вони знаходяться.

Підготовка їх до прямування проводиться вантажовідправниками відповідно до вимог, передбачених у технічних умовах (інструкціях), розроблених для відповідних машин, або відповідно до їх паспортних даних. Про приведення машин у транспортне положення відправником повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах.

Готовність машини для прямування за межі залізниці перевіряється комісією, призначеною начальником служби, в чиєму розпорядженні вона знаходиться.

Постановка машини у состави вантажних поїздів проводиться відповідно до положень, передбачених у технічних умовах (інструкціях) або в паспортних даних, що визначають порядок експлуатації відповідного агрегату.

Якщо відповідно до технічних умов (інструкції) або паспортних даних машина має пропускатися зі швидкістю, меншою встановленої у графіку руху для вантажних поїздів, то у відмітці про приведення її в транспортне положення відправник повинен вказати цю швидкість.

Для транспортування в складі вантажного поїзда крани на залізничному ходу ставлять в останній третині поїзда, не більше двох зчеплених. В складі окремого поїзда таких кранів має бути не більше десяти.

Локомотиви в недіючому стані відправляються за заявками начальників депо або адміністрації заводу після комісійної перевірки технічного стану локомотивів, що оформляється актом, складеним за встановленою формою. В акті, який пред’являється разом із заявкою начальнику станції відправлення, вказується дозволена швидкість прямування локомотива. Другий екземпляр акта вручається провіднику локомотива, третій залишається у відправника.

Електровози та тепловози, що відправляються в недіючому стані, ставляться у вантажному поїзді услід за ведучим локомотивом не більше двох односекційних або одного трисекційного (двосекційного), а в межах залізниці – в кількості, встановленої начальником залізниці.

При пересиланні за вказівкою Державної адміністрації залізничного транспорту України значної кількості локомотивів дозволяється відправляти локомотиви з навантаженням не більше 8,1 т на метр зчепами у кількості від 3 до 10 двосекційних, 7 трисекційних або 20 односекційних локомотивів (з урахуванням ведучого локомотива), при цьому ведучим локомотивом може бути один із локомотивів зчепу.

При пересиланні у вантажних поїздах дизель-поїздів і електропоїздів останні ставляться у хвості вантажного поїзда.

Вагони метрополітенів пересилаються зчепами, сформованими з таких вагонів (до 12 вагонів) і двох порожніх вагонів прикриття з вантажного парку залізниць. Вагони прикриття причіплюються з обох кінців зчепу по одному на кожному кінці. Ці вагони з боку зчеплення з вагонами метрополітену обладнуються перехідними зчепленнями, встановленими замість типових головок автозчепів.

Для супроводження вагонів метрополітену відправником призначаються провідники, для проїзду яких використовується: в літній час – один з вагонів метрополітену, а в зимовий час – вагон-теплушка, для якого використовується один з вагонів прикриття.

Транспортування підготовленого зчепу проводиться окремим локомотивом. Постановка вагонів метрополітену у состав поїзда, а також пропускання їх через сортувальні гірки не допускається.

Пропускання вагонів метрополітену залізницями Укрзалізниці проводиться по прямих і кривих радіусом більше 300 м зі швидкостями, встановленими для вантажних поїздів, але не більше 75 км/год. По кривих радіусом 300 м і менше швидкість руху не повинна перевищувати: на кривих радіусом 60 м – 15 км/год, радіусом 100 м – 30 км/год, радіусом 300 м – 60 км/год.

Маршрути прямування зчепів вагонів метрополітену встановлюються та оголошуються головним управлінням перевезень Укрзалізниці.