- •Перелік запитань на іспит
- •Генезис основних уявлень і концепцій про суспільство/
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності “соціологія”.
- •Соціолог промисловий
- •Викладач соціогуманітарних та суспільствознавчих дисциплін
- •Знання, уміння та навички фахівця з соціології. Рівні кваліфікації та галузі використання фахівців.
- •З питання 3 (попереднього) сюди теж інформація підходить.
- •Системний та поліфункціональний характер соціологічної науки.
- •Комплекс необхідних знань фахівця за спеціальністю “соціологія”
- •Професійні профілі випускників з прикладами:
- •Соціологічна освіта в Україні: історія, сучасний стан та перспективи.
- •Професійний статус, соціальна роль та обов’язки соціолога в сучасному суспільстві
- •Специфіка соціології в системі наук про суспільство.
- •Об’єкт , предмет, метод і функції соціології.
- •Функції сучасної соціології
- •Структура соціологічного знання.
- •Порівняльний аналіз понять “суспільство”, “держава”, “культура”, “нація”.
- •Зміст вислову “соціологічна уява” в однойменній праці ч.Мілса.
- •Зміст вислову “мислити соціологічно” в однойменній праці з.Баумана.
- •Загальна характеристика протосоціологічних підходів.
- •Соціологія Огюста Конта.
- •Обґрунтування о. Контом необхідності нової науки про суспільство
- •Ієрархія наук у концепції о. Конта
- •Сім'я як базовий елемент суспільства
- •Держава як орган соціальної солідарності
- •Релігія і церква як регулятори соціальної поведінки
- •Суспільство всезагального консенсусу
- •Три стадії розвитку людського інтелекту
- •Позитивна політика
- •Предмет і методи соціології
- •Загальні характеристики позитивізму як соціологічної методології.
- •Вчення а. Смолла про розв'язання соціального конфлікту
- •Расово-антропологічна школа
- •Географічний напрям
- •Проблема взаємозв'язку природи і суспільства
- •Основні принципи позитивізму
- •Органістична школа в соціології. “Синтетична філософія” г.Спенсера.
- •Соціальний дарвінізм.
- •Расово-антропологічна школа
- •Географічна школа в соціології і економічний детермінізм.
- •Економічний детермінізм
- •Вчення про суспільно-економічну формацію в соціальній теорії марксизму. Логіка історичного розвитку.
- •Класи і класові відносини. Соціальні революції та історичний прогрес.
- •Теоретичне обґрунтування методології емпіричних досліджень в праці “Самогубство” е.Дюркгейма (1896).
- •“Соціологізм” е.Дюркгейма. Соціальний реалізм. Колективна свідомість та поняття соціального факту. Правила соціологічного методу.
- •Соціальна солідарність та розподіл праці. Норми та цінності як чинники суспільного устрою.
- •Основні напрями наукової діяльності м.Вебера. Ідеї та методи “розуміючої соціології”.
- •В це питання можна включати частково і попереднє.
- •Концепція “світового процесу раціоналізації” в працях м.Вебера.
- •Теорія соціальної дії та моделі раціональної поведінки в працях м.Вебера.
- •Концепції раціональної бюрократії, соціології політики та релігії в працях м.Вебера.
- •Теорія раціональної бюрократії Макса Вебера
- •Загальна характеристика практики емпіричних соціальних досліджень в сша в 20-ті роки.
- •Сучасний стан розвитку емпіричних досліджень в соціології
- •Загальна характеристика системного підходу.
- •Р.Мертон про соціальну структуру та аномію.
- •Теорія соціальних змін т.Парсонса.
- •Неофункціоналізм в соціології.
- •Загальна характеристика основних етапів і процедур соціологічного дослідження.
- •Функції і основні структурні елементи програми емпіричного соціологічного дослідження.
- •Сутність вибірки в соціологічному дослідженні. Суцільне і вибіркове обстеження
- •Способи відбору об’єктів репрезентації і одиниць спостереження: ймовірні відбори, районований, гніздовий, квотний відбори, систематичний і стихійний відбори, метод основного масиву.
- •Види помилок вибірки. Оцінка помилок вибірки.
- •Опитування як метод збору соціологічної інформації. Переваги, недоліки і цільове призначення різних видів опитування.
- •Про анкету в попередньому питанні
- •Особливості інтерв’ю в соціологічному дослідженні. Логіка питань і психологія респондентів, мова інтерв’ю.
- •Загальна характеристика соціологічного спостереження. Особливості спостереження в соціології.
- •Види спостереження, їх переваги і недоліки.
- •Загальна характеристика методу аналізу документів в соціології.
- •Традиційний метод аналізу документів, його особливості і логіка проведення.
- •Загальна характеристика контент-аналізу документів.
- •Загальна характеристика основних методів обробки соціологічної інформації.
- •Застосування методів статистики при обробці та аналізі даних.
- •Суспільні функції теоретичної та прикладної соціології.
- •Громадська думка та електоральна поведінка як предмет соціологічного дослідження.
- •Соціально-інженерна діяльність соціологів.
- •Професійна етика соціолога і достовірність висновків соціологічних досліджень.
Соціологія Огюста Конта.
Обґрунтування о. Контом необхідності нової науки про суспільство
О. Конт жив у Франції у такий період її історії, який знаменувався боротьбою старих і нових класів і станів, частою зміною форм політичного устрою. Прихід до влади Наполеона Бонапарта, котрий починав як республіканець, а став імператором, злет і падіння імперії, низка буржуазних революцій, що перетиналася реставрацією монархії, глибока й всеохопна криза старого суспільства і важкі муки народження нового буржуазного ладу, руйнація традиційних цінностей і моральних принципів - усе це спричинило величезний вплив на світогляд О. Конта. Він намагався знайти шляхи виходу з цього всезагального кризового стану, звертаючи свої погляди до науки, яка єдина, на його переконання, була здатна подолати стан анархії і хаосу, в якому так довго перебували найцивілізованіші країни, серед них і Франція. Але це мала бути спеціальна позитивна наука про суспільство, його будову та розвиток, яка б ґрунтувалася на достовірних дослідних даних - на той час такої науки ще не існувало.
Класифікація наук
О. Конт створив свою класифікацію наук, розміщуючи їх відповідно до історії їхнього виникнення, розвитку і залежності одна від одної, ускладнення їхнього предмета, зростання складності явищ, які вони досліджують. Кантівська ієрархія наук набула вигляду певних сходинок:
Ієрархія наук у концепції о. Конта
Місце соціології у системі наук
За логікою, наступною сходинкою має бути окрема наука про найскладніший живий організм - суспільство; так у цій класифікації з'являється спочатку "соціальна фізика", і лише згодом О. Конт дає їй назву "соціологія".
Соціологія, вважає О. Конт, може і повинна будуватися за взірцем передових природничих наукових дисциплін, на фундаменті виявлених законів, зв'язків між явищами, що повторюються. Виходячи з досвіду природознавства, яке вивчало певні системи явищ, О. Конт за аналогією доходить висновку, що і "соціальна фізика" (або соціологія) має вивчати суспільство як систему. В основу побудови соціології як самостійної науки О. Конт поклав ідею "соціальної системи", тобто визнання факту існування суспільства як свого роду організму, що складається з певних елементів, які, своєю чергою, виконують певні функції.
Виходячи з цього, О. Конт розрізняє в соціології "соціальну статику" (або теорію суспільного порядку, яка вивчає умови існування і закони функціонування соціальної системи, її структуру та елементи) і "соціальну динаміку" (або теорію суспільного прогресу, котра досліджує закони розвитку та зміни соціальних систем). Перша має дати відповідь на запитання: що таке суспільство, з яких частин воно складається; друга - чому це суспільство розвивається.
Сім'я як базовий елемент суспільства
Конт починає аналіз "соціальної статики" зі сім'ї, вважаючи її основною і найстабільнішою клітиною соціального організму. Сім'я, на думку О. Конта, - це джерело морального виховання, збереження культурних традицій і досвіду попередніх поколінь; вона сприяє входженню молоді у соціальне життя, набуттю нею важливих соціальних якостей, необхідних для успішного служіння людству, вчить "жити для інших". Добрі стосунки між поколіннями підтримують суспільну рівновагу, баланс між традиціями й новаціями, носіями яких е старші й молоді люди.
Водночас О. Конт заперечує жіночу рівноправність і всіляко наголошує на необхідності зміцнення авторитету й влади чоловіка. Жінка, на його думку, стоїть нижче чоловіка в інтелектуальному плані, поступаючись йому також і силою волі. Завдання жінки - робити благородними грубі чоловічі натури, пробуджувати в них суспільні почуття, засновані на солідарності.
За переконаннями О. Конта, саме сім'я є тією "позитивною" силою, яка цементує суспільство. Розпад сім'ї означає розпад і загибель суспільства.
Аналогом сімейних відносин у ширшому суспільному плані є кооперація, що ґрунтується на розподілі праці. Тут кожен робить те, до чого він має найбільшу схильність, тому всі зацікавлені одне в одному. Так виникає "всезагальна згода" (або всезагальний консенсус), який забезпечує рівновагу суспільства як соціальної системи та збереження її цілісності.
