- •Перелік запитань на іспит
- •Генезис основних уявлень і концепцій про суспільство/
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності “соціологія”.
- •Соціолог промисловий
- •Викладач соціогуманітарних та суспільствознавчих дисциплін
- •Знання, уміння та навички фахівця з соціології. Рівні кваліфікації та галузі використання фахівців.
- •З питання 3 (попереднього) сюди теж інформація підходить.
- •Системний та поліфункціональний характер соціологічної науки.
- •Комплекс необхідних знань фахівця за спеціальністю “соціологія”
- •Професійні профілі випускників з прикладами:
- •Соціологічна освіта в Україні: історія, сучасний стан та перспективи.
- •Професійний статус, соціальна роль та обов’язки соціолога в сучасному суспільстві
- •Специфіка соціології в системі наук про суспільство.
- •Об’єкт , предмет, метод і функції соціології.
- •Функції сучасної соціології
- •Структура соціологічного знання.
- •Порівняльний аналіз понять “суспільство”, “держава”, “культура”, “нація”.
- •Зміст вислову “соціологічна уява” в однойменній праці ч.Мілса.
- •Зміст вислову “мислити соціологічно” в однойменній праці з.Баумана.
- •Загальна характеристика протосоціологічних підходів.
- •Соціологія Огюста Конта.
- •Обґрунтування о. Контом необхідності нової науки про суспільство
- •Ієрархія наук у концепції о. Конта
- •Сім'я як базовий елемент суспільства
- •Держава як орган соціальної солідарності
- •Релігія і церква як регулятори соціальної поведінки
- •Суспільство всезагального консенсусу
- •Три стадії розвитку людського інтелекту
- •Позитивна політика
- •Предмет і методи соціології
- •Загальні характеристики позитивізму як соціологічної методології.
- •Вчення а. Смолла про розв'язання соціального конфлікту
- •Расово-антропологічна школа
- •Географічний напрям
- •Проблема взаємозв'язку природи і суспільства
- •Основні принципи позитивізму
- •Органістична школа в соціології. “Синтетична філософія” г.Спенсера.
- •Соціальний дарвінізм.
- •Расово-антропологічна школа
- •Географічна школа в соціології і економічний детермінізм.
- •Економічний детермінізм
- •Вчення про суспільно-економічну формацію в соціальній теорії марксизму. Логіка історичного розвитку.
- •Класи і класові відносини. Соціальні революції та історичний прогрес.
- •Теоретичне обґрунтування методології емпіричних досліджень в праці “Самогубство” е.Дюркгейма (1896).
- •“Соціологізм” е.Дюркгейма. Соціальний реалізм. Колективна свідомість та поняття соціального факту. Правила соціологічного методу.
- •Соціальна солідарність та розподіл праці. Норми та цінності як чинники суспільного устрою.
- •Основні напрями наукової діяльності м.Вебера. Ідеї та методи “розуміючої соціології”.
- •В це питання можна включати частково і попереднє.
- •Концепція “світового процесу раціоналізації” в працях м.Вебера.
- •Теорія соціальної дії та моделі раціональної поведінки в працях м.Вебера.
- •Концепції раціональної бюрократії, соціології політики та релігії в працях м.Вебера.
- •Теорія раціональної бюрократії Макса Вебера
- •Загальна характеристика практики емпіричних соціальних досліджень в сша в 20-ті роки.
- •Сучасний стан розвитку емпіричних досліджень в соціології
- •Загальна характеристика системного підходу.
- •Р.Мертон про соціальну структуру та аномію.
- •Теорія соціальних змін т.Парсонса.
- •Неофункціоналізм в соціології.
- •Загальна характеристика основних етапів і процедур соціологічного дослідження.
- •Функції і основні структурні елементи програми емпіричного соціологічного дослідження.
- •Сутність вибірки в соціологічному дослідженні. Суцільне і вибіркове обстеження
- •Способи відбору об’єктів репрезентації і одиниць спостереження: ймовірні відбори, районований, гніздовий, квотний відбори, систематичний і стихійний відбори, метод основного масиву.
- •Види помилок вибірки. Оцінка помилок вибірки.
- •Опитування як метод збору соціологічної інформації. Переваги, недоліки і цільове призначення різних видів опитування.
- •Про анкету в попередньому питанні
- •Особливості інтерв’ю в соціологічному дослідженні. Логіка питань і психологія респондентів, мова інтерв’ю.
- •Загальна характеристика соціологічного спостереження. Особливості спостереження в соціології.
- •Види спостереження, їх переваги і недоліки.
- •Загальна характеристика методу аналізу документів в соціології.
- •Традиційний метод аналізу документів, його особливості і логіка проведення.
- •Загальна характеристика контент-аналізу документів.
- •Загальна характеристика основних методів обробки соціологічної інформації.
- •Застосування методів статистики при обробці та аналізі даних.
- •Суспільні функції теоретичної та прикладної соціології.
- •Громадська думка та електоральна поведінка як предмет соціологічного дослідження.
- •Соціально-інженерна діяльність соціологів.
- •Професійна етика соціолога і достовірність висновків соціологічних досліджень.
Професійні профілі випускників з прикладами:
Об’єктами діяльності бакалавра за освітньо-професійним напрямом «Соціологія» є сучасні технології збору, опрацювання та аналізу, представлення соціальної, соціально-політичної інформації , комунікативні технології, які застосовуються при спілкуванні у малих групах та у різноманітних соціальних технологіях.
Професійний профіль — працівник державних структур та органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських організацій
Займається збором та опрацюванням соціологічної інформації для прийняття управлінських рішень, планування та проведення інформаційних, рекламних, PR- кампаній.
Професійний профіль — працівник науково-дослідницьких центрів
Спеціалізується у області планування та проведення емпіричних соціологічних досліджень, використання їх результатів для науково-дослідницької роботи та у прикладних соціальних технологіях.
Професійний профіль — викладач вищих навчальних закладах, коледжів, гімназій
Займається викладанням основ соціології, плануванням навчально-виховного процесу.
Соціологічна освіта в Україні: історія, сучасний стан та перспективи.
Сьогодні вітчизняна соціологія перебуває у стані визначення. За словами фахівців, вона ще не з'ясувала для себе, якою вона є, якою вона хоче стати і якою вона може стати. Сьогоднішній стан української соціології визначається, насамперед, загальною ситуацією у країні.
Основна увага загалом зосереджена на вивченні змін, що відбуваються у нашому суспільстві, в Україні, ґенези цих змін і їх наслідки. Це – перша особливість сучасної української соціології. Друга – те, що вона почала щойно інституціалізуватися як самостійне суспільне явище. Третя особливість, притаманна розвитку вітчизняної соціології, це недостатня увага до неї з боку держави та суспільства, недостатнє фінансування та ін.
Розбудова соціологічної науки та освіти неможлива без збереження наукових шкіл. У 70-80-х роках, на думку фахівців, в Україні сформувалося кілька так званих соціологічних шкіл: школа київських соціологів, Харківська і Одеська. Саме в цих містах (Київ, Одеса, Харків, Дніпропетровськ) в основній масі й досі виходять колективні та індивідуальні праці соціологів, наукові записки, збірники праць. Але це лише більш-менш "благополучні острівки". Наукова робота на більшості вузівських кафедр вимагає подальшої активізації.
І сьогодні залишається одним з найгостріших питання наукового спілкування. Організувати конференцію, провести семінар, "круглий стіл" тощо дуже важко з основної причини: слабкої інституалізації соціології, науково-комунікативної системи. Хоча за роки незалежності України з'явилися нові періодичні видання: "Ґенеза" (м. Львів), "Константи" (м. Херсон), "Современное общество" (м. Харків), "Розбудова держави", "Політичний портрет України", часопис "Політична думка" (м. Київ), все-таки, за браком коштів, вони ледь підтримують життя соціологічної науки. Найважливішим досягненням у цій галузі стало заснування першого в Україні фахового видання "Соціологія: теорія, методи, маркетинг".
У 1990 р. в Україні був сформований інститут соціології НАН України, в результаті реструктуризації Інституту філософії НАН України. Цього ж року було створено Соціологічну асоціацію України (САУ) - організацію, яка об'єднує науковців, спеціалістів та науково-дослідні колективи, які працюють у галузі соціології. З 1993 р. вона є колективним членом Міжнародної соціологічної асоціації. Головною метою САУ є сприяння підвищенню професійного рівня та практичних цінностей соціологічних досліджень в Україні, захист законних інтересів соціологів та поширення соціологічних знань. Пріоритетними завданнями САУ визначено: розвиток вітчизняної соціології, виявлення проблем соціального розвитку України, сприяння професійній соціологічній освіті в Україні, розвиток наукових зв'язків та багато іншого.
Щодо соціологічної освіти в Україні, то це порівняно нова галузь вищої професійної освіти як соціального інституту держави. Її метою є створення, оновлення та поширення соціологічних знань і підготовка кваліфікованих фахівців. Тривалий час соціологічна освіта в Україні була відсутня з ідеологічних причин, і лише у 80-х роках утворюються перші кафедри соціології.
Нині соціологічна освіта в Україні має певну мережу навчальних та науково-дослідних установ. Соціологів готують декілька державних університетів та інші вищі навчальні заклади, що мають соціологічні факультети або відділення на інших факультетах: Київський, Харківський, Одеський, Львівський, Дніпропетровський, Волинський університети, Києво-Могилянська академія та ін. Загалом у цих закладах навчаються і здобувають кваліфікацію кілька сотень студентів та близько сотні аспірантів.
До соціології сьогодні у суспільстві панує великий інтерес, і це забезпечує високий престиж відповідних вузів, відділень, факультетів. Цілком логічно, що ринок реагує на цей попит, і, як гриби після дощу, з'являються соціологічні факультети, відділення, спеціалізація у вузах. На перший погляд, такого роду активізацію можна вітати, однак у зв'язку з цим виникають і суттєві негативні тенденції.
Насамперед – поява соціологічних відділень у тих вузах, спеціалізація яких ніяк не в'яжеться із соціологією. А звідси - інша особливість: відсутність відповідних умов для підготовки соціологів на багатьох новостворених факультетах та відділеннях, що виявляється, передусім, у тому, що бракує кваліфікованих викладачів, здатних забезпечити якісну підготовку, недостатньо укомплектовані соціологічною літературою бібліотечні фонди, відсутня належна технічна база, бази набуття практичного досвіду.
Небезпроблемною залишається і система післядипломної підготовки соціологів, де мають місце аналогічні явища.
Сьогодні на соціологію попит. Причиною цього є те, що соціологічні дослідження почали проводитися на комерційній основі, спостерігається прагнення з боку правлячої влади і тих, "хто платить", "закупити" соціологію. В Україні, як і в Росії, створена велика кількість соціологічних центрів, інститутів, груп окремих осіб, які проводять опитування громадської думки, моніторинги, маркетингові дослідження, і, на жаль, не завжди на професійному рівні. Отже, перед інститутом науки постає ряд завдань щодо удосконалення соціологічної освіти, формування у суспільстві соціологічного мислення, масової підготовки спеціалістів-соціологів.
Актуальним є створення навчальних та методичних посібників з соціології, які виступали б і функцією експертної оцінки теоретичних та емпіричних результатів науки. Заслуговує уваги і формування міцної академічної соціології, яка має стати в авангарді розвитку цієї науки.
Отже, соціологія в Україні, як в системі науки, так і в системі освіти, переживає своє становлення, перебуває у стані пошуку своєї ідентичності. І перш за все, потребує більшої уваги з боку держави та суспільства.
