- •Перелік запитань на іспит
- •Генезис основних уявлень і концепцій про суспільство/
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності “соціологія”.
- •Соціолог промисловий
- •Викладач соціогуманітарних та суспільствознавчих дисциплін
- •Знання, уміння та навички фахівця з соціології. Рівні кваліфікації та галузі використання фахівців.
- •З питання 3 (попереднього) сюди теж інформація підходить.
- •Системний та поліфункціональний характер соціологічної науки.
- •Комплекс необхідних знань фахівця за спеціальністю “соціологія”
- •Професійні профілі випускників з прикладами:
- •Соціологічна освіта в Україні: історія, сучасний стан та перспективи.
- •Професійний статус, соціальна роль та обов’язки соціолога в сучасному суспільстві
- •Специфіка соціології в системі наук про суспільство.
- •Об’єкт , предмет, метод і функції соціології.
- •Функції сучасної соціології
- •Структура соціологічного знання.
- •Порівняльний аналіз понять “суспільство”, “держава”, “культура”, “нація”.
- •Зміст вислову “соціологічна уява” в однойменній праці ч.Мілса.
- •Зміст вислову “мислити соціологічно” в однойменній праці з.Баумана.
- •Загальна характеристика протосоціологічних підходів.
- •Соціологія Огюста Конта.
- •Обґрунтування о. Контом необхідності нової науки про суспільство
- •Ієрархія наук у концепції о. Конта
- •Сім'я як базовий елемент суспільства
- •Держава як орган соціальної солідарності
- •Релігія і церква як регулятори соціальної поведінки
- •Суспільство всезагального консенсусу
- •Три стадії розвитку людського інтелекту
- •Позитивна політика
- •Предмет і методи соціології
- •Загальні характеристики позитивізму як соціологічної методології.
- •Вчення а. Смолла про розв'язання соціального конфлікту
- •Расово-антропологічна школа
- •Географічний напрям
- •Проблема взаємозв'язку природи і суспільства
- •Основні принципи позитивізму
- •Органістична школа в соціології. “Синтетична філософія” г.Спенсера.
- •Соціальний дарвінізм.
- •Расово-антропологічна школа
- •Географічна школа в соціології і економічний детермінізм.
- •Економічний детермінізм
- •Вчення про суспільно-економічну формацію в соціальній теорії марксизму. Логіка історичного розвитку.
- •Класи і класові відносини. Соціальні революції та історичний прогрес.
- •Теоретичне обґрунтування методології емпіричних досліджень в праці “Самогубство” е.Дюркгейма (1896).
- •“Соціологізм” е.Дюркгейма. Соціальний реалізм. Колективна свідомість та поняття соціального факту. Правила соціологічного методу.
- •Соціальна солідарність та розподіл праці. Норми та цінності як чинники суспільного устрою.
- •Основні напрями наукової діяльності м.Вебера. Ідеї та методи “розуміючої соціології”.
- •В це питання можна включати частково і попереднє.
- •Концепція “світового процесу раціоналізації” в працях м.Вебера.
- •Теорія соціальної дії та моделі раціональної поведінки в працях м.Вебера.
- •Концепції раціональної бюрократії, соціології політики та релігії в працях м.Вебера.
- •Теорія раціональної бюрократії Макса Вебера
- •Загальна характеристика практики емпіричних соціальних досліджень в сша в 20-ті роки.
- •Сучасний стан розвитку емпіричних досліджень в соціології
- •Загальна характеристика системного підходу.
- •Р.Мертон про соціальну структуру та аномію.
- •Теорія соціальних змін т.Парсонса.
- •Неофункціоналізм в соціології.
- •Загальна характеристика основних етапів і процедур соціологічного дослідження.
- •Функції і основні структурні елементи програми емпіричного соціологічного дослідження.
- •Сутність вибірки в соціологічному дослідженні. Суцільне і вибіркове обстеження
- •Способи відбору об’єктів репрезентації і одиниць спостереження: ймовірні відбори, районований, гніздовий, квотний відбори, систематичний і стихійний відбори, метод основного масиву.
- •Види помилок вибірки. Оцінка помилок вибірки.
- •Опитування як метод збору соціологічної інформації. Переваги, недоліки і цільове призначення різних видів опитування.
- •Про анкету в попередньому питанні
- •Особливості інтерв’ю в соціологічному дослідженні. Логіка питань і психологія респондентів, мова інтерв’ю.
- •Загальна характеристика соціологічного спостереження. Особливості спостереження в соціології.
- •Види спостереження, їх переваги і недоліки.
- •Загальна характеристика методу аналізу документів в соціології.
- •Традиційний метод аналізу документів, його особливості і логіка проведення.
- •Загальна характеристика контент-аналізу документів.
- •Загальна характеристика основних методів обробки соціологічної інформації.
- •Застосування методів статистики при обробці та аналізі даних.
- •Суспільні функції теоретичної та прикладної соціології.
- •Громадська думка та електоральна поведінка як предмет соціологічного дослідження.
- •Соціально-інженерна діяльність соціологів.
- •Професійна етика соціолога і достовірність висновків соціологічних досліджень.
Вчення про суспільно-економічну формацію в соціальній теорії марксизму. Логіка історичного розвитку.
Основні терміни: "суспільно-економічна формація" та "суспільна формація". Суспільно-економічна формація найчастіше трактувалась як сукупність виробничих відносин; суспільна формація — як сукупність усіх суспільних відносин. Окрім цих, використовуються терміни: "історична формація", "економічна формація", "формації суспільного виробництва".
У працях Маркса окреслюється ще кілька значень поняття суспільно-економічної формації. Так, у Вступі праці "До критики політичної економії" 1859 р. термін "суспільно-економічна формація" використовується у найширшому значенні — не історично визначеної економічної структури суспільства, а економічної структури суспільства, не детермінованої історично. Він пише: "У загальних рисах азіатський, античний, феодальний і сучасний буржуазний способи виробництва можна означити як прогресивні епохи економічної суспільної формації"84.
У найширшому значенні — економічна структура суспільства взагалі — термін "суспільно-економічна формація" двічі вживався ще дещо пізніше — у рукопису "До критики політичної економії" 1861 - 1863 рр.".
Ширше звичайного, але уже не так, як згадувалося вище, поняття формації трактується К. Марксом і у 1881 р., у начерках листа до В. Засулич, де накреслено поділ на три великі формації — первинна (докласове суспільство), вторинна (класове суспільство) і третинна (безкласове суспільство). Щоправда, Маркс говорить тут не про суспільно-економічну, а про суспільну формацію.
Отже, основні значення формації у Маркса такі:
1) історично визначена сукупність виробничих відносин;
2) історично визначена сукупність суспільних відносин; 8) економічна структура суспільства взагалі;
4) ступінь історичного розвитку суспільства: первинний (докласове суспільство), вторинний (класово-антагоністичне суспільство), третинний (комуністичне суспільство);
5) історичний тип суспільства;
6) різновид історичного типу суспільства (формації первіснообщинного суспільства).
Перетворення вчення про формації з гіпотези на теорію
З появою "Капіталу", після того як було обґрунтовано й розроблено категорію суспільно-економічної формації, проаналізовано її зміст і структуру (на основі дослідження найрозвинутішого тоді індустріального типу суспільства), завершується досить тривалий період перетворення марксового розуміння історії з гіпотези в теорію. Воно, принаймні тоді, цілком відповідало основним науковим вимогам, не редукуючись, однак, при цьому до науки, як помилково вважав і сам Маркс, і його послідовники.
Розроблена значно пізніше багатьох інших категорій подібного розуміння історичного процесу і в цьому сенсі (історично) постаючи як зумовлена ними, логічно категорія "суспільно-економічна формація", навпаки, сама виступає як глибинна основа всієї марксової системи філософсько-історичних категорій. У даному ракурсі ця система може бути розглянута як послідовна конкретизація поняття "суспільно-економічна формація", здійснювана через поступальний рух особливих і одиничних форм цього поняття. У ході цього руху знаходить своє ідеальне вираження і узагальнення реальний історичний процес, тлумачений ще цілком у традиціях класичної філософії історії — як глобальний історичний рух людського суспільства загалом, тобто як об'єктивний динамічний соціально-історичний Універсум.