- •Перелік запитань на іспит
- •Генезис основних уявлень і концепцій про суспільство/
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності “соціологія”.
- •Соціолог промисловий
- •Викладач соціогуманітарних та суспільствознавчих дисциплін
- •Знання, уміння та навички фахівця з соціології. Рівні кваліфікації та галузі використання фахівців.
- •З питання 3 (попереднього) сюди теж інформація підходить.
- •Системний та поліфункціональний характер соціологічної науки.
- •Комплекс необхідних знань фахівця за спеціальністю “соціологія”
- •Професійні профілі випускників з прикладами:
- •Соціологічна освіта в Україні: історія, сучасний стан та перспективи.
- •Професійний статус, соціальна роль та обов’язки соціолога в сучасному суспільстві
- •Специфіка соціології в системі наук про суспільство.
- •Об’єкт , предмет, метод і функції соціології.
- •Функції сучасної соціології
- •Структура соціологічного знання.
- •Порівняльний аналіз понять “суспільство”, “держава”, “культура”, “нація”.
- •Зміст вислову “соціологічна уява” в однойменній праці ч.Мілса.
- •Зміст вислову “мислити соціологічно” в однойменній праці з.Баумана.
- •Загальна характеристика протосоціологічних підходів.
- •Соціологія Огюста Конта.
- •Обґрунтування о. Контом необхідності нової науки про суспільство
- •Ієрархія наук у концепції о. Конта
- •Сім'я як базовий елемент суспільства
- •Держава як орган соціальної солідарності
- •Релігія і церква як регулятори соціальної поведінки
- •Суспільство всезагального консенсусу
- •Три стадії розвитку людського інтелекту
- •Позитивна політика
- •Предмет і методи соціології
- •Загальні характеристики позитивізму як соціологічної методології.
- •Вчення а. Смолла про розв'язання соціального конфлікту
- •Расово-антропологічна школа
- •Географічний напрям
- •Проблема взаємозв'язку природи і суспільства
- •Основні принципи позитивізму
- •Органістична школа в соціології. “Синтетична філософія” г.Спенсера.
- •Соціальний дарвінізм.
- •Расово-антропологічна школа
- •Географічна школа в соціології і економічний детермінізм.
- •Економічний детермінізм
- •Вчення про суспільно-економічну формацію в соціальній теорії марксизму. Логіка історичного розвитку.
- •Класи і класові відносини. Соціальні революції та історичний прогрес.
- •Теоретичне обґрунтування методології емпіричних досліджень в праці “Самогубство” е.Дюркгейма (1896).
- •“Соціологізм” е.Дюркгейма. Соціальний реалізм. Колективна свідомість та поняття соціального факту. Правила соціологічного методу.
- •Соціальна солідарність та розподіл праці. Норми та цінності як чинники суспільного устрою.
- •Основні напрями наукової діяльності м.Вебера. Ідеї та методи “розуміючої соціології”.
- •В це питання можна включати частково і попереднє.
- •Концепція “світового процесу раціоналізації” в працях м.Вебера.
- •Теорія соціальної дії та моделі раціональної поведінки в працях м.Вебера.
- •Концепції раціональної бюрократії, соціології політики та релігії в працях м.Вебера.
- •Теорія раціональної бюрократії Макса Вебера
- •Загальна характеристика практики емпіричних соціальних досліджень в сша в 20-ті роки.
- •Сучасний стан розвитку емпіричних досліджень в соціології
- •Загальна характеристика системного підходу.
- •Р.Мертон про соціальну структуру та аномію.
- •Теорія соціальних змін т.Парсонса.
- •Неофункціоналізм в соціології.
- •Загальна характеристика основних етапів і процедур соціологічного дослідження.
- •Функції і основні структурні елементи програми емпіричного соціологічного дослідження.
- •Сутність вибірки в соціологічному дослідженні. Суцільне і вибіркове обстеження
- •Способи відбору об’єктів репрезентації і одиниць спостереження: ймовірні відбори, районований, гніздовий, квотний відбори, систематичний і стихійний відбори, метод основного масиву.
- •Види помилок вибірки. Оцінка помилок вибірки.
- •Опитування як метод збору соціологічної інформації. Переваги, недоліки і цільове призначення різних видів опитування.
- •Про анкету в попередньому питанні
- •Особливості інтерв’ю в соціологічному дослідженні. Логіка питань і психологія респондентів, мова інтерв’ю.
- •Загальна характеристика соціологічного спостереження. Особливості спостереження в соціології.
- •Види спостереження, їх переваги і недоліки.
- •Загальна характеристика методу аналізу документів в соціології.
- •Традиційний метод аналізу документів, його особливості і логіка проведення.
- •Загальна характеристика контент-аналізу документів.
- •Загальна характеристика основних методів обробки соціологічної інформації.
- •Застосування методів статистики при обробці та аналізі даних.
- •Суспільні функції теоретичної та прикладної соціології.
- •Громадська думка та електоральна поведінка як предмет соціологічного дослідження.
- •Соціально-інженерна діяльність соціологів.
- •Професійна етика соціолога і достовірність висновків соціологічних досліджень.
Р.Мертон про соціальну структуру та аномію.
Якщо суспільство розвивається, то воно неминуче повинно і занепадати, руйнуватися. Руйнування суспільства — це втрата ним здатності до самовідтворення, знецінення своєї якісної визначеності, ідентичності. Якщо, скажімо, проаналізувати розпад Австро-Угорщини у 1918 р. чи СРСР у 1991р., то помітно, що в обох випадках була втрачена здатність відтворення структурної єдності соціальних відносин на певній території. Руйнування суспільства супроводжується різноманітними видами порушень у ціннісно-нормативній системі суспільства (розмивання ідеалів, переорієнтація масової свідомості). Цей процес у соціології має назву аномія.
Аномія (з давньогрецької — беззаконня, "відсутність норм") — такий стан суспільства, за якого значна частина його членів, знаючи про існування обов'язкових суспільних норм, ставляться до них негативно або байдуже.
Це поняття було введене в соціологічну науку Емілем Дюркгеймом, який пов'язував аномію із відсутністю або слабкістю нормативного регулювання людських бажань, які за своєю природою є безмежними. Вчений вважав, що обмеженість можливостей для задоволення бажань і відсутність ефективних норм, які б регулювали їх, роблять індивідів нещасними і навіть підштовхують до самогубства.
Американський вчений Роберт Мертон вважав, що аномія виникає тоді, коли люди не можуть досягнути приписуваних суспільством цілей тими засобами, які встановлює суспільство. При аномії, навіть якщо існує розуміння спільних цілей, відсутнє спільне визнання правових і моральних способів дій, які ведуть до цих спільних цілей. Люди пристосовуються до аномії в різний спосіб. Роберт Мертон виділив п'ять моделей соціальної адаптації особистості до вироблених у суспільстві культурних норм, залежно від того чи визнають ці особи панівні цінності і чи відповідають вони виробленим у суспільстві правилам досягнення соціальних благ.
Стан аномії можливий як внаслідок погіршення життя, кризи, так і за умов матеріального добробуту у суспільстві.
При аномії:
індивід випадає з ритму, втрачає здатність пристосовуватися до нового стану і нових вимог суспільства;
зникають чіткі норми і правила поведінки;
руйнуються суспільні цінності;
маргіналізуються деякі суспільні групи.
Аномія є способом пристосування суспільства до певної ситуації. Ступінь свободи особистості зростає, відсутні тверді життєві цілі, норми і взірці поведінки. Це ставить багатьох в непевне соціальне становище, позбавляє колективної солідарності, відчуття єдності з конкретною групою і суспільством. Звідси — зростання злочинності, порушень правил поведінки і норм моралі. Особливої концентрації аномія досягає в економічній сфері.
Одна з головних причин аномії — втрата звичних функцій інститутами і групами, які є проміжними ланками між індивідом і державою. Виникає своєрідний психологічний парадокс: людина відчуває себе захищенішою і вільнішою в жорсткій закритій системі з малим вибором занять і обмеженими можливостями, аніж в умовах непевності у відкритій системі з універсальними нормами, які є формально рівними для всіх.
При традиційних суспільних порядках, людські здібності і потреби забезпечувались відносно просто, оскільки колективна свідомість утримувала їх на низькому рівні, не дозволяючи розвинутися індивідуалізмові і встановлюючи суворі межі для становища індивіда в суспільстві, подолати які він не міг. Ієрархічне традиційне суспільство (феодалізм) було стійким, оскільки ставило різні цілі для різних соціальних верств, дозволяючи кожному відчувати своє життя осмисленим всередині вузької замкнутої соціальної верстви.
