- •1. Предмет, метод та завдання „Історія економічної думки”.
- •2. Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •9.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
- •10. Економічні погляди п.Буагільбера.
- •11. Суть, представники та основні категорії фізіократії.
- •12. Економічні погляди ф.Кене.
- •13. Аналіз „Економічної таблиці” ф.Кене та її наукове значення.
- •14. Економічні погляди а.Тюрго.
- •15. Економічна система та методологія а.Сміта.
- •22. Теорія вартості та теорія ренти д.Рікардо.
- •24. Економічні погляди т.Мальтуса.
- •25. Система економічних поглядів Дж.С.Мілля.
- •26. Економічні погляди ж.-б.Сея.
- •27. Економічна теорія у Франції у першій половині хіх століття. Ф.Бастіа.
- •28. Політична економія в сша у першій половині хіх століття. Економічні погляди г.Ч.Кері.
- •29. Характеристика основних постулатів класичної школи.
- •30. Альтернативні класичній школі напрямки економічної думки хіх ст. Економічні погляди с.Сісмонді.
- •31. Економічна концепція та програма п.Ж.Прудона.
- •32. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фурьє, р. Оуен.
- •33. Політична економія к.Маркса: загальна характеристика.
- •34. Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса
- •36. Теорія відтворення суспільного продукту к.Маркса.
- •37. Розкол марксизму. Економічні концепції е.Бернштейна, к.Каутського, р.Гільфердінга
- •38. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині у першій половині хіх ст. Ф.Ліст та „стара” історична школа.
- •39. Нова історична школа (г.Шмоллер, л.Брентано, к.Бюхер, в.Зомбарт) та соціальний напрям у політичній економії.
- •46.Кембриджська школа. Економічна теорія а.Маршалла.
- •47. Економічні погляди Дж.Б.Кларка.
- •48.Розвиток неокласичної традиції в працях а.Пігу, р.Хоутрі.
- •49.Ранній інституціоналізм, умови його виникнення та основні напрямки розвитку.
- •50.Історичні передумови та суть „кейнсіанської революції”. Особливості методології Дж.М.Кейнса.
- •51.Дж.М.Кейнс про ефективний попит, мультиплікатор та основний психологічний закон.
- •52.Основні положення теоретичної системи та практичної програми Дж.М.Кейнса
- •53.Еволюція кейнсіанства.Неокейнсіанство:теорія росту та теорія циклу
- •54.Постекейнсіанство.Робінсон.Спаффа.Калдор.
- •55.Теорія монополістичної конкуренції Чемберліна
- •57.Причини виникнення,загальна характеристика та основні школи неолібералізму.
- •58. Лондонська школа неолібералізму. Економічні погляди ф.Хайєка.
- •59. Німецький неолібералізм та його еволюція. Теорії „соціального ринкового господарства” та „ідеальних типів господарських систем”.
- •60. Французький неолібералізм. М.Алле.
- •61. Причини і суть „монетаристської революції”. Чиказька школа та м.Фрідмен.
- •62. Неокласичний синтез. П. Семюелсон. Дж.Хікс.
- •63. Неокласичне відродження. Теорія та політика „економіки пропозиції” та теорія раціональних очікувань.
- •64. Сучасний інституціоналізм: суть, основні показники та теорії.
- •65. Економічні погляди Дж. К. Гелбрейта.
- •66. Теорія транзакцій них витрат та прав власності р. Коулза
- •67. Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена
- •68. Теорії індустріального та постіндустріального суспільства.
- •70. Розвиток радянської економічної думки в 30 – 90 роки хх ст.
26. Економічні погляди ж.-б.Сея.
Еволюція класичної політичної економії в першій половині XIX ст. пов’язана з іменами Жана Батиста Сея (1767-1832), що виступив як провідник ідей Сміта, його послідовника Фредерика Бастіа (1801-1850) і принципового критика класичної ідеї Томаса Мальтуса (1766-1834). У роботах «Трактат політичної економії», «Курс політичної економії» Сей розділив політичну економію на три самостійні частини: виробництво багатства, розподіл багатства та споживання створених благ. Виробництво — це природний процес впливу людини на природу, у результаті якого створюється багатство. Важливо, що у створенні вартості бере участь не тільки праця, але й засоби виробництва і земля, які є джерелами основних доходів. У цьому полягає теорія «трьох факторів виробництва». Безпосередньо пов’язана з нею теорія розподілу: у процесі реалізації продукту відбувається відшкодування кожного з витрачених на нього факторів: капітал (К) приносить власникові прибуток, що розпадається на підприємницький дохід (винагорода за ризик, талант, висококваліфіковану працю) і відсоток (оплата послуг капіталу), праця (і) — заробітну плату (визначається взаємною згодою робітників і капіталістів), земля (А/) — ренту. Залежність національного доходу (К) від кожного з факторів відображається у виробничій функції: У=/(і, К, А/;. Щодо вартості Сей висунув два припущення: 1) вартість будь-якого блага, поки вона не встановлена на ринку, невизначена; 2) споживацька вартість як корисність становить першу підставу цінності товарів. Тобто, вартість товарів він визначав через корисність. Із проблемою рівноваги пов’язаний «закон ринків (Сея)», що зводиться до ствердження, що виробництво саме створює собі попит. Недостатній попит на одному ринку компенсується надлишковим попитом на іншому; збіг сукупних попиту та пропозиції досягається в тенденції, і дисбаланси можливі лише як тимчасове явище.
27. Економічна теорія у Франції у першій половині хіх століття. Ф.Бастіа.
Липнева революція 1830 р., вирішальну роль в якій відіграла боротьба народних мас і насамперед паризьких робітників, привела до утворення буржуазної монархії на чолі з Луї Філіппом. Розвиток капіталізмув 30-х роках привів до дальшого погіршення становища роб. класу Франції. Робітники ведуть боротьбу за поліпшення свого становища. У 1831 і 1834 рр. Відбувається повстання ткачів у Ліоні, які були жорстоко придушені буржуазним урядом. Розквіт ПЕ в Англії співпав із занепадом її старої школи у Франції. Вихід у світ роботи А.Сміта “Багатство народів” та розвиток класичних екон. ідей у працях Сея, прискорили і остаточно завершили розпад меркантилізму та фізіократії. Представником нового напряму ПЕ у Франції був Фредерік Бастіа (1801-1850). Він був ідеологом фритрейдерства, найбільш послідовно розвивав мінову концепцію. Для Бастіа “з точки зору економічної, суспільство є обмін”. В обміні беруть участь рівноправні учасники, які обмінюються послугами, а вартість є відношенням послуг, що ними обмінюються учасники обміну. Матеріальний процес виробництва, в якому внаслідок процесу праці створюється продукт і вартість, Б. підміняє зусиллями і напругою. У нього капітал існує тому, що капіталісти відстрочують споживання капіталу, а це утримання вимагає напруги і зусиль так само, як і всякий процес праці. Винагоодою за це утримання є процент. Б. виступав проти теорії земельної ренти Рікардо. Рента виникає тому, вважав він, що земельні власники або їхні предки вклали у землю капітал. Б. підтримував теорію гармонії класових інтересів. У суспільстві, якщо держава не втручається в його економічне життя, на базі вільної конкуренції досягається рівновага класових інтересів, здійснюється процес взаємного надання послуг. Його теза про самовирішення всіх проблем, поширюється ним на всі аспекти суспільного життя. Він заперчував будь-які форми втручання, а надто державного, у будь-які сфери. Тому його вцілому синтезована теорія була використана наступними економістами.
