- •1. Предмет, метод та завдання „Історія економічної думки”.
- •2. Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •9.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
- •10. Економічні погляди п.Буагільбера.
- •11. Суть, представники та основні категорії фізіократії.
- •12. Економічні погляди ф.Кене.
- •13. Аналіз „Економічної таблиці” ф.Кене та її наукове значення.
- •14. Економічні погляди а.Тюрго.
- •15. Економічна система та методологія а.Сміта.
- •22. Теорія вартості та теорія ренти д.Рікардо.
- •24. Економічні погляди т.Мальтуса.
- •25. Система економічних поглядів Дж.С.Мілля.
- •26. Економічні погляди ж.-б.Сея.
- •27. Економічна теорія у Франції у першій половині хіх століття. Ф.Бастіа.
- •28. Політична економія в сша у першій половині хіх століття. Економічні погляди г.Ч.Кері.
- •29. Характеристика основних постулатів класичної школи.
- •30. Альтернативні класичній школі напрямки економічної думки хіх ст. Економічні погляди с.Сісмонді.
- •31. Економічна концепція та програма п.Ж.Прудона.
- •32. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фурьє, р. Оуен.
- •33. Політична економія к.Маркса: загальна характеристика.
- •34. Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса
- •36. Теорія відтворення суспільного продукту к.Маркса.
- •37. Розкол марксизму. Економічні концепції е.Бернштейна, к.Каутського, р.Гільфердінга
- •38. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині у першій половині хіх ст. Ф.Ліст та „стара” історична школа.
- •39. Нова історична школа (г.Шмоллер, л.Брентано, к.Бюхер, в.Зомбарт) та соціальний напрям у політичній економії.
- •46.Кембриджська школа. Економічна теорія а.Маршалла.
- •47. Економічні погляди Дж.Б.Кларка.
- •48.Розвиток неокласичної традиції в працях а.Пігу, р.Хоутрі.
- •49.Ранній інституціоналізм, умови його виникнення та основні напрямки розвитку.
- •50.Історичні передумови та суть „кейнсіанської революції”. Особливості методології Дж.М.Кейнса.
- •51.Дж.М.Кейнс про ефективний попит, мультиплікатор та основний психологічний закон.
- •52.Основні положення теоретичної системи та практичної програми Дж.М.Кейнса
- •53.Еволюція кейнсіанства.Неокейнсіанство:теорія росту та теорія циклу
- •54.Постекейнсіанство.Робінсон.Спаффа.Калдор.
- •55.Теорія монополістичної конкуренції Чемберліна
- •57.Причини виникнення,загальна характеристика та основні школи неолібералізму.
- •58. Лондонська школа неолібералізму. Економічні погляди ф.Хайєка.
- •59. Німецький неолібералізм та його еволюція. Теорії „соціального ринкового господарства” та „ідеальних типів господарських систем”.
- •60. Французький неолібералізм. М.Алле.
- •61. Причини і суть „монетаристської революції”. Чиказька школа та м.Фрідмен.
- •62. Неокласичний синтез. П. Семюелсон. Дж.Хікс.
- •63. Неокласичне відродження. Теорія та політика „економіки пропозиції” та теорія раціональних очікувань.
- •64. Сучасний інституціоналізм: суть, основні показники та теорії.
- •65. Економічні погляди Дж. К. Гелбрейта.
- •66. Теорія транзакцій них витрат та прав власності р. Коулза
- •67. Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена
- •68. Теорії індустріального та постіндустріального суспільства.
- •70. Розвиток радянської економічної думки в 30 – 90 роки хх ст.
55.Теорія монополістичної конкуренції Чемберліна
Едвард Хейстінгс Чемберлін (1899—1967) народився в штаті Вашингтон у родині пастора. Отримав освіту в університетах Айови та Мічігану. Докторську дисертацію, присвячену проблемам монополістичної конкуренції, захистив 1927 р. в Гарварді. Після захисту дисертації залишився на викладацькій роботі. 1939 р. Чемберліна обирають головою відділення економічної теорії Гарвардського університету, де під його керівництвом працюють такі видатні вчені, як В. Леонтьєв, Е. Хансен, Й. Шумпетер. З 1948 р. — він головний редактор гарвардського «Квартального економічного журналу». 1965 р. Чемберліна обрано почесним членом американської економічної асоціації. Він автор багатьох книжок з теоретичної економіки, але основна праця, що зробила його всесвітньо відомим — це «Теорія монополістичної конкуренції», яка перевидавалася багато разів. Провідна ідея економічної теорії Е. Чемберліна полягає в тім, що в процесі монополізації виробництва виникає нове явище, не властиве ринковим ситуаціям чистої конкуренції та чистої монополії. Воно є результатом синтезу цих ситуацій і породжує монополістичну конкуренцію, яка відрізняється від уже відомих форм тим, що дає можливість контролювати як пропозицію, так і попит. Чемберлін розглядає монополію традиційно, як ринкову ситуацію, що дає змогу монопольному продавцеві (чи покупцю) контролювати пропозицію товару і тим самим визначати на нього ціну, тоді як за умов чистої конкуренції такий контроль виключається. Однак він звернув увагу на те, що за певних умов контроль виключається й тоді, коли існує монополія, у межах якої виробники створюють ідентичний товар і продають його на ідентичному ринку за повної стандартизації послуг, товарів, попиту, продавців. Чемберлін будує модель, за допомогою якої аналізує дії незалежних продавців однорідного продукту. Він зазначає, що підставою для встановлення їхньої монополії стають ознаки диференціації товару: виняткові якісні характеристики продукту; марка фірми; особлива упаковка; місцезнаходження фірми; особливі форми обслуговування; реклама, що підкреслює винятковість товару. Ситуація, за якої монополія не забезпечує повного контролювання ринку, на його думку, пояснюється конкуренцією між виробниками різних модифікацій однойменного продукту, що призводить до його диференціації і перетворення його власників на монополістів. Це не виключає «завершеної монополії» на якийсь різновид продукту, але влада такої монополії не поширюватиметься на все коло товарів цієї групи, обмежуючись лише окремим товаром. Як результат, виникає особлива форма протистояння — монополістична конкуренція, що має на меті сформувати власне коло споживачів. Отже, монополістична конкуренція, на думку Чемберліна, — це конкуренція, що відповідає таким вимогам: кількість продавців однорідного товару є достатньо великою, щоб їхня економічна діяльність не справляла особливого впливу на інших конкурентів, на відміну від недосконалої конкуренції не зачіпала їхніх економічних інтересів; продукт і справді якісно різнорідний, диференційований, і покупець може вільно вибрати конкретного продавця; будь-хто має право безперешкодно виробляти товар даної групи, ринок не є закритим. |
|
