- •1. Предмет, метод та завдання „Історія економічної думки”.
- •2. Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •9.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
- •10. Економічні погляди п.Буагільбера.
- •11. Суть, представники та основні категорії фізіократії.
- •12. Економічні погляди ф.Кене.
- •13. Аналіз „Економічної таблиці” ф.Кене та її наукове значення.
- •14. Економічні погляди а.Тюрго.
- •15. Економічна система та методологія а.Сміта.
- •22. Теорія вартості та теорія ренти д.Рікардо.
- •24. Економічні погляди т.Мальтуса.
- •25. Система економічних поглядів Дж.С.Мілля.
- •26. Економічні погляди ж.-б.Сея.
- •27. Економічна теорія у Франції у першій половині хіх століття. Ф.Бастіа.
- •28. Політична економія в сша у першій половині хіх століття. Економічні погляди г.Ч.Кері.
- •29. Характеристика основних постулатів класичної школи.
- •30. Альтернативні класичній школі напрямки економічної думки хіх ст. Економічні погляди с.Сісмонді.
- •31. Економічна концепція та програма п.Ж.Прудона.
- •32. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фурьє, р. Оуен.
- •33. Політична економія к.Маркса: загальна характеристика.
- •34. Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса
- •36. Теорія відтворення суспільного продукту к.Маркса.
- •37. Розкол марксизму. Економічні концепції е.Бернштейна, к.Каутського, р.Гільфердінга
- •38. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині у першій половині хіх ст. Ф.Ліст та „стара” історична школа.
- •39. Нова історична школа (г.Шмоллер, л.Брентано, к.Бюхер, в.Зомбарт) та соціальний напрям у політичній економії.
- •46.Кембриджська школа. Економічна теорія а.Маршалла.
- •47. Економічні погляди Дж.Б.Кларка.
- •48.Розвиток неокласичної традиції в працях а.Пігу, р.Хоутрі.
- •49.Ранній інституціоналізм, умови його виникнення та основні напрямки розвитку.
- •50.Історичні передумови та суть „кейнсіанської революції”. Особливості методології Дж.М.Кейнса.
- •51.Дж.М.Кейнс про ефективний попит, мультиплікатор та основний психологічний закон.
- •52.Основні положення теоретичної системи та практичної програми Дж.М.Кейнса
- •53.Еволюція кейнсіанства.Неокейнсіанство:теорія росту та теорія циклу
- •54.Постекейнсіанство.Робінсон.Спаффа.Калдор.
- •55.Теорія монополістичної конкуренції Чемберліна
- •57.Причини виникнення,загальна характеристика та основні школи неолібералізму.
- •58. Лондонська школа неолібералізму. Економічні погляди ф.Хайєка.
- •59. Німецький неолібералізм та його еволюція. Теорії „соціального ринкового господарства” та „ідеальних типів господарських систем”.
- •60. Французький неолібералізм. М.Алле.
- •61. Причини і суть „монетаристської революції”. Чиказька школа та м.Фрідмен.
- •62. Неокласичний синтез. П. Семюелсон. Дж.Хікс.
- •63. Неокласичне відродження. Теорія та політика „економіки пропозиції” та теорія раціональних очікувань.
- •64. Сучасний інституціоналізм: суть, основні показники та теорії.
- •65. Економічні погляди Дж. К. Гелбрейта.
- •66. Теорія транзакцій них витрат та прав власності р. Коулза
- •67. Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена
- •68. Теорії індустріального та постіндустріального суспільства.
- •70. Розвиток радянської економічної думки в 30 – 90 роки хх ст.
52.Основні положення теоретичної системи та практичної програми Дж.М.Кейнса
Джон Мейнард Кейнс (1883–1946) – англ. ек-ст, державний діяч.Кейнс народився в сім’ї професора ек-ки. книга Кейнса "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей" (1936) здійснила революцію в аналізі ек-ки і зробила Кейнса одним з найблискучих та найвпливовіших економістів усіх часів. В своїх книгах Кейнс розглядав проблеми теорії ймовірності, монетарної ек-ки, наслідки мирної угоди, укладеної після першої світової війни. Проте головною його працею залишається "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей". Методологічні основи дослідження Кейнса.
Перш за все необхідно звернути увагу на те, що економісти до Кейнса не виділяли мікро- та макроекономічні аспекти ек-ки. Але якщо взяти до уваги умови процвітання окремих фірм, то стане зрозумілим, що вони не тотожні ефективності ек-ки в цілому. Тому можна зробити висновок, що макроек.-ий підхід не може не відрізнятися від мікроек-ки. Тому подальший розвиток ек.-ої науки вимагав наявність двох різних рівнів ек.-о аналізу. При цьому слід зазначити, що мікроек.-ий аналіз був створений неокласичною економікою, ще до Кейнса. Кейнсіанство зробило предметом аналізу ек-ку в цілому. Такий підхід одержав назву макроек.-о, а сама теорія – макроек-ка.
Основи короткострокового макроек.-о аналізу, створені Кейнсом. полягають у тому, що ек.-а поведінка в межах усього господарства окремих агрегатних одиниць представлена у вигляді функцій з невеликим числом змінних величин, при цьому Кейнс обмежився двома одиницями виміру – грошовою одиницею та одиницею праці. Остання є 1 година праці некваліфікованого робітника. Це єдиний пункт за яким теорія Кейнса зовні подібна до ек.-ої теорії К. Маркса Кейнс запровадив в теорію ек.-ої науки математичні моделі, засновані на взаємозв’язку невеликої кількості змінних. При цьому рівновага ек-ки зводилась до рівноваги товарного ринку, грошового ринку, ринку облігацій та ринку праці.
Причиною можливої нестабільності ек-ки Кейнс вважав коливання в рівні доходу, що обумовлені неочікуваними змінами об’єму інвестицій. Останні, якщо вони досягають небезпечної межі, не можуть бути скориговані тільки силами ринкової саморегуляції і вимагають додаткового (але такого, що не змінює ринку) втручання держави.
Кейнс розглядає два основних інструменти державного впливу на сукупний попит – фіскальну та грошово-кредитну політику. Можливість грошово-кредитного регулювання безпосередньо впливає із кейнсіанської теорії проценту. Вважаючи процент найважливішим параметром, від якого залежить гранична ефективність інвестицій, Кейнс припускав, що через банківську систему можна регулювати (знижувати) процентну ставку в довготривалій перспективі, стимулюючи інвестиційний та сукупний попит. Але якщо зростання грошового пропонування не призводить до зниження процентної ставки, тобто виникає “пастка ліквідності”, то грошово-кредитне регулювання виявиться безсилим в стимулюванні сукупного попиту і тому є неефективним інструментом подолання депресії. Свої надії на рівноважне економічне зростання і досягнення повної зайнятості Кейнс пов’язував передусім з фіскальною політикою: збільшення урядових видатків здатне виповнити недостатність споживчого та інвестиційного попиту приватного сектора економіки. Втручання держави Кейнс визнавав “єдиним практично можливим засобом уникнення повної руйнації існуючих економічних форм і умовою для успішного функціонування приватної ініціативи”.
