- •Розділ 1. Вступ. Концептуальні засади реформування освіти в Україні
- •1.1. Концепція загальної середньої освіти
- •1.2. Структура, зміст, мета й завдання шкільної освіти
- •1.3. Зміст реформування природничих дисциплін в концепції загальної середньої освіти
- •1.4. Природознавство, його структура. Види природничих наук, предмет та мета вивчення
- •Розділ 2. Загальнонаукові методи емпіричного пізнання
- •2.1. Загальнонаукові методи емпіричного пізнання
- •2.2. Спостереження як метод наукового пізнання шляхом опису об’єкта пізнання
- •2.3. Експеримент – це цілеспрямований, активний, контрольований вплив дослідника на досліджуваний об’єкт з метою виявлення й вивчення його властивостей та характеристики
- •2.4. Вимірювання – це процес, що визначає кількісні значення вимірюваного об’єкта за допомогою тих чи інших спеціальних технічних пристроїв
- •Розділ 3. Загальнонаукові методи теоретичного пізнання
- •3.1. Абстрагування як перехід від чуттєвого сприйняття конкретних об’єктів до абстрактних уявлень про них, відтворених у мисленні
- •3.2. Ідеалізація – уявне внесення певних змін у досліджуваний об’єкт відповідно до мети дослідження
- •3.3. Формалізація як особливий метод оперування певною множиною символів
- •3.4. Індуктивні та дедуктивні методи, їх характеристика
- •3.5. Інші методи наукового пізнання: аналіз і синтез, аналогія та моделювання
- •Розділ 4. Життя як особлива форма руху матерії
- •4.1. Життя як особлива форма руху матерії. Концепції сутності життя
- •4.2. Основні ознаки живих організмів
- •4.2.1. Єдність хімічного складу; дискретність і цілісність; високий ступінь організації
- •4.2.2. Обмін речовин і перетворення енергії; саморегулювання і само відтворення. Редуплікація та індивідуальний розвиток
- •4.2.3. Подразливість; пристосованість до середовища існування
- •4.2.4. Здатність до історичного розвитку (філогенезу)
- •Розділ 5. Сучасні рівні організації живої природи
- •5.1. Молекулярний рівень організації живої природи
- •5.1.1. Характеристика білків, жирів, вуглеводів та нуклеїнових кислот
- •5.1.2. Обмін речовин та енергії у живій природі. Етапи біосинтезу білка
- •5.1.3. Енергетичний обмін як джерело постачання енергії у клітин
- •5.2. Клітинний рівень організації живої природи
- •5.2.1. Особливості будови клітин прокаріотів та еукаріотів, рослинних і тваринних клітин
- •Р ис. 7. Схема будови ядра:
- •1). Ядерна оболонка; 2). Матрикс; 3). Ядерце; 4). Гетерохроматин; 5). Ядерні пори; 6). Канальці гранулярної ес.
- •5.2.2. Поділ клітини, його значення у процесі росту, регенерації та розмноження організмів
- •Розділ 6. Сучасні рівні організації живої природи
- •6.1. Тканинний рівень організації живої природи
- •3).Війчастий епітелій.
- •1). Пухка; 2). Волокниста.
- •Р ис. 11. Посмуговані м’язові волокна:
- •1). Скелетні; 2). Серцевого м’яза.
- •Р ис. 12. Непосмуговані м’язові волокна
- •3). Хлоропласти.
- •6.2. Організмовий рівень організації живої природи
- •6.3. Популяційно–видовий рівень організації живої природи
- •6.4. Біогеоценотичний рівень організації живої природи
- •6.5. Біосферний рівень організації живої природи
- •Розділ 7. Еволюція органічного світу
- •7.1. Еволюційні ідеї, концепції та гіпотези в додарвінівський період
- •7.2. Концепція еволюції ж. Б. Ламарка та ч. Дарвіна
- •7.3. Мінливість як фактор еволюції
- •7.4. Теорія штучного та природного добору
- •7.5. Подальший розвиток теорії еволюції. Головні напрями еволюції
- •Розділ 8. Розвиток життя на Землі
- •8.1. Гіпотези виникнення життя
- •8.2. Сучасні погляди на утворення Сонячної системи та місце Землі серед планет
- •8.3. Хронологія еволюції живої матерії
- •Геохронологічна шкала
- •8.4. Походження людини. Місце людини в системі тваринного світу. Людські раси
- •Розділ 9. Екологія як наука, що вивчає взаємозв’язки людини з навколишнім середовищем
- •9.1. Екологія як фундаментальна наука, що включає ряд підрозділів
- •Р ис. 25. Структура сучасної екології
- •9.2. Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх розв’язання
- •9.3. Основні напрями охорони природи. Природоохоронні заходи захисту довкілля
- •9.4. Сучасні підходи до формування свідомого ставлення до екологічної дійсності
8.3. Хронологія еволюції живої матерії
Геологічна історія Землі охоплює на тривалі проміжки часу — ери. Ери поділено на періоди, періоди — на епохи, епохи — на століття. Поділ на ери й періоди не є випадковим. Закінчення однієї ери й початок наступної знаменувалися істотними змінами вигляду Землі, змінами співвідношення суші й моря, інтенсивними процесами горотворення. Назви ер походять з грецької мови: катархей – нижче найдавнішого; архей – найдавніший; протерозой – первинне життя; палеозой – давнє життя; мезозой – середнє життя; кайнозой – нове життя.
Нижче наводиться геохронологічна шкала, яка відображає магістральний шлях еволюції органічного світу.
Геохронологічна шкала
Ера |
Період |
Епоха |
Ізотоп. датув. у млн років |
Основні події в еволюції живої природи |
|
Кайнозой |
Четвертин-ний: Антропоген |
Голоцен Плей-стоцен |
1,8 |
Розвиток роду Homo |
|
Третинний Неоген |
Пліоцен Міоцен |
25±2 |
Формування сучасної флори. Поява всіх родин ссавців, включаючи парапітеків і дріопітеків. Наприкінці періоду з’яв-ляються безпосередні попередники роду Homo (австралопітеки). |
||
Палеоген |
Ольго-цен Палео-цен |
66±3 |
Скорочення флори голонасінних. Значне поширення покритонасінних, особливо трав’янистих форм. Переважання комах, птахів і плацентарних ссавців). Поява перших приматів (напівмавп). |
||
Мезозой |
Крейда |
|
136±5 |
Вимирання гігантських рептилій. Значне поширення покритонасінних. Поява справжніх птахів, тобто “віялохвостих”. Поява й поширення плацентарних ссавців. |
|
Юра |
|
190-195 |
Виникнення покритонасінних. Розквіт гігантських рептилій на суші, у воді і в повітрі. Поява перших птахів (археопте-рикс). |
||
Тріас |
|
230±10 |
Розквіт голонасінних і рептилій. Поява ссавців. |
||
ІІалеозой
|
Перм |
|
280+10 |
Вимирання деревоподібних папоротей, хвощів і плаунів; значне поширення голонасінних. Вимирання трилобітів і стегоцефалів. Значне поширення рептилій. |
|
Карбон |
|
345+10 |
Розквіт деревоподібних папоротей, хвощів і плаунів. Поширення голонасінних. Поява крилатих комах. Розквіт амфібій і поява рептилій. |
||
Девон
|
|
400±10 |
Поширення лісів із папоротей, хвощів і плаунів). Поява насіннєвих папоротей Виникнення комах. Панування риб. Значне поширення кистеперих і поява амфібій. |
||
Силур |
|
435±10 |
Вихід рослин (риніофіти) і безхребетних (павукоподібні) на сушу. |
||
|
Ордовик |
|
490±15 |
Поява перших хребетних — безщелепних. |
|
Кембрій |
|
570+20 |
Дуже поширені всі відділи водоростей. Розквіт морських безхребетних: молюсків, трилобітів, ракоскорпіонів та ін. Поява перших хордових — підтип безчерепні. |
||
Протерозой
|
Венд |
Едіакар-ська |
680 |
З’являються всі типи безхребетних і перші хордові (безчерепні) |
|
|
|
2500±100 |
Дуже поширені бактерії, синьо-зелені і зелені водорості; з’являються бурі й червоні водорості. Поширені одноклітинні й багатоклітинні організми. |
||
Архей |
|
|
>3500 |
Зародження життя. Поява прокаріотів. Панування бактерій і синьо-зелених. Водоростей. Наприкінці ери з’являються еукаріотичні клітини, виникає статевий процес. |
|