- •Контрольні питання з курсу "нова історія країн азії і африки"
- •1. Соціально-економічний і політичний розвиток країн Азії, Африки на середину XVI - початок XVII ст.
- •2. Колоніальна експансія європейських держав в Азії і Африці та її наслідки.
- •3. Політичний устрій та соціально-політичний розвиток Японії в період токугавського сьогунату (поч. XVII - XVIII ст.).
- •4. Японія в і пол. XIX ст.: поглиблення кризи феодалізму, особливості розвитку капіталізму, проникнення іноземних держав та його наслідки.
- •5. Причини, рушійні сили, характер, хід, особливості і результати революції 1867-1868 рр. В Японії.
- •6. Буржуазні реформи і перетворення епохи Мейдзі та їх значення для розвитку Японії.
- •7. Політичний розвиток Японії в останній третині XIX - на початку XX ст.: виникнення політичних партій, прийняття Конституції 1889 р., формування нової політичної системи.
- •8. Економічний розвиток Японії в 70-х рр. XIX - на початку XX ст. Особливості формування японського варіанту індустріального суспільства.
- •9. Зовнішня політика Японії в кінці XIX - на початку хх ст.
- •10. Соціально-економічна і політична криза в Китаї в кінці XVI - на початку XVII ст. Завоювання Китаю маньчжурами і утворення Цінської імперії.
- •11. Суспільно-політичний устрій і економіка Китаю у XVII - XVIII ст. "Закриття" країни і політика іноземних держав.
- •12. Криза феодальних відносин в Китаї в першій половині XIX ст. Перша опіумна війна. Насильницьке "відкриття" Китаю капіталістичними державами та його наслідки.
- •13. Селянська війна в Китаї. Утворення, державний устрій, аграрна програма, причини падіння і значення Тайпінської держави.
- •14. Втручання іноземних держав у внутрішні справи Китаю. Друга опіумна війна та її наслідки.
- •15. Реформаторський рух в Китаї. Кан Ювей і "Сто днів реформ".
- •16. Причини, характер, рушійні сили, хід, особливості і наслідки повстання іхетуанів.
- •17. Політичне і соціально-економічне становище Китаю на початок XX ст. Перетворення Китаю в напівколонію іноземних держав.
- •18. Виникнення і розвиток революційно-демократичного руху в Китаї. Сунь Ятсен і "три народних принципа".
- •19. Причини, етапи, хід наслідки і значення Сіньхайської революції. Падіння Цінської монархії.
- •20.Політичний і економічний розвиток Кореї в кінці XVI - 60-ті рр.. XIX ст.
- •21. Насильницьке "відкриття" Кореї та його наслідки. Анексія країни Японією.
- •22. Становище монголів під владою маньчжурів (XVII - XIX ст.).
- •23. Монголія в період автономії (початок XX ст. - 1918 р.)
- •24. Політичний і соціально-економічний розвиток імперії Великих Моголів в Індії (XVI - поч. XVIII ст.)
- •25. Криза і розпад імперії Великих Моголів. Початок і хід англійського завоювання Індії у XVIII ст.
- •26. Завершення англійського завоювання Індії. Аграрна політика та організація управління і експлуатації країни в першій половині XIX ст.
- •27. Причини, рушійні сили, етапи та хід індійського національного повстання 1857-1859 рр.
- •28. Розвиток капіталістичних відносин в Індії та нові методи колоніальної експлуатації в останній третині XIX ст..
- •29. Утворення і діяльність Індійського національного конгресу. Ліберальна і радикальна течії в Індійському національному конгресі.
- •30. Національно-визвольний рух в Індії на початку XX ст
- •31. Основні риси і особливості економічного і соціально-політичного розвитку країн Південно-Східної Азії в другій половині XIX – на початку XX ст..
- •32. Утворення Дурранійської держави в Афганістані, її політичний лад, соціально-економічний розвиток, зовнішня політика.
- •33. Британська експансія в Афганістан в XIX ст. Та її наслідки.
- •34. Політичний та суспільно-економічний розвиток Афганістану на початку XX ст.
- •1.1 Політичне становище в країні на початку хх століття
- •1.2 Соціально-економічний розвиток Афганістану на початку хх століття
- •35. Політичний та соціально-економічний занепад Сефевідської держави в Ірані (XVII - перша третина XVIII ст.).
- •36. Соціально-економічні наслідки проникнення європейців в Іран в XIX ст. Бабідські постання, їх причини, хід та наслідки.
- •37. Іран на початку XX ст.: причини, хід, основні етапи, характер, значення і наслідки революції 1905-1911 рр.
- •1.2 Политические предпосылки и причины
- •1.3 Религиозные предпосылки и причины
- •2. Ход событий
- •2.1 Первый этап революции
- •2.2 Второй этап революции
- •3. Итоги революции
- •39. Криза Османської імперії і реформи в кінці XVIII - 30-х рр. XIX ст. Та їх наслідки.
- •40. Соціально-економічні і політичні передумови, етапи, зміст, результати і наслідки танзімату в Османській імперії.
- •41. Османська імперія в останній третині XIX ст.: Конституція 1876 р., перетворення країни в напівколонію європейських держав. Зародження буржуазно-національного руху
- •42. Революція 1908-1909 рр. В Османській імперії та її наслідки.
- •44. Єгипет в і пол. XIX ст.: реформи Мухаммеда Алі, боротьба з Туреччиною та їх наслідки.
- •45. Єгипет в II половині XIX ст.: проникнення іноземного капіталу, розвиток національно-визвольного руху, англійська окупація.
- •Аравія у XVIII - 1840 р. Боротьба Саудідів за об'єднання країни.
- •47.Друга держава Саудідів в Аравії. Утворення королівства Саудівська Аравія.
- •48.Арабські країни Азії у XVIII - на початку XX ст. (Йємен, Оман, Кувейт, Ірак).
- •49.Країни Північної Африки у XVIII - на початку XX ст. (Лівія, Алжир, Марокко, Туніс).
- •50.Цивілізаційні та державні утворення в Африці XVII - XIX ст.
- •52.Політичний та соціально-економічний розвиток Ліберії в XIX – на початку XX ст.
- •Значущі події середини XX-го століття
- •53.Боротьба Ефіопії за незалежність і суверенітет у XIX - на початку XX ст.
- •54.Судан у XVIII - на початку XX ст.
- •XviiIст.
- •XIX століття
- •XX століття
52.Політичний та соціально-економічний розвиток Ліберії в XIX – на початку XX ст.
Історія Ліберії як політичної одиниці починається з прибуття перших чорних американських поселенців — америко-ліберійців, як вони себе називали, в Африку — на узбережжі якої вони в 1822 року заснували колонію «вільних кольорових людей» (free men of color) під заступництвом Американського колонізаційного товариства. За угодою з вождями місцевих племен, переселенці придбали території площею понад 13 тис. км² — за товари загальною вартістю 50 американських доларів.
У 1824 році ця колонія отримала назву Ліберія, була прийнята її конституція. До 1828 у переселенці захопили все узбережжя сучасної Ліберії (протяжністю близько 500 км), а потім також зайняли частини узбережжя сучасних Сьєрра-Леоне і Кот-д'Івуара.
26 липня 1847 року американські поселенці проголосили незалежність Республіки Ліберія. Поселенці сприймали континент, з якого їх предків забрали в рабство, як «землю обітовану», однак не прагнули долучатися до африканського співтовариства. Прибувши в Африку, вони називали себе американцями і, як корінними жителями, так і британською колоніальною владою сусідньою Сьєрра-Леоне, вважалися саме американцями. Символи їх держави (прапор, девіз і печатка), а також обрана форма правління відображали американське минуле америко-ліберійців.
Релігія, звичаї і соціокультурні стандарти америко-ліберійців грунтувалися на традиціях довоєнного американського Півдня. Взаємна недовіра та ворожнеча між «американцями» з узбережжя і «корінними» з глибинки породжували протягом всієї історії країни тривалі спроби (досить успішні) америко-ліберійського меншини домінувати над місцевими неграми, яких вони вважали варварами і людьми нижчого сорту.
Заснування Ліберії спонсорувалося приватними американськими групами, головним чином Американським колонізаційним товариством, проте країна отримувала неофіційну підтримку від уряду США.[4] Уряд Ліберії було змодельовано за подобою американського, і було демократичним за структурою, але не завжди по суті. Після1877 року Партія істинних вігів монополізувала владу в країні, і всі важливі посади належали членам цієї партії.
Три проблеми, що виникли перед владою Ліберії — територіальні конфлікти із сусідніми колоніальними державами, Британією і Францією, військові дії між поселенцями і місцевими жителями, і загроза фінансової неспроможності, ставили під сумнів суверенітет країни. Ліберія зберегла свою незалежність під час колоніального розділу Африки, але втратила в кінці XIX — початку XX-го століть значну частину захопленої нею раніше території, яка була анексована Британією та Францією. У 1911 біля кордону Ліберії з британськими та французькими колоніями були офіційно встановлені по річках Мано й Каваллі. Економічний розвиток в кінці XIX-го століття стримувалося через відсутність ринків збуту для ліберійських товарів і борговими зобов'язаннями з цілого ряду позик, сплата за якими виснажувала економіку.
На початку Першої світової війни Ліберія оголосила про свій нейтралітет, розраховуючи зберегти торговельні відносини з Німеччиною, на яку до 1914 року припадало більше половини зовнішньоторговельного обороту Ліберії. Однак блокада морських торгових шляхів, встановлена країнами Антанти, позбавила Ліберію цього найважливішого торговельного партнера. Майже повністю припинилося ввезення промислових товарів, виникли серйозні труднощі з продовольством.