Ознаки класифікації та види державних позик

Ознака класифікації	Вид позики
За правовим оформленням	на підставі угод (безоблігаційні); забезпечені випуском цінних паперів
За місцем розміщення	внутрішні; зовнішні
Залежно від статусу позичальника (емітента)	державні; місцеві
Залежно від термінів погашення	короткострокові (до 1 року); середньострокові (від 1 до 5 років); довгострокові позики (понад 5 років)
За видами дохідності	відсоткові позики; безвідсоткові (дисконтні) позики; виграшні позики
За характером обігу цінних паперів	ринкові; неринкові
За формою випуску	готівкові; безготівкові
За способом погашення	ординарні; серійні; з довгостроковим погашенням
За видами забезпеченості	заставні; без заставні

Рис. 8.4. Джерела погашення державних запозичень

Рис.8.5. Особливості видачі державного кредиту суб’єктам господарювання

Рис. 8.6. Державний борг

Рис. 8.7. Особливості державного боргу

Рис. 8.8. Різновиди державного боргу

Рис. 8.9. Особливості управління державним боргом (далі – продовження рис. 8.9)

Рис. 8.9. Особливості управління державним боргом (далі – продовження рис. 8.9)

Рис. 8.9. Особливості управління державним боргом (продовження)

Рис. 8.10. Реструктуризація державного боргу

Основні поняття і терміни

Анулювання боргу – це заходи, внаслідок яких держава повністю відмовляється від своїх боргових зобов’язань.

Відстрочення погашення – це перенесення строків виплати боргу. При цьому на період перенесення термінів погашення боргу виплата доходів також припиняється.

Внутрішній державний борг – це заборгованість держави перед усіма утримувачами облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) й інших державних цінних паперів, тобто громадянами і підприємствами своєї країни, які є кредиторами держави.

Державне інвестиційне кредитування суб’єктів господарювання – це економічні відносини, які виникають у процесі перерозподілу коштів між суб’єктами господарювання (підприємствами, об’єднаннями, організаціями) і державою внаслідок одержання бюджетних і позабюджетних кредитів (підприємство виступає позичальником).

Державний борг – це сума заборгованості за всіма борговими зобов'язаннями держави, відсотками за ними і невиконаними фінансовими зобов'язаннями держави перед суб'єктами економіки.

Державний кредит – це сукупність економічних відносин, що виникають між державою та фізичними особами або юридичними особами (фінансово-кредитними установами, корпораціями, іноземними урядами, міжнародними фінансовими організаціями і приватними особами) стосовно питання мобілізації додаткових грошових коштів на кредитній основі, тобто на умовах зворотності, строковості та платності, в процесі формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів, у яких держава може бути позичальником, кредитором або гарантом.

Інвестиційний податковий кредит – відстрочення сплати податку на прибуток, що надається об’єктові підприємницької діяльності на певний час з метою збільшення його фінансових ресурсів для реалізації інноваційних програм.

Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними кредиторами, тобто громадянами й організаціями інших країн.

Капітальний борг – це загальна сума заборгованості минулих років і відсотків, що мають сплачуватися за позиками.

Конверсія – це зміна доходності позики. Держава найчастіше знижує розмір виплачуваних відсотків за позикою, однак можливе й підвищення дохідності позики.

Консолідація – це зміна умов позики, пов’язана з її строками. Здебільшого вона проводиться у формі збільшення термінів дії облігацій попередніх позик. Іноді може застосовуватися і зменшення термінів дії позик.

Облігація – це найбільш поширений вид державних цінних паперів. Вона символізує державне боргове зобов'язання і надає право її власникові після закінчення певного терміну одержати назад суму боргу і відсотки.

Обмін з регресивним співвідношенням – це метод управління державним боргом, що передбачає заміну раніше випущених облігацій на одну облігацію нового випуску з метою скорочення суми державного боргу.

Пільгове інноваційне кредитування – це різновид державної прямої фінансової підтримки інноваційної діяльності, що передбачає надання пільгових позик і грантів чи компенсацію банківського відсотка (цілком або його частини) в разі спрямування позики на фінансування інвестицій у технологічні інноваційні зміни.

Поточний борг – це видатки держави, пов’язані з погашенням у поточному році боргових зобов’язань і належних до сплати в цей період відсотків з усіх випущених на цей момент позик.

Реструктуризація – це сполучення будь-яких можливих методів погашення боргу.

Рефінансування – це проведення запозичення з метою розрахунку з власниками облігацій раніше випущених позик.

Система управління державним боргом – це сукупність правил і процедур щодо акумулювання, використання, обслуговування й погашення державних внутрішніх і зовнішніх позик.

Споживче державне кредитування – кредитування, яке здійснюється тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам – резидентам України на придбання з інвестиційною метою нерухомості, споживчих товарів тривалого користування; кредит повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

Уніфікація позики – це об’єднання декількох позик в одну. Уніфікація може проводитися як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.

Управління державним боргом – це комплекс заходів, що здійснюється державою в особі її уповноважених органів щодо визначення обсягів та умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, а також забезпечення платоспроможності держави.