Тема 2. Генезис та еволюція фінансів

Мета вивчення теми: пізнати суспільні явища, в тому числі фінанси; з’ясувати еволюцію форм фінансів та їхні характерні ознаки у взаємозв’язку із суспільно-історичними формаціями.

Полотно 742

Рис. 2.1. Методологічні аспекти дослідження фінансів

Полотно 683

Рис. 2.2. Стадії суспільного відтворення

Полотно 616

Рис. 2.3. Суб’єкти розподільчого процесу

Полотно 607 AutoShape 756

Рис. 2.4. Фінанси в стадіях розподілу суспільного продукту

Полотно 768

Рис. 2.5. Історичні передумови виникнення фінансів

Полотно 645

Рис. 2.6. Генезис фінансів як економічної категорії

Полотно 775

Рис 2.7. Характеристика етапів розвитку фінансів

Полотно 783

Рис. 2.8. Етапи розвитку фінансів

Таблиця 2.1

Еволюція податкової системи та податків

Період	Характеристика
Київська Русь	зародкові форми фінансів, необхідні для утримання верховної князівської та помісної влади; система оподаткування представлена даниною (сплачувалась як у натуральному, так і у грошовому вираженні); данина набула форм прямого державного податку з переорієнтацією державного скарбу на внутрішні джерела доходів. Одиницею оподаткування були «плуг», «рало», «дим», що вказувало на основних платників – землеробів
Кінець XI ст.	об'єктом обкладання стає кожне господарство (дим, соха). Важливим видом доходів було мито, що пов'язано зі значним розвитком внутрішньої та зовнішньої торгівлі; збільшується кількість податків та багаторазовість їх стягнення; запроваджуються різні об'єкти оподаткування на окремих територіях (поголовщина, воловщина, подимщина); встановлюється диференційовані ставки податків залежно від платника (привілейовані особи платили менше); домени виступають важливим джерелом доходів держави. Держава мала виключне право на експлуатацію землі, надр, повітря, виробництво окремих товарів, що давало їй право на отримання доходів від цього; методи формування доходів державної казни, які ґрнтувалися на особливих привілеях і правах держави, отримали назву регалій. Найбільш поширені: судова, митна, лісова, монетна та ін. Регаліям властиві риси податків (мають примусовий характер) і зборів (збираються за певну послугу, іноді мають цільове призначення). Однак за своєю економічною природою регалії – державні монополії на ведення певної діяльності або торгівлі окремими видами товарів; трансформація регалій у непряме оподаткування (акцизи на сіль, сірники, тютюн, цукор тощо)
XVII – XVIII ст.	установлення непрямих податків на товари широкого вжитку, які сплачували всі соціальні групи населення без урахування податкового імунітету; у Російській імперії непрямі податки займали більше половини доходів державного бюджету і включали акцизи на сіль, цукор, тютюн, сірники, газ та багато інших товарів
Початок XX ст.	У Росії був запроваджений подохідний податок

Продовження табл. 2.1

Період	Характеристика
1941 – 1945 рр.	Уряд активно залучає податки з метою поповнення доходів державного бюджету. Так, на початку війни до подохідного і сільськогосподарського податків була встановлена стовідсоткова надбавка, яку з січня 1942 р. замінили військовим податком, що мав подушний характер. Були введені податок з холостяків, одиноких і малосімейних громадян СРСР, податок з видовищ, збільшені ставки інших податків. Податки з населення виконали своє фіскальне призначення і дали близько 30 % усіх надходжень до державного бюджету
1965 р.	Рішеннями господарської реформи запроваджуються нові прямі податки з юридичних осіб до бюджету: плата за фонди (прообраз податку на нерухомість), фіксовані (рентні) платежі, вільний залишок прибутку
70-ті роки	Розпочалися економічні експерименти, які змінили механізм розподілу прибутку і платежі до бюджету. Однак поверхові зміни і доповнення проблему наповнення дохідної частини бюджетів вирішували частково і не могли зрушити основи соціалістичного ладу
1 січня 2000 р.	Позабюджетні кошти установ і організацій, що утримуються за рахунок бюджетів, включаються до спеціального фонду відповідного бюджету
2 грудня 2012 р.	Податковий кодекс України, який регулює усі відносини у сфері оподаткування в Україні