- •Завдання з психології до педагогічної практики
- •Загальні відомості про спортсмена.
- •Загальна характеристика тренувальної діяльності спортсмена.
- •Спрямованість особистості.
- •Особливості пізнавальної сфери особистості спортсмена.
- •Особливості емоційно-вольової сфери особистості спортсмена.
- •Індивідуально-психологічні особливості юного спортсмена.
- •Міжособистісні стосунки юного спортсмена.
- •Загальні психолого-педагогічні висновки.
- •Психодіагностичний інструментарій для дослідження особистості спортсмена Методичні рекомендації щодо використання психодіагностичних методик.
- •Блок I. Особливості розвитку пізнавальної сфери особистості спортсмена. Методика 1. Вивчення концентрації уваги.
- •Обробка та аналіз результатів
- •Методика 2. Вивчення розподілу уваги.
- •Обробка та аналіз результатів
- •Методика 3. Вивчення переключення уваги.
- •Обробка та аналіз результатів
- •Методика 4. Визначення типу пам’яті спортсмена.
- •Обробка та аналіз результатів
- •Методика 5. Дослідження логіки і гнучкості мислення спортсмена.
- •Обробка та аналіз результатів
- •Методика 6. Дослідження швидкості і широти мислення спортсмена.
- •Обробка та аналіз результатів
- •Блок II. Емоційно-вольова сфера особистості спортсмена. Методика 1. Дослідження стану тривоги та депресії підлітка.
- •Обробка та аналіз результатів
- •Методика 2. Вивчення негативних емоційних станів.
- •Обробка та аналіз результатів
- •Обробка та аналіз результатів
- •Характеристика показників і форм агресії
- •Методика 5. Вивчення вольової саморегуляції методом анкетування.
- •Обробка та аналіз результатів
- •Обробка та аналіз результатів
- •Методика 2. Визначення типу темпераменту спортсмена (питальник Айзенка).
- •Обробка та аналіз результатів
- •Методика 3. Визначення акцентуацій характеру за допомогою опитувальника Леонгарда - Шмішека.
- •Обробка та аналіз результатів
- •Характеристика типів акцентуації
- •Блок IV. Спрямованість особистості спортсмена. Методика 1. Мотивація успіху і страх невдачі (методика а.А.Реана).
- •Обробка та аналіз результатів
- •Обробка та аналіз результатів
- •Формули підрахунку:
- •Методика 4. Вивчення самооцінки деяких якостей особистості по відношенню її до ідеалу (за с.Будассі).
- •Обробка та аналіз результатів
- •Методика 5. Дослідження рівня домагань особистості.
- •Обробка та аналіз результатів
- •Блок V. Міжособистісні стосунки спортсмена. Методика 1. Вивчення міжособистісних стосунків методом незакінчених речень.
- •Обробка та аналіз результатів.
- •Методика 2. Дослідження відчуття самотності спортсмена (підлітка/старшокласника).
- •Обробка та аналіз результатів
- •Методика 3. Ставлення спортсмена до тренера.
- •Обробка та аналіз результатів
- •Розділ. Стимульний матеріал та бланки досліджень. Блок I. Особливості розвитку пізнавальної сфери особистості спортсмена.
- •Блок II. Емоційно-вольова сфера особистості спортсмена.
- •Блок III. Індивідуально-психологічні особливості особистості спортсмена.
- •Блок IV. Спрямованість особистості спортсмена.
- •Блок V. Міжособистісні стосунки спортсмена.
Обробка та аналіз результатів
Коефіцієнт обсягу пам’яті вираховується по кожному завданню окремо, але за однією формулою:
К= М/Н *100%,
де Н – кількість заданих слів, М – кількість правильно відтворених слів.
В залежності від того, який коефіцієнт переважає, такий тип пам’яті і домінує у досліджуваного.
Методика 5. Дослідження логіки і гнучкості мислення спортсмена.
Мета дослідження: дослідити логіку і гнучкість мислення спортсмена (молодшого школяра).
Матеріали та обладнання: бланк дослідження (Додаток 5), ручка.
Інструкція досліджуваному: «Перед тобою знаходиться таблиця. Зліва у цій таблиці представлені пари слів, між якими існує певний зв’язок. З правої сторони подані слова, до яких тобі потрібно підібрати пару, встановлюючи той же логічний зв’язок, що й між відповідними словами зліва». (Якщо учень не може зрозуміти, як виконується завдання (тобто встановлюється зв’язок), одну пару слів можна розібрати разом з ним).
Обробка та аналіз результатів
Підраховується кількість правильних відповідей (правильно знайдених пар)
8 – 10 правильних відповідей – високий рівень розвитку логіки мислення;
6 – 7 правильних відповідей – хороший рівень розвитку логіки мислення;
4 – 5 правильних відповіді – достатній рівень розвитку логіки мислення;
3 і менше правильних відповідей – низький рівень розвитку логіки мислення.
(Одне із завдань подане як зразок для пояснень та для тих дітей, які зразу не зрозуміють завдання).
Методика 6. Дослідження швидкості і широти мислення спортсмена.
Мета дослідження: дослідити швидкість і широту мислення спортсмена (підлітка/старшокласника).
Матеріали та обладнання: аркуш паперу, ручка.
Інструкція досліджуваному: «За 3 хвилини Ви повинні згадати і записати якомога більше слів на конкретну літеру. Але до слів існують певні вимоги: можна записувати лише іменники, в називному відмінку однини (якщо в однині не використовуються, то можна записувати у множині), не використовуючи спільнокореневі слова, професійну лексику, маловживані терміни, форми даного слова, що з’являються шляхом відмінювання за відмінками та числами. Літера буде Вам повідомлена лише перед початком дослідження».
Інструкція досліднику: За вашим сигналом досліджуваний починає писати слова на досить вживані літери, наприклад, на літеру К, літеру Н тощо.
Обробка та аналіз результатів
Підраховується кількість правильно записаних слів.
11 - 20 слів – показник низької швидкості мислення;
21 - 25 слів – середня швидкість мислення;
26 і більше слів – висока швидкість мислення.
Потрібно враховувати той факт, що швидкість мислення може визначатись різними факторами: знаннями, рівнем сформованості розумових навичок, досвідом у конкретній діяльності, рухливістю нервових процесів.
Для визначення широти мислення необхідно підрахувати кількість сфер людського буття, до яких можна віднести слова, записані досліджуваним (наприклад, рослини, тварини, машини і механізми, сільське господарство, матеріали, історія, культура, фізкультура і спорт, медицина, хімія, архітектура і будівництво, природа, людина, їжа, побут, абстрактні поняття тощо). Широта мислення визначається кількістю сфер, задіяних досліджуваним:
Менше 10 сфер – вузькість мислення;
11 – 13 сфер – середня широта мислення;
14 сфер і більше – широта мислення.
Вузькість мислення може бути не лише показником низької загальної ерудованості, але й свідченням достатньо глибокої обізнаності учня з особливостями певних видів діяльності, що викликано колом інтересів і рівнем розвитку здібностей конкретного учня.
