- •Осаджувальне титрування. Визначення масової частки калій хлориду і натрій хлориду в ін’єкційних розчинах.
- •Вимоги до реакцій і визначуваних речовин:
- •Класифікація методів осаджувального титрування:
- •Криві титрування та їх аналіз.
- •Фактори, які впливають на величину стрибка титрування:
- •Індикатори осаджувального титрування
- •Забарвлення
- •Аргентометрія
- •Метод Мора.
- •Метод Фаянса-Фішера-Ходакова
- •Умови проведення титрування:
- •Метод Фольгарда
- •Тіоціанатометрія.
- •Меркурометрія.
- •Переваги меркурометрії порівняно з аргентометрією:
- •Сульфатометрія і гексаціанофератометрія
- •Натрію хлорид Кількісне визначення
- •2. Дфу, доповн. 1, n, Черних. Тіоціанатометрія
- •Калію бромід
- •Титриметричний аналіз: основні поняття, суть методу і класифікація.
- •Приготування титрованого розчину за точною наважкою вихідної речовини (первинний стандарт).
- •Встановлення титру розчину за допомогою стандартної речовини (вторинний стандарт або розчин із встановленим титром).
- •Вимоги до стандартних речовин.
- •Виготовлення титрованих розчинів по “фіксаналу”.
- •Класифікація титриметричних методів
- •Вимоги до реакції в титриметрії
- •Техніка титриметрії
- •Види титриметричних визначень
- •Пряме титрування
- •Зворотнє титрування
- •Непряме титрування (замісникове)
- •Реверсивне титрування.
- •Розрахунки в титриметрії
- •Фактори, що впливають на покази індикатора.
- •Приготування стандартного 0,1 моль/л розчину натрій хлориду
- •Приготування та стандартизація 0,1 моль/л розчину аргентум нітрату
- •Приготування і стандартизація розчину амоній тіоціаніту (калій тіоціанату)
- •Приготування і стандартизація 0,05 моль/л розчину меркурій (і) нітрату
- •Визначення вмісту натрій хлориду в ізотонічному розчині методом аргентометричного титрування
- •Визначення вмісту натрій хлориду в ізотонічному розчині методом меркурометричного титрування
- •Визначення вмісту натрій (калій) хлориду (броміду) в субстанції методом аргентометричного титрування
- •Визначення вмісту натрій (калій) хлориду в субстанції методом меркурометричного титрування
- •Визначення вмісту калій йодиду в препараті “Розчин йоду спиртовий 5 %”
- •Визначення вмісту натрій (калій) броміду (йодиду) в препаратах по методу Фольгарда
- •Джерела інформації
Види титриметричних визначень
Види титриметричних визначень ще розглядають як класифікацію титриметричних методів за способом титрування:
– пряме
– обернене (зворотнє, за залишком)
– непряме (замісникове)
– реверсивне
Пряме титрування
Прямим називають титрування, при якому визначуваний компонент безпосередньо титрують необхідним титрантом. Для того, щоб хімічну реакцію можна було застосовувати в якості реакції прямого титрування, вона повинна задовольняти наступним вимогам:
1. Взаємодія титрованої речовини із реагентом в умовах проведення аналізу повинна бути специфічною, тобто інші речовини розчину не реагують з титр антом.
2. Реакція повинна протікати стехіометрично, тобто відповідно до певного рівняння.
3. Реакція повинна проходити швидко, тобто стан рівноваги після додавання чергової порції титр акта повинен досягатися майже миттєво. При малій швидкості реакції титрування буде тривалим. Так як після додавання кожної порції титр анта необхідно дочекатися встановлення рівноваги. Особливо це позначиться біля, коли концентрації реагуючих речовин невеликі і при недостатньому вичікуванні розчин буде перетитрованим.
4. Константа рівноваги повинна бути достатньо високою, щоб похибки, які виникають від неповного протікання реакції не перевищили допустимі величини.
5. Можливість підбору індикатора для фіксації т.е.
|
|
|
|
Зворотнє титрування
Обернене або зворотнє титрування застосовують тоді, коли:
– мала швидкість прямої реакції;
– відсутній відповідний індикатор;
– можлива втрата визначуваної речовини, внаслідок її легкості.
До певного об’єму (т. вимірного) досліджуваного розчину додають точно виміряний об’єм титрованого розчину реагента В, взятого в надлишку. Надлишок реагента В, який не пішов на титрування досліджуваного розчину, відтитровують стандартним розчином іншого допоміжного реагента В1 точно відомої концентрації. На титрування надлишку реагента В повинно йти не менше 15-20мл розчину В1 (макрометод) і 1,5-2.0мл (мікрометод).
Наприклад, для визначення Cl- в хлорид ній кислоті невідомої концентрації можна додати надлишок (точно виміряний об’єм) AgNO3 відомої концентрації. Нітрат аргентуму, який не вступив в реакцію, відтитровують за допомогою тіоціанату амонію, який реагукє з іонами Ag+ з утворенням білого осаду AgSCN. Якщо цю реакцію вести в присутності іонів Fe3+ в розчині, то зайва крапля титр анту В1 викликає появу з кров’янисто-червоного забарвлення внаслідок утворення Fe(SCN)3. поява цього забарвлення свідчить про закінчення реакції:
Як і при прямому титруванні, зносячи кількість стандартного розчину реагента В, використаного на реакцію з визначуваною речовиною А, можна легко вираховувати вміст речовини А.
|
|
|
|
