- •Осаджувальне титрування. Визначення масової частки калій хлориду і натрій хлориду в ін’єкційних розчинах.
- •Вимоги до реакцій і визначуваних речовин:
- •Класифікація методів осаджувального титрування:
- •Криві титрування та їх аналіз.
- •Фактори, які впливають на величину стрибка титрування:
- •Індикатори осаджувального титрування
- •Забарвлення
- •Аргентометрія
- •Метод Мора.
- •Метод Фаянса-Фішера-Ходакова
- •Умови проведення титрування:
- •Метод Фольгарда
- •Тіоціанатометрія.
- •Меркурометрія.
- •Переваги меркурометрії порівняно з аргентометрією:
- •Сульфатометрія і гексаціанофератометрія
- •Натрію хлорид Кількісне визначення
- •2. Дфу, доповн. 1, n, Черних. Тіоціанатометрія
- •Калію бромід
- •Титриметричний аналіз: основні поняття, суть методу і класифікація.
- •Приготування титрованого розчину за точною наважкою вихідної речовини (первинний стандарт).
- •Встановлення титру розчину за допомогою стандартної речовини (вторинний стандарт або розчин із встановленим титром).
- •Вимоги до стандартних речовин.
- •Виготовлення титрованих розчинів по “фіксаналу”.
- •Класифікація титриметричних методів
- •Вимоги до реакції в титриметрії
- •Техніка титриметрії
- •Види титриметричних визначень
- •Пряме титрування
- •Зворотнє титрування
- •Непряме титрування (замісникове)
- •Реверсивне титрування.
- •Розрахунки в титриметрії
- •Фактори, що впливають на покази індикатора.
- •Приготування стандартного 0,1 моль/л розчину натрій хлориду
- •Приготування та стандартизація 0,1 моль/л розчину аргентум нітрату
- •Приготування і стандартизація розчину амоній тіоціаніту (калій тіоціанату)
- •Приготування і стандартизація 0,05 моль/л розчину меркурій (і) нітрату
- •Визначення вмісту натрій хлориду в ізотонічному розчині методом аргентометричного титрування
- •Визначення вмісту натрій хлориду в ізотонічному розчині методом меркурометричного титрування
- •Визначення вмісту натрій (калій) хлориду (броміду) в субстанції методом аргентометричного титрування
- •Визначення вмісту натрій (калій) хлориду в субстанції методом меркурометричного титрування
- •Визначення вмісту калій йодиду в препараті “Розчин йоду спиртовий 5 %”
- •Визначення вмісту натрій (калій) броміду (йодиду) в препаратах по методу Фольгарда
- •Джерела інформації
Непряме титрування (замісникове)
Титрування замісника застосовують тоді, коли визначувана речовина із використовуваним реагентом не взаємодіє або взаємодія не проходить стахіометрично і замість одного продукту реакції утворюється суміш декількох продуктів, кількісне співвідношення яких не є постійним.
До визначуваної речовини А додають який-небудь допоміжний реагент В1, який реагує з речовиною А з виділенням еквівалентної кількості нової речовини А1, яка відтитровується стандартним розчином основного реагента В:
Тобто замість безпосереднього титрування визначуваної речовини А титрують її замісник А1.
Наприклад, при визначенні Fe3+ за допомогою редоксиметричного титрування тіосульфатом реакцію проводять по заміщенню:
Кінцеву точку титрування встановлюють за допомогою крохмалю. До розчину в кінці титрування додають краплю розчину крохмалю, внаслідок розчин синіє. В т.е. йод відсутній і розчин знебарвлюється.
Реверсивне титрування.
В багатьох випадках з метою отримання більш надійних результатів проводять так зване реверсивне титрування. При реверсивному титруванні розчином визначуваної речовини титрують стандартний розчин реагента.
Визначення азотної кислоти і нітритів, яке базується на взаємодії їх з KMnO4 в кислому середовищі, проводять не методом прямого титрування аналізованого розчину, а реверсивним методом, титрують кислий розчин перманганату калію аналізованим розчином. Цей спосіб титрування дає змогу попередити розклад азотної кислоти і окислення її киснем повітря. Завдяки цьому результати аналізу виявляються більш точними, ніж при використанні прямого метода титрування.
Поняття реверсивне титрування не слід ототожнювати з поняттям “обернене титрування”, оскільки їх принципи різні.
Розрахунки в титриметрії
А) Розрахункуи при вираженні концентрації через нормальність
Хід розрахунків різний в залежності від того, яким методом користуються при визначенні – методом пікетування чи методом окремих наважок.
Розрахунки в методі піпетування.
Скільки було Ba(OH)2, якщо місце після розчинення його в мірній колбі ємністю 250мл і розведені водою до мітки на титрування 20,0мл отриманого розчину використано 22,40мл 0,09884н розчину HCl?
Згідно закону еквівалентів
Звідки,
Оскільки
Знаючи, що
В методі окремих наважок.
Чому рівні нормативність і тепер розчину NaOH, якщо при титруванні ним наважки 0,1590 г оксалатної кислоти H2C2O4 2H2O х.ч. (розчиненої в довільному об’ємі води) витрачено 24,60 мл розчину NaOH.
Оксамитна кислота за даною реакцією перетворюється в середню сіль:
Знайдено кількість еквівалентів оксалатної кислоти:
Тоді
Отже, згідно закону еквівалентів, якщо оксалатної кислоти вступило в реакцію nекв H2C2O4, то і стільки ж прореагувало гідроксиду натрію:
Тоді
Б) Розрахунки при вираженні концентрації через титр розчину.
Скільки грамів H2SO4 міститься в 500,0мл розчину, якщо на титрування 25,00мл його витрачено 22,80мл розчину NaOH, титр якого рівний 0,004257г/мл?
Знайдемо масу NaOH, яка прореагувала з 25,00мл розчину H2SO4:
Розрахуємо mекв NaOH і mекв H2SO4:
Оскільки 1 еквівалент NaOH реагує з 1 еквівалетном H2SO4, то можна скласти пропорцію:
39,99 г відповідає 49, 04 г H2SO4
0,00425722,80 NaOH відповідає x2 H2SO4
x=0,1190
Тоді розраховуємо титр H2SO4:
Всього було H2SO4 в мірній колбі місткістю 500мл:
В) Розрахунки при вираженні концентрацій через титр по визначуваній речовині.
При масових аналізах дуже зручно виражати концентрацію робочих розчинів не через нормальність або титр, а через титр по визначуваній речовині, так як це значно спрощує розрахунки.
Наприклад, титр робочого розчину AgNO3, який використовується при масових визначеннях Cl-, звичайно виражають по хлору тобто вказують із скількома грамами Cl- реагує 1мл розчину AgNO3.
Знаючи нормальність розчину, дуже легко перейти до його титру по визначуваній речовині. Якщо, наприклад, нормальність розчину AgNO3 рівна, наприклад, 0.1100н, то в 1мл такого розчину міститься еквівалентів AgNO3. оскільки кількості еквівалентів AgNO3 і Cl- при взаємодії рівні, тоmеквAgNO3=mеквCl- =0.001100моль, а маса Cl- іону відповідно рівна m=mеквпекв=35,45г/моль 0.001100моль=0.003899г/мл.
Отже, 1мл розчину AgNO3 відповідає 0.003899г Cl- – іону.
Якщо при титруванні Cl- в якому-небудь об’єкті використано, наприклад, 20.00мл даного розчину AgNO3 , то в титрованому розчині хлорид-іона було:
Зручність цього методу розрахунків очевидна при серійних (численних, масових) аналізах, коли, один раз розрахувавши титр робочого розчину по визначуваній речовині, знаходять масу визначуваної речовини простим перемножуванням титру на використаний об’єм титр анта. І, навпаки, у випадку одиничних аналізів, цей спосіб розрахунку незручний.
Наприклад. Розрахувати титр розчину біхромату калію по ферму, якщо ТК2CrO7=0.005000г/мл.
Розрахуємо еквівалентні маси Fe і K2Cr2O7 враховуючи, що
Тоді в 1мл K2Cr2O7 міститься пеквK2Cr2O7 :
А, отже, стільки ж Fe з цим 1мл розчину K2Cr2O7 прореагує. Тоді
Отже,
