Шлях Стратегії.

Як було вже відзначено, Бойовий Спас – це, насамперед, мистецтво стратегії. На відміну від спортивних бойових мистецтв, метою яких є застосування «певної техніки» для досягнення поставленої мети, Бойовий Спас – це метод застосування внутрішньої енергії. Якщо показати школу цієї системи у вигляді дерева, то певні, конкретні техніки, – це листя дерева, стратегія, метод – це стовбур та гілки дерева, а філософія й етика – це корінь дерева. І дерево це необхідно зображувати традиційно для філософських езотеричних систем: корінь дерева спрямований вгору, у Духовний центр Всесвіту, а стовбур і гілки його ростуть донизу, у фізичний світ. Людина, яка вирішила займатися Бойовим Спасом, повинна розуміти, що ця система – це жива істота. Її листя – це технічна робота, її стовбур та гілки – це стратегічна робота, її корінь – це духовна робота над собою. Вчитель Бойового Спасу – це той, хто, йдучи Шляхом Стратегії, пройшов Шлях від листя до самого коріння мистецтва. І тепер, опанувавши Шлях Стратегії, він вільний подорожувати уздовж будь-якої гілки до будь-якого листочка, якого він побажає. Технічний, вузькоспеціалізований фахівець затиснутий рамками відомих йому технік і живе в дуже обмеженому світі. Такий фахівець не в змозі впоратися з новими, нестандартними ситуаціями, якщо спеціально не тренувався для них. І як не сумно це відзначати, більшість сучасних учителів бойових мистецтв обмежують себе та своїх учнів самодостатністю певного набору технік, декількома затасканими фразами про шкідливість насильства та необхідність зміцнювати себе духовно. Але справжні Вчителі бойових мистецтв здатні повністю розкрити сутність та глибину своїх вчень і донести їх до свідомості своїх послідовників.

Правильна стратегія, як сила, що поєднує методи будь-якої школи, робить техніки життєвими і гармонійними. Неправильна стратегія призводить школу до занепаду. Це повністю стосується і Бойового Спасу. Обрана мною Стратегія покликана дати системі гнучкість та міцність, які необхідні для того, щоб Бойовий Спас міг існувати і розвиватися протягом століть у цьому стрімко мінливому світі.

Далі мною відзначено, що на початку тренувань новий послідовник Бойового Спасу вивчає прості техніки, закладає фундамент своїх майбутніх реакцій і можливостей. Поступово він доходить до технік високого рівня, які максимально розів'ють його тіло і свідомість. Тільки після цього він може, опанувавши достатніми для нього навичками, приступити до вивчення стратегії. Цей процес переходу від технік до стратегії можна зрівняти з подоланням прірви. Людина, яка йде шляхом Бойового Спасу, в певний момент усвідомлює, що вивчені нею техніки не дають їй можливості перебороти внутрішню порожнечу свідомості, яку вона неминуче зустріне в процесі свого навчання. Ця порожнеча виникає з неможливості застосовувати отримані технічні знання в повсякденному житті на базі своєї старої свідомості. І саме вивчення стратегії стає тією силою, яка відриває людину від чисто фізичної роботи та вводить її у сферу роботи розуму, свідомості. Але навіть після того, як послідовник Бойового Спасу опанує багатьма розділами стратегії, він буде продовжувати й далі активно вивчати її, і його тренування із залу перенесуться в повсякденне життя, тому що слова та прийоми ніколи не зможуть повністю описати Шлях. Шлях – це щось, що можна тільки відчути, що можна побачити тільки після закінчення певного часу.

На Сході є така приказка: «Шукай в єдності розмаїтість, а в розмаїтості – єдність», «З одного виходить два, а із двох виходить десять тисяч». Ці вирази ілюструють суть тренувань у стратегії. Шлях Стратегії Бойового Спасу – це одне, з якого виходить десять тисяч. Лише після декількох років тренувань людина зможе придбати можливість побачити те єдине джерело, з якого виходять всі техніки, і трансформуватися у світлі цієї єдності. І тоді може початися справжнє навчання, підйом внутрішніх сил, знаходження чистоти мислення та всемогутності віри в себе і обрану Стратегію.