Розчинення в техніці.

Багато старших учнів та майстрів Бойового Спасу після виконання техніки захисту відзначають приємне відчуття, немовби здійснення чогось дуже важливого. Це називається «розчиненням в техніці» - дуже цікавий момент виконання техніки, який показує, наскільки людина змогла включити своє тіло та свій дух у рух. Коли рух техніки залишився позаду, все те, що ви робили під час його виконання, як і раніше є присутнім в вашій свідомості та тілі: бездоганна рівновага, повна концентрація на кінцевій фазі техніки, духовний фокус свідомості, міць енергії, яка виливається, і луна бойового кличу, який звучить в стінах залу. В цей проміжок часу, що триває всього частку секунди, ви відчуваєте стан максимальної ефективності своєї свідомості та тіла, зовні практично нічого не роблячи. В цей момент людина та техніка єдині до такого стану, що оточуючим здається: час і простір навколо майстра розчинилися.

«Розчинення в техніці» завжди присутнє в бездоганному виконанні всіх прийомів Бойового Спасу. Це така невід'ємна частина досконалої техніки, як ехо від голосного звуку в горах. Щоб навчитися «розчинятися в техніці», ви повинні піти далі пересічного виконання прийомів. Ви повинні досягти в техніці такої досконалості, щоб могли сказати: я та техніка - єдині.

Домінуючий дух.

Домінуючий дух - це те, що ви переносите на вашого партнера під час виконання техніки. Коли ваша енергія настільки сильна, що її вдосталь можна передати іншій людині, вона починає впливати на вашого партнера без усякого витікання зовні з вас. Оскільки партнер сам відчуває вашу величезну духовну силу, його бажання атакувати відразу слабшає. На Сході таку здатність називають «мистецтвом перемагати супротивника поглядом».

Перше згадування про таке мистецтво можна знайти в древніх сувоях японських шкіл фехтування. Хоча, насправді, воно існує стільки, скільки існує саме життя. Зараз це мистецтво викладається в старих традиційних школах бойових мистецтв. В таких школах до бойових технік ставляться як до засобу розвитку домінуючого духу. В сучасних же школах спортивних єдиноборств мета тренувань зовсім інша, і домінуючий дух в цих школах - випадковий побічний продукт. Щоб опанувати це мистецтво, необхідні роки практики, а це багатьом зараз не до смаку. Для більшості послідовників сучасних шкіл бойових мистецтв найбільш цінний - швидкий результат та титул на якому-небудь чемпіонаті, ніж досягнення чогось духовного в далекому майбутньому.

Перетворення домінуючого духу в потужний інструмент - це процес поступовий. Розвиток домінуючого духу полягає в тому, що спочатку ви вивчаєте техніку, а потім відпрацьовуєте її на різних партнерах. Ви працюєте доти, поки не будете впевнені в тому, що зможете виконати цю техніку проти будь-якого нападаючого. І тільки коли ви придбаєте впевненість у своїй техніці, ви природно почнете зменшувати фізичні зусилля, які докладаються для виконання цієї техніки. Саме із цього часу починає розвиватися домінуючий дух. Ваш партнер буде відчувати, що ви просто граєтесь з ним. Це змусить його випробувати свого роду почуття безпорадності: почавши атаку, він відразу бачить її безрезультатність, але вже не може нічого змінити, повністю потрапивши під вплив вашого духу. Зрештою, дух розвивається до такого рівня, що досить простого погляду для зупинки агресивних дій.

Ваша стійка, ваш погляд, ваша аура, яку ви випромінюєте і яка є вираженням вашої впевненості в собі, - все служить для прояву домінуючого духу. Тому з впевненістю можна сказати, що домінуючий дух - це кінцевий стан будь-якого справжнього бойового мистецтва. В Бойовому Спасі цей стан духу проходить червоною ниткою від самого початку навчання, служачи і методом, і метою навчання одночасно.