Час реагування (таймінг).

Все у Всесвіті має свій ритм. Ритм життя й смерті є в будь-якої речі та у будь-якої живої істоти. Вивчаючи ритми, можна домогтися більших результатів в освоєнні законів буття та у вивченні тактики самозахисту.

У Бойовому Спасі ритм дій того, хто захищається, залежить від багатьох параметрів. Велика та важка людина буде боротися в повільнішому ритмі, ніж маленька і легка. Це ж саме стосується роботи зі зброєю різної довжини та ваги. Фізичне тренування і рівень майстерності так само є важливими факторами ритму. Людина, яка витратила роки на тренування, буде виглядати легкою і швидкою у порівнянні з тою, яка тільки розпочала свої тренування. Ритм дій також визначається внутрішнім духовним і психологічним станом людини.

У Бойовому Спасі працюють довгою, середньою та короткою холодною зброєю. Якщо шабля рубає сильно та глибоко, то ніж рубає швидше. Якщо спис був основною зброєю на бойовищі, то шабля використовувалася в основному для ближнього бою. Ця система існує тисячі років, і необхідно вивчати її принципи для успішного захисту від різного типу зброї.

Вивчення ритмів бою як однієї з вищих областей стратегії, триває постійно. В тренувальний зал постійно приходять нові люди, кожний зі своїм ритмом і навичками. Це дає змогу ще раз зустрітися з новим, незвіданим, розширити своє розуміння можливостей людини та підвищити свою тактичну кмітливість.

Одним з тактичних прийомів Бойового Спасу, пов'язаного з умінням використовувати ритми людини на свою користь, є «несподівана зміна швидкості». Мета цього прийому - змусити боротися супротивника у неприродному для нього ритмі.

Оскільки є певний ритм атаки та захисту, то дуже просто попастися в пастку будь-якого ритму двобою. Необхідно стежити за тим, як супротивник починає атаку, як він рухається. У багатьох випадках несподіване вповільнення захисних дій працює так само добре, як і їхнє прискорення. Якщо, наприклад, захищаючись від ударів шаблею, той, хто обороняється, дає ввійти супротивникові в певний ритм, то, різко прискоривши свої дії (наприклад, після спокійного блоку раптом виконається швидка відповідна техніка), він отримує можливість в один ритм руху супротивника провести кілька своїх дій.

Але не можна захоплюватися зміною швидкості настільки, щоб дії губили силу. Простий спосіб правильно керувати ритмом - це сконцентруватися на своєму диханні. При роботі із шаблею, наприклад, синхронізуйте роботу своєї зброї з ритмом свого дихання (підйом шаблі - вдих, удар шаблею - видих), а потім сконцентруйтеся на потужному подиху з різною частотою. Так ви взагалі забудете про зброю у своїх руках і будете просто дихати.

Але й тут є невеликий секрет. Збереження потужного подиху з різною частотою без втрати сили полягає в озвучуванні подиху. Нормальний цикл вдиху-видиху звучить як «а-ха». Змінюючи цей звук на «а-хе» або на подібне сполучення, можна радикально змінити ритм рухів. Важливо вчитися розбивати видих на дві й більше частини. Наприклад, замість видиху зі звуком «ха», спробуйте видихати зі звуком «ее-я» або «оо-я». Це, як і раніше, залишається одним безперервним видихом, але ця модель подиху дозволить виконати дві техніки за один цикл видиху. Тут слід ще зазначити, що подих завжди повинен бути черевним, тому що контролювати подих практично неможливо, якщо ви дихаєте грудьми.

Ще одним тактичним прийомом Бойового Спасу, що має пряме відношення до ритмів, є «єдиний удар». Більшість фехтувальників на шаблях і мечах вважає цей прийом найголовнішим. Суть цього прийому полягає в тому, що один удар шаблею або мечем служить і для атаки, і для захисту. Звідси й назва - «єдиний удар».

«Єдиний удар» вимагає великої швидкості та концентрації духу. У той ж час, коли супротивник починає завдавати удару по голові, той, хто захищається, робить крок вперед на супротивника та могутньо виконує рубаючий удар униз. Коли шабля або меч будуть проходити повз шаблю або меч супротивника, він відкине його убік та продовжить рух униз. При роботі без зброї цей принцип не змінюється.

Так як цей удар не повинен виконуватися як спроба відвести зброю супротивника убік, а саме як спроба розрубати його зброю надвоє по всій довжині, сила та концентрація духу в цьому тактичному прийомі повинні бути найвищими. Саме тому правильне виконання цього тактичного прийому вкрай рідко зустрічається серед молодших учнів.

Коли той, хто захищається, виконує свій рубаючий контрудар, його свідомість повинна бути сконцентрованою тільки на супротивнику. Якщо у вас з'явиться хоч найменше бажання спробувати відвести зброю свого супротивника, удар буде значно слабшим. Якщо ви дозволите собі подивитися на зброю супротивника або ж будете думати про його зброю, то вона неминуче вдарить по зброї, а не по супротивнику, а сам удар зійде з правильної лінії. Навіть якщо ви успішно відіб'єте атаку (що дуже сумнівно, оскільки вона міняє напрямок удару по ходу його виконання), ваш удар не зупинить супротивника, а дасть змогу йому перегрупуватися.

«Єдиний удар» - це тактичний прийом типу «все-або-нічого». Щоб успішно його використовувати, не повинно бути ні найменших сумнівів у його дієвості. Логічно, що «єдиний удар» також повинен бути сильнішим та швидшим, ніж удар супротивника. Саме через це в деяких школах бойових мистецтв дуже багато часу приділяють відпрацьовуванню парних вправ з рубаючими ударами.

«Єдиний удар» - це улюблений прийом майстрів Бойового Спасу. У них досить сил і концентрації, щоб ефективно застосовувати цю стратегію. Це бездоганний приклад прояву міцності духу в його кращому прояві. Використовуючи тільки цю одну техніку, точний розрахунок і всю концентрацію, майстри Бойового Спасу легко руйнують атаку супротивника, залишаючись зовні простими й елегантними.