Пересування.

У Бойовому Спасі тактика пересувань ідентифікується з повним переміщенням вашого тіла в просторі та по поверхні землі. Ці рухи являють собою передумову будь-якої техніки нейтралізації, яка б не виконувалася не сходячи з місця. Ці пересування вашого тіла можуть мати тільки два основних типи: прямий або круговий (а третій - як результат їхньої комбінації). Який би тип пересування не був обраний, кроки в Бойовому Спасі легкі та швидкі, стопи легко ковзають по землі.

Стиль кроку, в якому ковзання підошов ніг проходить на мінімальній відстані від поверхні землі, є найбільш економним і тактично вигідним методом пересування. Так званий «твердий крок» (коли нога важко стає на землю) збільшує тертя між стопою та поверхнею землі, а це знижує рухливість і швидкість. А так званий «високий крок» (коли стопа піднімається високо над землею) збільшує швидкість пересування, але зате зменшує ступінь вертикальної стійкості та робить тіло уразливим до будь-якого поштовху або удару.

Мета пересування.

Зустрівшись із реальною атакою, спасовець виконує пересування з метою:

- уникнути фронтальної позиції до напрямку атаки;

- дозволити атаці супротивника пройти повз нього;

- ввійти в таку позицію щодо атакуючого, з якої він зможе безпечно впливати (з повним контролем) на його тіло та свідомість.

Ця мета є динамічною передумовою для кінцевої захисної дії. Самі ж захисні рухи відхилення, а також наступні безпосередні техніки нейтралізації агресії супротивника є цілісним і невід'ємним актом гармонійної взаємодії двох енергетичних потоків, які повинні або злитися в ефективному кидку, або компенсувати один одного в стан повного спокою (наприклад, за допомогою однієї з технік больового контролю). Кожний з методів нейтралізації агресії супротивника має незліченну кількість механізмів досягнення мети, які називаються «техніками». Кожна техніка, в свою чергу, складається з послідовних динамічних дій, які призводять до певного сформованого способу або схеми виконання захисту. Такий підхід до групування дій забезпечує гарантований і повторюваний результат при нейтралізації атаки будь-якого виду.

Нижче я розгляну декілька тактичних підходів ведення бою, які є кристалізованим досвідом багатьох поколінь воїнів.

Тактичні методи зустрічі атакуючих дій.

Одним з найефективніших тактичних прийомів, що використовується в Бойовому Спасі, є «розтягування» партнера. Цей прийом змушує супротивника атакувати з дистанції, яка трохи перевищує його ударну дистанцію. «Розтягування» супротивника легко застосовувати початківцям, тому що для людини цілком природно ухилятися від небезпеки. Досвідчений же спасовець завжди почуває себе в безпеці на дистанції, яка перевищує ударну дистанцію. Так як атакуючий повинен зробити невеликий крок, щоб зайняти позицію для атаки, це завжди є попередженням для того, хто захищається.

У Бойовому Спасі тактику «розтягування» можна пояснити на такому прикладі: у момент захоплення зі стандартної позиції необхідно зміститися на кілька десятків сантиметрів вбік від супротивника. Цей невеликий рух змусить супротивника нахилитися вперед, щоб зробити захоплення. Якщо рух буде занадто великим, супротивник просто зробить крок вперед і відновить дистанцію атаки і свою рівновагу. Якщо ж рух буде правильним, то супротивник буде виведений з рівноваги непомітно для нього, а це, в свою чергу, полегшить тому, хто захищається, проведення подальшої захисної техніки.

Прихована суть «розтягування» супротивника пояснюється інерцією мислення людини. Поставивши мету та давши тілу команду до дії, мозок людини попадає в стан очікування відповідного сигналу (дотику при захопленні або ударі). При застосуванні «розтягування» той, хто виконує захист, злегка подовжує очікувану супротивником відстань. Але інертність мислення супротивника буде прагнути закінчити початий рух, практично гублячи контроль над ситуацією. Цим короткочасним замішанням легко скористатися для відходу, постановки відвідного блоку або зустрічного кидка.

Наступним тактичним прийомом є метод «швидкого подолання великої відстані». Коли ви перебуваєте на великій відстані від супротивника, ви можете швидко зробити кілька кроків в його бік. Якщо той, хто захищається, першим встановить «ударну» дистанцію, то це дасть йому позитивний психологічний момент. Якщо ж він будете вичікувати, то створить у себе оборонний настрій. Пасивна поведінка необхідна в моменти відпочинку або перегрупування сил. Але потім варто намагатися першим скоротити відстань і цим змусити супротивника перейти до захисної тактики. Коли той, хто захищається, йде вперед, його теж можуть атакувати, але в нього вже буде деякий контроль часу та напрямку техніки.

Метод «швидкого подолання» часто дає шанс перемоги з більш сильним супротивником, тому що є можливість розсіяти його впевненість. Цим можна зміцнити свій дух як у своїх очах, так й в очах супротивника.

У Бойовому Спасі, особливо коли працюють з ножем або шаблею, часто виникають ситуації, коли для удару необхідно зробити два кроки до партнера. Зазвичай спочатку робиться маленький крок передньою ногою, а потім великий крок задньої. Скорочуючи відстань таким чином, можна розвити максимальну швидкість і силу удару.

Метод «швидкого подолання» не вимагає ніяких спеціальних зусиль і навичок, крім стійкості та цілеспрямованості. Це один з методів, що легко може бути використаний на початковому етапі навчання. Але необхідно завжди пам'ятати, що використати його необхідно відразу, як тільки виникає можливість. Тренуючись у вільному спарингу, спасовець дуже скоро стане відчувати атакуючий стиль свого супротивника, спади та сплески його активності. І тоді, коли супротивник відпочиває або перегруповує свої сили, необхідно швидко скоротити дистанцію до «близької» і провести свою атаку, отримуючи психологічну та тактичну перевагу.

Наступним методом тактики Бойового Спасу є «прилипання до супротивника». В Японії цей метод ще називають «зростатися із супротивником, як лакове покриття». Оскільки більшість атакуючих технік застосовуються на певній дистанції, тому, наблизившись до супротивника впритул, спасовець тим самим різко обмежує його можливості ефективно діяти. Особливо чітко цей метод можна спостерігати при захисті без зброї від списа, ціпка та шаблі. Якщо людина, побоюючись досяжності зброї, воліє захищатися на великій дистанції, то насправді вона тільки підсилює позицію супротивника. Але якщо підійти до нього впритул, то тим самим є можливість звести нанівець всі переваги, якими володіють всі види довгої холодної зброї.

Серед новачків, які тільки починають займатися Бойовим Спасом, існує тенденція наближати до супротивника тільки руки, а тіло, особливо стегна, залишати позаду. Страх утримує їхні тіла на безпечній, як їм здається, дистанції. Необхідно остерігатися такого підходу до зближення. У Бойовому Спасі завжди наближається спочатку центр, тобто таз і стегна, а потім тільки вступають в роботу руки та лікті.

Також цей метод дає змогу використати тіло супротивника як щит від атак інших супротивників. Для цього необхідно провести больове утримання супротивника в стійці за руку, щоб сильний біль керував його тілом і свідомістю.

Наступним тактичним методом Бойового Спасу є «утримання зброї» супротивника. Мета цієї дії - обмеження рухливості зброї супротивника, спрямування його уваги до своєї зброї. Намагаючись відновити контроль над своєю зброєю, супротивник дає вам можливість провести ефективну техніку.

Інший варіант використання цього методу - це дати можливість щільно захопити за свою руку або одяг. Захопивши бійця, супротивник фактично сам нейтралізує свою руку. Тому, хто захищається, при такому захопленні можна атакувати незахищене місце супротивника або захопити його в кидок.

Щоб самому не стати жертвою цього методу, варто дотримуватися правила: при активних діях супротивника (коли він наносить удари або намагається вас захопити для кидка) використовуйте тактичний прийом «обертання корпусом». Це допоможе ефективно використовувати захоплення зброї та не сковувати своїх дій. Використовуючи обертання в різних напрямках, можна не тільки ефективно відводити та притримувати атакуючу руку або зброю супротивника, але й зробити вдалий кидок.

Наступний тактичний прийом називається «розширення» або «роздування». Цей прийом заснований на тому, що людина, яку вивели з рівноваги, завжди прагне відновити свою стійку. Наприклад, при ударі зверху атакована людина йде вбік, збиває атакуючу руку супротивника вниз, а іншою рукою прихоплює шию супротивника та нагинає його корпус вперед вниз. Природно, супротивник нахиляється вперед, іноді навіть падає на коліна. Але коли тиск на руку та шию послаблюється, супротивник починає розпрямлятися, намагаючись відновити пряму стійку. Саме це прагнення розправитися («розширитися») використовується для кидка.

Метод «розширення» можна використовувати при різних захопленнях. В той момент, коли супротивник захоплює вашу руку, завдайте короткого удару в очі супротивника. Інстинктивно супротивник відхилитися від удару, прогнувши своє тіло назад. Ця позиція тіла дуже незручна та напружена. Тому супротивник, природно, буде прагнути знову встати та завершити розпочату атаку. Він відновить стійку та спрямує тіло вперед для ефективної атаки. Але до цього моменту ви вже зійдете з лінії атаки та спокійно застосуєте одну з технік.