7.2. Види аудиторських висновків

Розрізняють такі види аудиторського висновку: позитивний висновок, модифікований висновок.

Позитивний висновок надається тоді, коли аудитори отримали всю необхідну інформацію для перевірки фінансової звітності і ця інформація відображає реальний стан речей, а фінансова звітність складена з дотриманням бухгалтерських принципів та облікової політики і не містить в собі суперечностей щодо змісту, а також складена за встановленою формою;

У разі висловлення аудитором немодифікованої думки в аудиторському висновку використовується одне з двох формулювань, які вважаються рівноцінними:

• „фінансова звітність відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах.... відповідно до...”;

• „фінансова звітність надає достовірну та справедливу інформацію про ... відповідно до ....”

Відповідно до МСА 705 „Модифікації думки у звіті незалежного аудитора”, у випадках коли:

• на основі отриманих аудиторських доказів аудитор доходить висновку, що фінансова звітність у цілому містить суттєві викривлення, або

• не має можливості отримати достатні та прийнятні аудиторські докази, щоб дійти висновку, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвих викривлень, аудитор повинен модифікувати думку в аудиторському звіті.

МСА 705 визначає три типи модифікованих думок, а саме:

- умовно-позитивну;

- негативну;

- відмову від висловлення думки.

Аудитор висловлює умовно-позитивну думку, якщо в аудитора є непевність через обмеження в його роботі, недостатність інформації чи коли наслідки якихось ситуаційних обставин неможливо точно спрогнозувати або незгода аудитора з певними діями клієнта в галузі облікової політики (недотримання чинного законодавства, неприйняття застосування систем бухгалтерського обліку і Фірсової звітності тощо), а також:

- отримавши достатні та прийнятні аудиторські докази доходить висновку, що взяті окремо або у сукупності викривлення є суттєвими, проте не всеохоплюючими для фінансової звітності, або

- не має змоги отримати достатні та прийнятні аудиторські докази для обґрунтування думки, проте доходить висновку, що можливий вплив на фінансову звітність невиявлених викривлень може бути суттєвим, але не всеохоплюючим.

Аудитор повинен висловити негативну думку, якщо він, отримавши достатні та прийнятні аудиторські докази, доходить висновку, що викривлення, взяті окремо або у сукупності, є одночасно суттєвими і всеохоплюючими для фінансової звітності.

Аудитор відмовляється від висловлення думки, якщо він не має можливості отримати достатні та прийнятні аудиторські докази для обґрунтування думки і доходить висновку, що можливий вплив на фінансову звітність невиявлених викривлень, якщо такі є, може бути одночасно суттєвим та всеохоплюючим.

У випадках, коли аудитор модифікує думку щодо фінансової звітності, він повинен додатково до всіх елементів аудиторського звіту, визначених МСА 700, включити параграф з описанням питання, яке призвело до модифікації. Такий параграф наводиться безпосередньо перед параграфом аудиторського звіту, в якому висловлена думка і використовується заголовок:

- „Підстава для висловлення умовно-позитивної думки”;

- „Підстава для висловлення негативної думки”;

- „Підстава для відмови від висловлення думки”

залежно від обставин.