8.4. Аудит процесу продажу (реалізації продукції), циклу отримання доходів

Як уже зазначалося вище, цикл отримання доходів від прода­жу — це певна послідовність окремих стадій, більшість з яких має бути у сфері внутрішнього контролю.

Внутрішній контроль за процесом має встановити, що:

- продаж товарів був санкціонований і відбувся з прийнят­ними кредитними ризиками;

- на всі види відвантажених товарів оформлені правильні ра­хунки-фактури;

- усі виписані рахунки-фактури правильно відображені в Го­ловній книзі;

- повернення товарів покупцем та виправлення помилок при Розрахунках з покупцями у належний спосіб узяті на облік та під контроль;

- отримані за товари кошти контролюються і відображаються на відповідних рахунках;

- ведеться контроль за дебіторською заборгованістю покупців.

Аудитор на етапі попереднього огляду оцінює ефективність внутрішнього контролю, визначає сильні і слабкі місця.

Для подальшої перевірки визначаються джерела доказів (на­кладні на випуск продукції, банківські документи, угоди з покуп­цями, регістри обліку та ін.), аудиторські процедури залежно від розміру визначеного попередньо ризику. У процесі огляду робочі документи аудитора набувають вигляду опису, блоку-схеми, пе­реліку запитань. Процес продажу може бути оформлений багать­ма документами клієнта. Тому аудитори застосовують вибірко­вий метод. Наприклад, відбираються документи для перевірки наявності на них підписів осіб, які санкціонували відпуск товару в кредит, наявності інших реквізитів (відміток на замовленнях щодо кількості, ціни, вартості товарів, надбавок за фрахт).

Простежуючи номери документів, аудитор може виявити втрату бланків замовлень, транспортних документів, рахунків-фактур. У системі обліку аудитор перевіряє правильність і повноту відо­браження операцій, зафіксованих у первинних документах. Зіста­вляючи записи в журналах реалізації з дублікатами (копіями) рахунків-фактур, перевіряються обсяги оборотів, їх перенесення в Головну книгу. Особливу увагу привертають кредитні докумен­ти, які вказують на можливість скорочення заборгованості через застосування знижок чи в разі повернення товарів.

Отримання грошей від покупців та їх зберігання повинно бути відмежованим від ведення обліку цих грошей через розподіл фу­нкцій окремих посадових осіб. Облік дебіторської заборгованості ведеться за кожним покупцем окремою особою. Якщо розмежу­вання функцій немає, то аудитор фіксує це як великий недолік у системі внутрішнього контролю, який може вилитися в привлас­нення виручки, її втрату для клієнта.

За ознакою «повноти» аудитор повинен установити повноту і правильність відображення в обсягу вартості продукції, що реалі­зована, зобов'язань покупців, отриманих від них авансів, бухгал­терського розрахунку собівартості реалізованої продукції, сум витрат у зв'язку з реалізацією, тотожність оборотів і сальдо ана­літичних рахунків та рахунків у Головній книзі, а також показни­ків звітності. Фінансовий результат від реалізації повинен визна­чатися точно на основі всіх фактичних даних.

Аудитор також перевіряє, чи збігаються суми, відображені в рахунках-фактурах, у тому числі ПДВ, із сумами, зазначеними в договорах, накладних на відпуск, бухгалтерських рахунках.

За ознакою «існування» аудитор перевіряє величину дебітор­ської заборгованості покупців та замовників, яка має бути відо­бражена в обліку реально і підтверджуватися даними старанно проведеної інвентаризації.

За ознакою «подання та розкриття» аудитор пересвідчується, чи у належний спосіб класифікована дебіторська заборгованість за її видами, строками погашення і реалізації та за реальністю стягнення, а також чи виручка від реалізації відображалась у бухгалтерському обліку в момент переходу права власності на про­даю визначений умовами господарських договорів. Аудитор повинен старанно перевірити й інші ознаки, зібрати достатні для аудиторського висновку докази стосовно цієї дуже важливої ді­лянки діяльності підприємства.