Питання для самоперевірки знань

1. Суть аудиторського звіту.

2. Структура аудиторського звіту.

3. Поняття аудиторського висновку та його основні елементи.

4. Види аудиторських висновків

5. Основні вимоги до аудиторського висновку.

Тести для самоконтролю

1. Аудиторські висновки класифікують на:

а) аудиторські висновки бухгалтерської річної звітності, позитивний, умовно-позитивний, негативний, відмова від надання висновку;

б) безумовно-позитивний, умовно-позитивний, негативний, відмова від надання висновку;

в) аудиторські висновки спеціального призначення, позитивний, умовно-позитивний, негативний, відмова від надання висновку;

г) аудиторський висновок для податкових органів - позитивний, негативний, відмова від надання висновку;

д) аудиторський висновок для керівництва – позитивний, умовно-позитивний, негативний, відмова від надання висновку.

2. Керівництво клієнта не дозволило аудитору перевірити достовірність деяких показників, видавши письмове підтвердження про їх достовірність:

а) аудитор має відмовитись від надання висновку;

б) аудитор має дати негативний аудиторський висновок;

в) аудитор має дати умовно-позитивний аудиторський висновок;

г) аудитор має дати позитивний аудиторський висновок.

3. Якщо аудитор не впевнений у безперервності існування клієнта, він повинен:

а) надати безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом;

б) відмовитись від видачі аудиторського висновку;

в) дати термін на виправлення недоліків, а потім ще раз перевірити і прийняти рішення про видачу висновку;

г) розірвати відношення з клієнтом.

4. При наявності значної невизначеності щодо наслідків майбутніх подій, які можуть вплинути на звітність, аудитор:

а) відмовляється від видачі висновку;

б) видає негативний висновок;

в) розриває договір з клієнтом;

г) видає безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом.

5. При наявності суттєвої незгоди з керівництвом щодо обраної облікової політики аудитор повинен:

а) відмовитись від видачі аудиторського висновку;

б) надати негативний висновок;

в) розірвати відношення з клієнтом;

г) надати умовно-позитивний висновок.

6. При наявності суттєвих обмежень обсягів роботи аудитор повинен надати висновок:

а) умовно-позитивний;

б) безумовно-позитивний з пояснювальним параграфом;

в) у вигляді відмови від висловлення думки;

г) негативний.

7. Якщо аудитор не має можливості отримати достатню кількість свідчень, щоб скласти думку про фінансову звітність, внаслідок обмежень зі сторони клієнта, чи у зв’язку з об’єктивними обставинами, в такому випадку ним використовується:

а) відмова від висновку;

б) позитивний висновок;

в) негативний висновок;

г) висновок про окремі частини фінансової звітності;

д) висновок із застереженням.

8. В разі неможливості врегулювання етичного конфлікту з клієнтом, аудитор повинен:

а) надати негативний висновок та повідомити відповідні органи;

б) виконати обов’язки за договором, але не продовжувати відносини на наступний період;

в) відмовитись від клієнта та повідомити його засновників і професійні аудиторські організації;

г) відмовитись від надання висновку та повідомити відповідні органи.

9. Аудитор несе відповідальність:

а) за свій висновок;

б) за достовірність звітності клієнта;

в) за звіти інших спеціалістів, залучених клієнтом до роботи;

г) за результати перевірок клієнта державними органами.

10. Аудиторський висновок підписує:

а) керівник аудиторської фірми;

б) керівник клієнта;

в) голова зборів акціонерів клієнта;

д) керівник аудиторської фірми та керівник аудиторської групи.