- •Екзаменаційні питання з курсу «Методика викладання освітньої галузі «Мови і літератури»
- •Методика викладання мови як педагогічна наука.
- •Предмет і завдання курсу «Методика викладання освітньої галузі «Мови та літератури».
- •Типи, структура уроків мови.
- •Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання дітей грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу.
- •Періоди навчання грамоти, їхні задачі.
- •Психолого-педагогічні особливості процесу навчання шестирічних першокласників письма.
- •Види робіт з письма в букварний період навчання грамоти, методика їх проведення.
- •Букварний період, етапи та завдання періоду.
- •Зміст, структура і методика уроків читання в букварний період. Вимоги до уроку читання в період навчання грамоти.
- •Зміст, структура і методика уроку письма на вивчення нової букви.
- •Лінгводидактичним
- •Словникова робота на уроках навчання грамоти, словниково-логічні вправи.
- •Виховне, освітньо-пізнавальне та розвивальне значення предмета «Читання» на сучасному етапі модернізації початкової освіти.
- •Читання як вид комунікативно-пізнавальної діяльності. Різновиди читання.
- •Прийоми учнівського читання. Якості повноцінної навички читання, їх взаємозумовленість.
- •Свідоме читання. Шляхи вироблення в учнів осмисленого читання.
- •Види і прийоми роботи, спрямовані на підготовку до сприйняття тексту, усвідомлення змісту й форми твору, виявлення власного ставлення до прочитаного.
- •Методика роботи над технікою читання молодших школярів. Правильність і швидкість читання.
- •Умови успішного формування в молодших школярів техніки читання.
- •Виразне читання. Структура вміння виразно читати.
- •Методика навчання молодших школярів виразного читання.
- •Умови роботи над виразністю читання. Етапи підготовки учнів до виразного читання тексту.
- •Основні етапи процесу роботи над художнім твором на уроках читання в початковій школі. Смисловий і структурний аналіз тексту.
- •Особливості читання оповідання.
- •Особливості читання казки.
- •Особливості читання байки.
- •Особливості читання вірша.
- •Особливості читання науково-пізнавальної статті.
- •Методика роботи над епічними творами (художнє оповідання, епічний вірш, казка, байка, легенда, міф тощо) на уроках читання в початковій школі.
- •Методика опрацювання ліричних творів (пейзажна лірика, сюжетна лірика, вірш-роздум). Робота над драматичними творами.
- •Уроки класного читання. Цілі, зміст і структура уроків читання.
- •Сутність позакласного читання в початковій школі. Його місце у системі навчання молодших школярів читати.
- •Формування уявлень про текст.
- •Методика складання плану до прочитаного тексту.
- •Методика проведення підготовчої бесіди до сприймання тексту.
- •Методика роботи над переказуванням змісту прочитаного, види переказу.
- •Методика роботи над розділами «Речення», «Слово». Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •Формування поняття про речення
- •Вивчення типів речення за метою висловлювання та інтонацією
- •Пропонуючи будь-яку із вправ, учитель повинен подати зразок виконання.
- •Робота над засвоєнням понять “ основа речення ”, “головні члени речення ”
- •Робота над засвоєнням синтаксичного зв'язку між членами речення
- •Вивчення однорідних членів речення
- •Ознайомлення зі складним реченням
- •Види вправ із синтаксису і пунктуації
- •Поняття про слово
- •Робота над переносним значенням слів
- •Робота з багатозначними словами
- •Методика навчання фонетики.
- •Методика навчання графіки.
- •Методика навчання орфоепії.
- •Види орфографічних вправ, їх значення у формуванні правописних навичок школярів.
- •Основні типи орфографічних помилок учнів на різних етапах навчання.
- •Умови ефективності процесу навчання молодших школярів правопису
- •Види диктантів.
- •Методика проведення різних видів диктантів.
- •Значення і завдання контрольного диктанту.
- •Методика підготовки учнів до контрольного диктанту, проведення його на уроці.
- •Способи виправлення помилок у контрольних диктантах.
- •Норми оцінювання результатів диктанту.
- •Переказ як складова частина системи роботи з розвитку мовлення учнів.
- •Види переказів та методика їх проведення.
- •Методика навчання молодших школярів складати власні висловлювання різних типів і стилів.
- •Місце творів у системі роботи зі зв’язного мовлення.
- •Види творів.
- •Методика проведення різних типів списування.
- •Моделювання уроків написання твору-розповіді. Твір-розповідь
- •Структура
- •Тема уроку. Зв’язне мовлення. Написання твору-розповіді про процес праці
- •Моделювання уроків написання твору-опису.
- •Робота над текстом:
- •Приклади творів-описів Моя кімната
- •Мій клас
- •Моделювання уроків написання твору-міркування. Твір-роздум
- •Самостійна робота учнів на уроках мови.
- •Вимоги до письмових робіт учнів, критерії та норми оцінювання знань та вмінь учнів.
- •Оцінювання графічних навичок письма, техніки, швидкості письма, культури оформлення письмових робіт
- •Методика вивчення частин мови. Методика вивчення частин мови на основі зв'язного тексту.
Методика проведення підготовчої бесіди до сприймання тексту.
Проведення підготовчої роботи до сприйняття тексту зумовлюється рядом причин. Діти не зрозуміють змісту твору, якщо їм не відомі історичні обставини, в яких вибувалися описувані події. Зміст твору не дійде до свідомості учнів і через нерозуміння слів, що трапляються в ході опису відповідних подій. Це можуть бути історизми, архаїзми, наукові терміни, рідковживані фразеологічні звороти тощо. Щоб готувати учнів до усвідомлення тексту, можна застосовувати різні види роботи, в тому числі розповідь учителя, бесіду, вільне висловлювання учнів з приводу розглядуваної теми на основі власного досвіду, спогади про бачене в музеї, під час екскурсії на ферму, фабрику, лінгвістичні ігри.
Розповідь учителя необхідна тоді, коли у дітей немає знань, які б дозволили їм зрозуміти прочитане. Найчастіше учительське слово потрібне, якщо оповідь у творі пов'язана з історичними подіями. Це пожвавить розмову, викличе зацікавленість до теми. Водночас слід скористатися можливістю провести словникову роботу. Бесіду іноді доцільно поєднувати з розповіддю.
Методика роботи над переказуванням змісту прочитаного, види переказу.
У загальноосвітніх школах застосовують різні види усних та письмових переказів. В основу їх класифікації вчені поклали чотири провідні ознаки: а) характер текстового матеріалу; б) спосіб передачі змісту; в) мету переказу; г) місце виконання.
Залежно від того, як опрацьовується учнями зміст і виклад тексту, перекази бувають: докладні (детальні), стислі, вибіркові, творчі, перекази-переклади.
Докладні перекази ставлять своєю метою передавати зміст оповідання, уривка чи епізоду повністю (без пропуску окремих деталей), послідовно (не порушуючи порядку дій) і правильно (точно називаючи імена, факти, окремі назви). Цей вид переказів привчає учнів уважно слухати текст, намагатися запам'ятати деталі, назви, чітко уяснити всі місця твору. Для детальних переказів добирають оповідання або окремі епізоди з творів, які носять закінчений характер.
За метою та методикою проведення перекази поділяються на навчальні та контрольні. Мета навчальних — прищепити учням уміння виконувати той чи інший вид переказів, мета контрольних — перевірити, як учні оволоділи навичками письмового викладу прослуханого тексту.
Залежно від виду переказу в проведенні кожного уроку є, звичайно, свої особливості. Проте для навчальних переказів можна намітити такі основні етапи: вступна бесіда; читання тексту; бесіда за змістом прочитаного та словниково-фразеологічна робота; робота над планом; усне переказування прочитаного; написання переказу в чорновому варіанті; переписування переказу начисто; перевірка робіт учителем; аналіз переказів.
Викладаючи зміст прослуханого твору чи уривка, учні повинні добирати відповідні слова, звороти, повно і чітко передавати чужу думку. З метою попередження орфографічних та стилістичних помилок, виходячи із завдань навчального переказу, учитель визначає, якими довідниками та посібниками учні можуть користуватись. Для кращого написання переказу доцільно радити школярам писати свою роботу спочатку на чернетці. Це дає можливість переконатись, чи повно викладено зміст, чи не пропущено щось істотне, важливе для розуміння всього твору, уривка, чи наявний зв'язок між окремими частинами. Чернетка допомагає також з'ясувати, чи дотримано послідовності відповідно до складеного плану у висловленні думок і подій. Коли переказ написано на чернетці та уважно перевірено, учні переписують текст начисто.
Після уроків учитель перевіряє учнівські перекази і наступний урок присвячує аналізу та доопрацюванню учнями своїх переказів.
Оскільки на проведення навчальних переказів відводиться два уроки, доцільно підготовчу роботу провести на одному уроці, щоб другий урок повністю залишився для оформлення переказу.
Методика проведення навчальних переказів значною мірою залежить від ступеня підготовки учнів, вибору тексту та виду переказу. Враховуючи, що вся підготовча робота під час виконання навчальних переказів ведеться колективно при активній допомозі вчителя, для написання їх беруться теми і тексти важчі, ніж для контрольних, які виконуються кожним учнем індивідуально.
Контрольні перекази, як правило, проводяться так: після невеличкої вступної бесіди читається текст переказу; пояснюються і виписуються на дошці нові і маловідомі слова; проводиться робота над планом; повторне читання тексту в цілому; написання учнями переказу.
Отже, переказ як вид письмової роботи — надійний засіб розвитку логічного мислення, піднесення грамотності учнів і необхідний етап, який повинні діти пройти, перш ніж приступити до написання власне творчої роботи.
