4. Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання дітей грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу.

Суть звукового аналітико-синтетичного методу полягала в тому, що основою навчання читати й писати був звук і в однаковій мірі застосовувався як аналіз (розклад слова на склади, звуки), так і синтез (сполучення звуків, букв у склади, слова і читання їх). В основу сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти покладено риси і принципи, що склались традиційно, а також ті, що сформувались порівняно недавно. До традиційних принципів методу відносять такі, як:

1) навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом має виховний і розвивальний характер, забезпечує розумовий розвиток через систему аналітико-синтетичних вправ;

2) оволодіння грамотою спирається на живе мовлення учнів, на мовленнєвий досвід; за основу аналітико-синтетичної роботи береться звук (навчання читати й писати ведеться від звука до букви); одиниця читання – склад (складовий або позиційний принцип читання);

3) встановлюється відповідна послідовність вивчення звуків і букв; виділяються три періоди навчання грамоти – підготовчий (добукварний), букварний (основний) і після букварний періоди; письмо формується паралельно з читанням.

Порівняно недавно склались такі принципи методу:

1) диференційований та індивідуальний підхід до учнів в процесі навчання грамоти, що пов’язано з різною підготовкою дітей до школи;

2) пропедевтичне введення елементів граматики, словотвору, орфографії, лексикології – на практичній основі;

3) складо - звуковий аналіз слова, елементи моделювання (моделі звукової складової будови слова, речень);

4) розв’язування виховних завдань (на матеріалі букваря).

Прийоми звукового аналізу

1. Підкреслене вимовляння одного із звуків у слові. Домовляння...

2. Впізнавання і виділення із слів вірша, скоромовки, потішки найчастіше вживаного звука.

3. Виділення звука із слова та спостереження за його артикуляцією.

4. Зіставлення слів, які розрізняються одним звуком.

5. Впізнавання певного звука у названих словах, визначення його позиції.

6. Самостійний добір слів із певним звуком у певній позиції.

Прийоми звукового синтезу

1. Утворення складу (злиття) з певних двох (трьох) звуків.

2. Утворити склади (злиття) приголосного твердого (м'якого) з усіма вивченими голосними.

3. До названого складу дібрати подібний, але з м'яким (твердим приголосним).

4. Утворити за зразком сполучення голосного звука з різними наступними приголосними (твердими і м'якими).

5. Утворити сполучення звуків, подібні до заданого але з іншими приголосними.

5. Періоди навчання грамоти, їхні задачі.

Процес навчання грамоти у сучасній початковій школі триває протягом трьох періодів – добукварного (підготовчого), букварного й післябукварного. Кожен з них реалізує відповідні програмні вимоги.

Завершуючи добукварний період навчання грамоти, першокласники набувають таких знань і вмінь:

– правильно вимовляти всі звуки української літературної мови;

– розрізняти на слух та за способом артикуляції голосні і приголосні звуки та тверді й м’які приголосні звуки;

– утворюють злиття будь-якого приголосного (твердого чи м’якого) з усіма голосними звуками;

– називають в слові послідовно всі звуки;

– виконують завдання на фонетичне моделювання та конструювання;

– додержуються гігієни письма; правильно користуються письмовим приладдям; координують рухи руки під час письма.

Названі вміння, набуті учнями в добукварний період навчання грамоти, вдосконалюються протягом букварного періоду, вони є надійною основою для формування в першокласників навичок читання й письма.

Упродовж букварного періоду навчання грамоти в учнів формуються такі вміння:

- читати склади, слова і речення з усіма літерами алфавіту;

- читати зв’язні тексти загальним обсягом до 70 слів;

- при читанні дотримуватися інтонації речень, відповідної до розділових знаків та їх загального змісту;

- відповідати на запитання за змістом прочитаного;

- виконувати звуковий та звуко-буквений аналізи слів;

- виділяти речення з мовного потоку і здійснювати синтаксичне моделювання та конструювання;

- писати всі малі та великі літери алфавіту, найпоширеніші види з’єднань елементів букв;

- записувати під диктовку;

- списувати з друкованого й рукописного текстів;

- звіряти написане із зразком на основі поскладового напівголосного промовляння.

Система навчання грамоти в цей період здійснюється за аналітико-синтетичним методом, який відбувається так, що операції звукового аналізу і синтезу здійснюються у постійному взаємозв’язку. Виконання учнями значної кількості аналітичних і синтетичних вправ протягом до букварного й букварного періоду є основою формування у них науково правильних уявлень про фонетичну й графічну системи рідної мови; сприяє формуванню навички читання, закладає основи орфографічно правильного письма.

У системі навчання грамоти після букварний період є незначним за обсягом. У цей період систематизуються знання, уміння й навички молодших школярів з читання й письма, одержані в попередні періоди навчання грамоти; відбувається плавний перехід до навчання рідної мови за спеціальними підручниками мови та читання. Першокласники не лише вдосконалюють техніку читання, а й глибше працюють над змістом творів: переказують, відповідають на запитання вчителя, висловлюють свої власні думки щодо прочитаного чи почутого;значна увага приділяється виразності читання; інтенсивно розвивається усне мовлення. На уроках письма учням пропонуються вправи з посильним орфографічним навантаженням: коментоване списування, списування слів з пропущеними літерами; різні види навчальних диктантів тощо.