У

загальнодидактичним

Лінгводидактичним

роки читання й письма в період навчання повинні відповідати таким вимогам:

• виховний та розвивальний характер кожного уроку;

• ясність навчальної мети;

• наступність та перспективність;

• різноманітність методичних засобів і прийомів, варіативність у роботі;

• використання дидактичних ігор;

• включення всіх учнів в активну діяльність з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей;

• формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок;

• науковість, доступність матеріалу тощо.

• забезпечення учням мовного середовища;

• розвиток мовлення учнів на кожному уроці читання й письма;

• систематичність аналітико-синтетичних вправ;

• 2/3 уроку належить роботі, яка сприяє формуванню умінь та навичок читання і письма;

• уроки читання й письма – нерозривна єдність, продовження один одного.

11. Словникова робота на уроках навчання грамоти, словниково-логічні вправи.

Практика показала, що для учнів молодших класів найдоцільнішими виявилися такі види словниково-логічних завдань:

• Підведення видових понять під родові та розчленування родового поняття на видові.

• Вправи на визначення предмета за його ознаками (колір, форма, розмір, матеріал та ін..).

• Визначення предмета за його діями.

• Вправи з елементами порівняння.

• Просте логічне визначення предмета.

Успішно застосовувати кожний вид вправ можна при дотримуванні ряду методико-дидактичних вимог. Провідним принципом побудови словниково-логічних вправ є те, що логіка є основою мови, тобто чітке усвідомлення зв’язку навчання мови з закономірностями логічного мислення.

Лексичний матеріал базується на словниковому запасі шестиліток, лексиці букваря та інших підручників 1 класу.

Виконуючи завдання у цей період, слід використовувати унаочнення (конкретні предмети, малюнки). Це зумовлено особливістю мислення шестилітньої дитини, яке лишається конкретно-образним і спирається на дії з реальними предметами.

Тематика вправ визначається залежно від навчально-виховної мети уроку та виявлених у мовленні учнів типових лексичних та логічних помилок.

У структуру словниково-логічних вправ необхідно вводити «конфліктні» поняття («зайві» предмети, слова), що сприятиме активізації мислительної діяльності школярів, допоможе вчителя перевірити усвідомленість засвоєних дій.

Завдання слід пов’язувати з формуванням в учнів умінь складати невеличкі зв’язні висловлювання різних типів – розповідь, опис, міркування.

У період навчання грамоти словниково-логічні вправи доцільно виконувати в ігровій формі.

12. Виховне, освітньо-пізнавальне та розвивальне значення предмета «Читання» на сучасному етапі модернізації початкової освіти.

Багатозначність слова „читання”. Завдання предмета читання формувати навички свідомого, правильного виразного читання, закріплювати та удосконалювати їх, а також виробляти прагнення до самостійного читання. Такі завдання здійснюються на уроках класного і позакласного читання. Структура таких уроків різна, але мета їх одна: навчити дітей читати. У програмі читання і розвиток мовлення йде разом (читання і розвиток мовлення). У програмі визначаються завдання до техніки читання і розвитку мовлення. На уроках читання маємо можливість 7 – 12 (15) хв. проводити бесіду за темою, яка вивчається, при цьому також звертати увагу на розвиток усного зв’язного мовлення школярів, тому що в завданні предмета „Укр. мова” є складовою частиною розвиток усного мовлення дітей. Предмет має навчити учнів правильно розмовляти, читати.

Освітнє значення здійснюються в 2 напрямках: 1) вчаться правильно читати; 2) розширюють свій кругозір.

Виховне значення дуже велике. В читанках матеріал дібрано тематично, є багато різних розділів.

Уроки читання мають естетичне значення. Сам процес читання прилучає учнів до прекрасного, до образності мови. На уроках діти вчаться сприймати навколишній світ через художній образ. Дізнаються про художні засоби мови: порівняння, епітети, переносне значення слова. Діти мають зрозуміти, що кожний твір має свого автора.