- •Екзаменаційні питання з курсу «Методика викладання освітньої галузі «Мови і літератури»
- •Методика викладання мови як педагогічна наука.
- •Предмет і завдання курсу «Методика викладання освітньої галузі «Мови та літератури».
- •Типи, структура уроків мови.
- •Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання дітей грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу.
- •Періоди навчання грамоти, їхні задачі.
- •Психолого-педагогічні особливості процесу навчання шестирічних першокласників письма.
- •Види робіт з письма в букварний період навчання грамоти, методика їх проведення.
- •Букварний період, етапи та завдання періоду.
- •Зміст, структура і методика уроків читання в букварний період. Вимоги до уроку читання в період навчання грамоти.
- •Зміст, структура і методика уроку письма на вивчення нової букви.
- •Лінгводидактичним
- •Словникова робота на уроках навчання грамоти, словниково-логічні вправи.
- •Виховне, освітньо-пізнавальне та розвивальне значення предмета «Читання» на сучасному етапі модернізації початкової освіти.
- •Читання як вид комунікативно-пізнавальної діяльності. Різновиди читання.
- •Прийоми учнівського читання. Якості повноцінної навички читання, їх взаємозумовленість.
- •Свідоме читання. Шляхи вироблення в учнів осмисленого читання.
- •Види і прийоми роботи, спрямовані на підготовку до сприйняття тексту, усвідомлення змісту й форми твору, виявлення власного ставлення до прочитаного.
- •Методика роботи над технікою читання молодших школярів. Правильність і швидкість читання.
- •Умови успішного формування в молодших школярів техніки читання.
- •Виразне читання. Структура вміння виразно читати.
- •Методика навчання молодших школярів виразного читання.
- •Умови роботи над виразністю читання. Етапи підготовки учнів до виразного читання тексту.
- •Основні етапи процесу роботи над художнім твором на уроках читання в початковій школі. Смисловий і структурний аналіз тексту.
- •Особливості читання оповідання.
- •Особливості читання казки.
- •Особливості читання байки.
- •Особливості читання вірша.
- •Особливості читання науково-пізнавальної статті.
- •Методика роботи над епічними творами (художнє оповідання, епічний вірш, казка, байка, легенда, міф тощо) на уроках читання в початковій школі.
- •Методика опрацювання ліричних творів (пейзажна лірика, сюжетна лірика, вірш-роздум). Робота над драматичними творами.
- •Уроки класного читання. Цілі, зміст і структура уроків читання.
- •Сутність позакласного читання в початковій школі. Його місце у системі навчання молодших школярів читати.
- •Формування уявлень про текст.
- •Методика складання плану до прочитаного тексту.
- •Методика проведення підготовчої бесіди до сприймання тексту.
- •Методика роботи над переказуванням змісту прочитаного, види переказу.
- •Методика роботи над розділами «Речення», «Слово». Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •Формування поняття про речення
- •Вивчення типів речення за метою висловлювання та інтонацією
- •Пропонуючи будь-яку із вправ, учитель повинен подати зразок виконання.
- •Робота над засвоєнням понять “ основа речення ”, “головні члени речення ”
- •Робота над засвоєнням синтаксичного зв'язку між членами речення
- •Вивчення однорідних членів речення
- •Ознайомлення зі складним реченням
- •Види вправ із синтаксису і пунктуації
- •Поняття про слово
- •Робота над переносним значенням слів
- •Робота з багатозначними словами
- •Методика навчання фонетики.
- •Методика навчання графіки.
- •Методика навчання орфоепії.
- •Види орфографічних вправ, їх значення у формуванні правописних навичок школярів.
- •Основні типи орфографічних помилок учнів на різних етапах навчання.
- •Умови ефективності процесу навчання молодших школярів правопису
- •Види диктантів.
- •Методика проведення різних видів диктантів.
- •Значення і завдання контрольного диктанту.
- •Методика підготовки учнів до контрольного диктанту, проведення його на уроці.
- •Способи виправлення помилок у контрольних диктантах.
- •Норми оцінювання результатів диктанту.
- •Переказ як складова частина системи роботи з розвитку мовлення учнів.
- •Види переказів та методика їх проведення.
- •Методика навчання молодших школярів складати власні висловлювання різних типів і стилів.
- •Місце творів у системі роботи зі зв’язного мовлення.
- •Види творів.
- •Методика проведення різних типів списування.
- •Моделювання уроків написання твору-розповіді. Твір-розповідь
- •Структура
- •Тема уроку. Зв’язне мовлення. Написання твору-розповіді про процес праці
- •Моделювання уроків написання твору-опису.
- •Робота над текстом:
- •Приклади творів-описів Моя кімната
- •Мій клас
- •Моделювання уроків написання твору-міркування. Твір-роздум
- •Самостійна робота учнів на уроках мови.
- •Вимоги до письмових робіт учнів, критерії та норми оцінювання знань та вмінь учнів.
- •Оцінювання графічних навичок письма, техніки, швидкості письма, культури оформлення письмових робіт
- •Методика вивчення частин мови. Методика вивчення частин мови на основі зв'язного тексту.
Моделювання уроків написання твору-розповіді. Твір-розповідь
Учнівський твір, в якому розповідається про події, що розгортаються в часовій послідовності.
Структура
1.Зав’язка
2.Подія у розвитку
3.Кульмінація
4.Розв’язка
Для твору-роздуму характерні часові відношення, а тому між реченнями послідовний зв'язок .
Моделювання уроку (теми, розділу) передбачає комбінування різних методів і прийомів навчання, видів наочності, опорних конспектів, ілюстративного матеріалу тощо.
Пропонуємо кілька варіантів моделей уроків мови:
І варіант.
1. Вступний етап. Словниковий диктант. Перевірка домашнього завдання за схемами-опорами, опорними конспектами чи текстами-опорами. Перевірка, оцінювання знань учнів (взаємоперевірка, групова перевірка).
2. Операційно-пізнавальний етап. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлені теми, визначення мети, завдань уроку. Пояснення нового матеріалу за опорними таблицями, схемами, тестами. Закріплення вивченого (самостійна робота, диференційовані завдання). Перевірка. Оцінювання.
3. Корекція роботи учнів учителем. Уточнення, доповнення. Підсумки.
4. Домашнє завдання.
ІІ. Варіант.
1. Вступний етап. Актуалізація опорних знань учнів.
2. Мотиваційний етап. Мотивація навчальної діяльності. Етап „думання” над темою, метою, завданнями уроку. Визначення мети заняття учнями. Виділення проблемна („вузлових”) питань. Остаточне формулювання мети і завдань уроку учнями.
3. Операційно-пізнавальний етап. Словникова робота. Творення тексту. Пояснення теорії за схемою (таблицею)-опорою. Закріплення мовного матеріалу (групова робота). Перевірка оцінювання знань учнів у групі. Взаємоперевірка й оцінювані між групами (міжгрупова робота).
4. Корекційно-оцінювальний етап. Доповнення й узагальнення. Підсумки.
5. Рекомендації до виконання домашнього завдання окремим групам учнів (диференційовані домашні завдання).
Такі моделі уроків передбачають особистісний підхід до навчального процесу, організації самостійної роботи учнів, широке використання підручників тощо. Головне, що вони відкривають шлях до творчості, дають можливість учителеві „наповнювати” структуру уроку доступним дидактичним матеріалом.
Тема уроку. Зв’язне мовлення. Написання твору-розповіді про процес праці
Мета: з'ясувати особливості побудови твору-розповіді про процес праці за власним спостереженням, вчити грамотно висловлювати думки, дотримуватися особливостей типу мовлення; формувати в учнів навички самоконтролю і самоперевірки, доречного використання мовних засобів; виховувати пошану і любов до праці, прагнення бути майстром своєї справи.
Обладнання: кодоскоп, словник синонімів.
ХІД УРОКУ
I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Проблемне запитання і завдання.
— Прочитайте спроектований на екран текст. Про який трудовий процес у ньому йдеться? Які трудові операції було виконано?
— З'ясуйте тему й основну думку, тип і стиль мовлення текств.
— Визначте слова, що вказують на послідовність виконання дій.
Способи виготовлення традиційного керамічного посуду на Україні
Виробництво керамічних виробів — трудомісткий і довготривалий процес, що вимагає від ремісника володіння різноманітними навичками — починаючи від вибору глини і закінчуючи термічною обробкою виробів.
Глину добували найчастіше відкритим способом за допомогою лопат і дерев'яних відер. Добуту сировину привозили додому і скидали у глинник. Тут глина протягом певного часу «пріла». Цей процес прискорювали, постійно поливаючи її водою і перелопачуючи. Потім глину піддавали обробці та очищенню. Перед формовкою глину місили, як тісто. Таким чином масу обробляли кілька разів і, зліпивши її у вальки, знову складали у глинник. Через кілька днів її ретельно місили, видаляючи камінчики та рослинні залишки, і розділяли на невеликі частки потрібних розмірів для формовки певного виробу.
На Україні під кінець XIX ст. загального поширення набув ножний гончарний круг. Він складався з двох дерев'яних кругів: нижнього, більшого — спідняка і верхнього, меншого — верхняка. Обидва вони з'єднувалися спицею (веретеном), спочатку дерев'яною, а потім металевою. Нижній круг приводився в рух ногою, на верхньому гончар руками формував виріб.
Після просушування на повітрі, а взимку — в домашній печі, посуд випалювали. Спеціальна піч, яку споруджували або у дворі гончара, або за селом, складалася з двох частин: великої — огнища, і малої — горнила, розділених «козлом» — стіною з отворами для проходу диму і нагрітого повітря. Округле склепіння печі (клобук) теж мало отвори — для виходу пари.
Посуд у горнилі ставили рядками, між якими були глиняні перегородки — рачки, а решту простору засипали уламками битого посуду. Полив'яний посуд випалювали двічі — у сирому вигляді і після обливки поливою.
Сформований предмет, ще знаходячись на гончарному крузі, отримував рельєфне докінчення пальцями, спеціальними паличками, на нього наносився гравірований або кольоровий орнамент. У розмальовці виробів брала участь вся сім'я гончара. Для малювання вживали квач, куряче або дятлове пір'я, ріжок, дерев'яний ніж — стек.
До побутового посуду належали миски, полумиски, ринки, горщики-борщівники, кашники, глечики, тикви, барильця, куманці тощо.
(З кн. «Українське народознавство»)
III. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне складання схематичного плану твору-розповіді про проЦес праці.
Орієнтовний план
1) Який трудовий процес мені довелося спостерігати (виконувати), коли й де. Хто виконував роботу.
2) Як це робиться:
А) «Відоме (діюча особа, час виконання) — «нове» (наз
Ва виконуваної дії).
Б) «В» — «Н».
В) «В — Н» (розповідь про послідовно виконувані опеРації).
3) Чому саме цей процес праці припав до душі (запам'ятався,Вразив)?
2. Постановка завдання.
— Складіть твір-розповідь про процес праці на основі власних спостережень у художньому стилі на одну з тем.
1) Мій обов'язок у родині.
2) Допомога старшим.
3) Сімейна традиція.
4) Моя допомога бабусі.
5) Як ми готували...
6) Сімейна традиція тощо.
7) Як ми ремонтували квартиру.
Як мама саджає квіти (доглядає за квітами).
3. Лексична робота.
Добір лексичного матеріалу, що допоможе у написанні твору.
А) Дібрати синоніми до слова працювати (трудитися, готу
Вати, робити, виготовляти, виробляти).
Б) Дібрати означення до слів:
— рухи (швидкі, енергійні, повільні, точні, чіткі, впевнені, обережні...)
— праця (напружена, важка, легка, цікава, успішна...)
4. Написання твору на чернетках.
5. Заслуховування та аналіз кількох учнівських творів.
6. Написання твору в чистовиках.
IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Опитування-інтерв'ю.
(Використовується інтерактивний метод «Мікрофон».)
— Чим корисний був для вас цей урок?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти міні-роздум «Чи може приносити праця задоволення?».
