- •Екзаменаційні питання з курсу «Методика викладання освітньої галузі «Мови і літератури»
- •Методика викладання мови як педагогічна наука.
- •Предмет і завдання курсу «Методика викладання освітньої галузі «Мови та літератури».
- •Типи, структура уроків мови.
- •Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання дітей грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу.
- •Періоди навчання грамоти, їхні задачі.
- •Психолого-педагогічні особливості процесу навчання шестирічних першокласників письма.
- •Види робіт з письма в букварний період навчання грамоти, методика їх проведення.
- •Букварний період, етапи та завдання періоду.
- •Зміст, структура і методика уроків читання в букварний період. Вимоги до уроку читання в період навчання грамоти.
- •Зміст, структура і методика уроку письма на вивчення нової букви.
- •Лінгводидактичним
- •Словникова робота на уроках навчання грамоти, словниково-логічні вправи.
- •Виховне, освітньо-пізнавальне та розвивальне значення предмета «Читання» на сучасному етапі модернізації початкової освіти.
- •Читання як вид комунікативно-пізнавальної діяльності. Різновиди читання.
- •Прийоми учнівського читання. Якості повноцінної навички читання, їх взаємозумовленість.
- •Свідоме читання. Шляхи вироблення в учнів осмисленого читання.
- •Види і прийоми роботи, спрямовані на підготовку до сприйняття тексту, усвідомлення змісту й форми твору, виявлення власного ставлення до прочитаного.
- •Методика роботи над технікою читання молодших школярів. Правильність і швидкість читання.
- •Умови успішного формування в молодших школярів техніки читання.
- •Виразне читання. Структура вміння виразно читати.
- •Методика навчання молодших школярів виразного читання.
- •Умови роботи над виразністю читання. Етапи підготовки учнів до виразного читання тексту.
- •Основні етапи процесу роботи над художнім твором на уроках читання в початковій школі. Смисловий і структурний аналіз тексту.
- •Особливості читання оповідання.
- •Особливості читання казки.
- •Особливості читання байки.
- •Особливості читання вірша.
- •Особливості читання науково-пізнавальної статті.
- •Методика роботи над епічними творами (художнє оповідання, епічний вірш, казка, байка, легенда, міф тощо) на уроках читання в початковій школі.
- •Методика опрацювання ліричних творів (пейзажна лірика, сюжетна лірика, вірш-роздум). Робота над драматичними творами.
- •Уроки класного читання. Цілі, зміст і структура уроків читання.
- •Сутність позакласного читання в початковій школі. Його місце у системі навчання молодших школярів читати.
- •Формування уявлень про текст.
- •Методика складання плану до прочитаного тексту.
- •Методика проведення підготовчої бесіди до сприймання тексту.
- •Методика роботи над переказуванням змісту прочитаного, види переказу.
- •Методика роботи над розділами «Речення», «Слово». Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •Формування поняття про речення
- •Вивчення типів речення за метою висловлювання та інтонацією
- •Пропонуючи будь-яку із вправ, учитель повинен подати зразок виконання.
- •Робота над засвоєнням понять “ основа речення ”, “головні члени речення ”
- •Робота над засвоєнням синтаксичного зв'язку між членами речення
- •Вивчення однорідних членів речення
- •Ознайомлення зі складним реченням
- •Види вправ із синтаксису і пунктуації
- •Поняття про слово
- •Робота над переносним значенням слів
- •Робота з багатозначними словами
- •Методика навчання фонетики.
- •Методика навчання графіки.
- •Методика навчання орфоепії.
- •Види орфографічних вправ, їх значення у формуванні правописних навичок школярів.
- •Основні типи орфографічних помилок учнів на різних етапах навчання.
- •Умови ефективності процесу навчання молодших школярів правопису
- •Види диктантів.
- •Методика проведення різних видів диктантів.
- •Значення і завдання контрольного диктанту.
- •Методика підготовки учнів до контрольного диктанту, проведення його на уроці.
- •Способи виправлення помилок у контрольних диктантах.
- •Норми оцінювання результатів диктанту.
- •Переказ як складова частина системи роботи з розвитку мовлення учнів.
- •Види переказів та методика їх проведення.
- •Методика навчання молодших школярів складати власні висловлювання різних типів і стилів.
- •Місце творів у системі роботи зі зв’язного мовлення.
- •Види творів.
- •Методика проведення різних типів списування.
- •Моделювання уроків написання твору-розповіді. Твір-розповідь
- •Структура
- •Тема уроку. Зв’язне мовлення. Написання твору-розповіді про процес праці
- •Моделювання уроків написання твору-опису.
- •Робота над текстом:
- •Приклади творів-описів Моя кімната
- •Мій клас
- •Моделювання уроків написання твору-міркування. Твір-роздум
- •Самостійна робота учнів на уроках мови.
- •Вимоги до письмових робіт учнів, критерії та норми оцінювання знань та вмінь учнів.
- •Оцінювання графічних навичок письма, техніки, швидкості письма, культури оформлення письмових робіт
- •Методика вивчення частин мови. Методика вивчення частин мови на основі зв'язного тексту.
Пропонуючи будь-яку із вправ, учитель повинен подати зразок виконання.
Працюючи над реченням, учні вчаться давати повні й короткі відповіді на запитання.
Учитель повинен учити школярів давати повні відповіді, але не завжди слід вимагати їх. Повна відповідь потрібна тоді, коли є необхідність точно сформулювати думку, описати малюнок, переказати зміст прочитаного. Під час живого спілкування, у діалогічному мовлення можна задовольнитися неповними (короткими) відповідями, що є цілком природним для такого типу мовлення.
Робота над засвоєнням понять “ основа речення ”, “головні члени речення ”
Найважливішим і найскладнішим для засвоєння під час опрацювання речення є поняття “ основа речення ” – його головні члени(підмет і присудок). Процес засвоєння цих понять тривалий і тому потребує пильної уваги, поетапного засвоєння цих понять. На першому етапі(1-2 класи) формується уявлення про центр речення. Здійснюється смисловий аналіз речення. Застосовуються смислові запитання. Після ознайомлення з частинами мови учні вчаться ставити граматичні запитання, без опрацювання теорії.
На другому етапі(3 клас) відбувається засвоєння граматичних понять – “ основа речення “, “ члени речення “, “ підмет ” і ” присудок “ – у процесі вивчення теорії. Щоб в учнів сформувалися стійкі знання, здобуті теоретичні відомості потрібно постійно закріплювати під час виконання різноманітних тренувальних вправ.
На третьому етапі (4 клас) учні не одержують нових знань про головні і другорядні члени, однак повинні систематично повторювати і закріплювати вивчене у 3 класі, застосовуючи набуті знання на практиці.
Робота над засвоєнням синтаксичного зв'язку між членами речення
Під час опрацювання елементів синтаксису однією з центральних є робота над встановленням зв'язків між членами речення. Вміння встановлювати зв'язки між членами речення має привести до усвідомлення і розрізнення словосполучення і граматичної основи речення.
У початкових класах учні засвоюють лише одну з ознак словосполучення: слова зв'язуються за смислом і граматично – за допомогою закінчень слів або закінчень і прийменників; зв’язок встановлюється постановкою питання від головного слова до залежного. І саме тому, що не вивчають всіх ознак словосполучення, не використовують послідовно й самий термін “ словосполучення “ Вживають вираз “ сполучення слів “, під яким можна розуміти як словосполучення, так і сполучення підмета з присудком. Однак у процесі практичної роботи поступово вчаться їх відрізняти.
Вивчення однорідних членів речення
Однорідні члени речення вивчають у 4 класі. Цьому передують численні спостереження речень з однорідними членами, що в 1 – 3 класах називають перелічуванням. Роботу над однорідними членами не слід завершувати уроками, присвяченими їх вивченню. Вона має тривати до кінця навчального року під час опрацювання інших тем граматики. Вчитель повинен постійно сприяти повторенню теоретичних відомостей, закріпленню пунктуаційних умінь і навичок учнів. Слід заохочувати учнів використовувати однорідні члени під час написання робіт творчого характеру. Цьому сприятиме насамперед добір завдань, які вимагали б використання однорідних членів. Наприклад: напиши:
1) що ти бачив у лісі під час прогулянки;
2) що сталося з небом під час грози;
3) яку працю дорослих тобі доводилось спостерігати;
4) про свої домашні обов'язки;
5) Що змінилося в парку з настанням холодів.
