Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiyi_z_dists_Osn_ekon_tr-tu.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

2. Залежні та незалежні від обсягу перевезень витрати

При збільшенні обсягу перевезень загальна сума експлуатаційних витрат збільшується, але повільніше, ніж обсяг перевезень. Залежність експлуатацій­них витрат від обсягу перевезень - пряма. Ступінь зміни собівартості переве­зень від обсягу роботи визначається співвідношенням питомої ваги залежних і умовно-постійних витрат.

Визначення залежності експлуатаційних витрат і собівартості від обсягу перевезень виробляється для трьох варіантів аналізу:

  • поточний (річний, квартальний) варіант враховує зміну витрат, що від­бивається у фінансовій звітності даного періоду. Питома вага залежних витрат коливається в межах 25—40%;

  • основний варіант аналізу припускає, що зміна обсягу перевезень відбу­вається при незмінних величинах пропускної здатності залізниць, якісних по­казників використання рухомого складу, норм витрати паливно-енергетичних і інших видів ресурсів. До перемінного в цьому варіанті відноситься весь пере­лік витрат, безпосередньо пов'язаних з обсягом перевезень і мінливих при йо­го зміні прямо пропорційно обсягу перевезень. Питома вага залежних витрат складає 40-55%;

  • перспективний варіант із розвитком пропускної здатності і зміною якіс­них показників використання рухомого складу і видаткових норм враховує зміну частини умовно-постійних витрат, у результаті чого питома вага пере­мінних витрат збільшується до 55-70%.

У сучасних умовах при інфляції, зростанні цін на ресурси, що спожива­ється залізничним транспортом, змінах складу витрат, що включаються у со­бівартість перевезень, питома вага залежних витрат істотно змінюється по окремих статтях номенклатури, елементах витрат, господарствах залізничного транспорту й у цілому по дорогах мережі.

При основному варіанті аналізу залежні від обсягу перевезень витрати змінюються пропорційно обсягу перевезень:

Езав= а • х,

де x - обсяг перевезень;

а - постійна для даної дороги і періоду часу питома величина залежних витрат, коп./ 10т-км.

При цьому собівартість перевезень у частині залежних витрат не зміню­ється: величина умовно-постійних витрат при цьому варіанті аналізу залиша­ється незмінною Е = Ь, а собівартість перевезень у частині умовно-постійних витрат змінюється обернено пропорційно обсягу перевезень.

Таким чином, залежність від обсягу перевезень витрат виражається фор­мулою:

Е = Езав+ Е = а-х + b.

Загальна величина витрат при збільшенні обсягу перевезень збільшується уповільнено. Собівартість перевезень знижується, причому собівартість у час­тині залежних витрат залишається постійною, а в частині умовно-постійних витрат змінюється обернено пропорційно зміні обсягу перевезень.

3. Структура Номенклатури витрат залізниць України

Номенклатура витрат з основних видів економічної діяльності залізничного транспорту України (далі Номенклатура витрат) розроблена згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" від 16.07.99 р. №996-ХІУ, Положеннями (стандартами бухгалтерського обліку 16 "Витрати", 9 "Запаси", 8 "Нематеріальні активи", 7 "Основні засоби" і затвер­джена наказом Укрзалізниці від 21.08.2007 р. №417-Ц.

Номенклатура витрат спрямована на виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року №1706, та в зв'язку із впровадженням на залізничному транспорті Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку.

Номенклатура витрат містить статті та пояснення до них щодо витрат по перевезеннях і допоміжному виробництву, загальновиробничих, адміністративних та Інших витрат операційної діяльності підприємств залізничного транспорту України.

До складу витрат підприємства згідно з Положенням (Стандартом) бухгал­терського обліку 16 "Витрати" входять виробничі, загальновиробничі, адмініс­тративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, втрати від участі у капіталі, інші витрати, податки на прибуток та надзвичайні витрати.

Особливості формування доходів та витрат на підприємствах залізнично­го транспорту, які випливають з особливостей організації роботи залізничного транспорту, викликають необхідність однотипного відображення господарсь­ких операцій на кожному підприємстві, що входять до складу основної діяль­ності залізничного транспорту України.

Вимоги щодо застосування в обліку єдиних методів оцінки, своєчасного повного висвітлення інформації про витрати, відповідності доходів та витрат, може задовольнити єдина Номенклатура витрат, яка являє собою сувору кла­сифікацію витрат підприємств залізничного транспорту на перевезення та до­поміжні виробництва.

Номенклатура витрат застосовується підприємствами залізничного транспорту України для планування й обліку витрат по основній діяльності залізничного транспорту з метою надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації. Запровадження таких методів, які спроможні забезпечувати пошук оптимального рівня витрат і підвищення ефективності виробництва.

Номенклатура витрат складається з 3 розділів.

Для більш точного відображення витрат Номенклатурою витрат передба­чено розподіл прямих витрат по господарствах і статтях. Як у плануванні, так і в обліку при відображенні витрат за статтями слід керуватися поясненнями до кожної статті згідно з цією Номенклатурою.

Для проведення необхідного аналізу витрати на виробництво врахову­ються за такими економічними елементами:

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- матеріали;

- паливо;

- електроенергія;

- амортизація;

- інші витрати.

Групування витрат за вказаними економічними елементами здійснюється по кожній статті Номенклатури витрат.

Для більшості статей витрат у Номенклатурі витрат наведено одиниці ви­міру. У таких випадках, коли окремі елементи витрат, які відносяться до однієї і тієї ж роботи, залежать від різних одиниць виміру, у Номенклатурі наведено дві одиниці виміру або більше.

Пояснення до кожної статті витрат, приведені в Номенклатурі, являють собою короткий перелік витрат по окремих елементах і не є вичерпними.

Так у поясненнях щодо складу витрат по заробітній платі перераховані лише основні професії працівників, зайнятих на тій чи іншій роботі. Тому слід відображати за відповідними статтями заробітну плату також інших працюю­чих, якщо вони виконували фактично роботу, передбачену цими статтями. Це ж відноситься й до інших елементів витрат, тому що в Номенклатурі витрат наведені лише ті витрати, які найчастіше здійснюються.

До виробничої собівартості, крім прямих витрат, входять загальновиробничі витрати, які, у свою чергу, поділяються на змінні і постійні (розподілені і нерозподілені).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]