- •Лекція 1
- •Особливості залізничного транспорту як галузі матеріального виробництва
- •Транспорт як важлива галузь економіки країни
- •3. Місце та роль залізничного транспорту в транспортній системі України
- •Лекція 2
- •1. Техніко-економічні особливості та сфер и раціонального застосування різних видів транспорту
- •2. Сутність та основні принципи управління на залізничному транспорті
- •3. Структура органів управління на залізничному транспорті
- •Лекція 3
- •Принципи і методи планування на залізничному транспорті
- •3. Методи управління на залізничному транспорті
- •2. Види планів та їх особливості
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 4
- •1.Основні показники вантажних перевезень
- •2. Планування та прогнозування вантажних перевезень
- •3. Транспортний маркетинг і його значення при формуванні попиту на вантажні перевезення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 5
- •1. Структура пасажирських перевезень
- •2. Планування пасажирських перевезень
- •3. Маркетинг пасажирських перевезень
- •4. Заходи, що підвищують якість пасажирських перевезень
- •5. Особливості планування роботи рухомого складу в пасажирському русі
- •Класифікація системи показників плану роботи рухомого складу
- •Питання для самоперевірки
- •2. Показники якості експлуатаційної роботи
- •3. Інтегральний показник якості транспортного виробництва
- •2. Поняття інвестицій. Інвестиційні проекти
- •2. Показники ефективності - загальна і порівняльна ефективність
- •Доходи підприємств і організацій транспорту
- •Особливості транспорту, які варто враховувати при оцінці інвестиційних проектів
- •Види позатранспортного ефекту
- •4. Характеристика показників для оцінки ефективності інвестиційних проектів
- •5. Принципи реалізації інвестиційних проектів
- •Питання для самоперевірки
- •3. Структурна схема форм оплати праці на залізничному транспорті
- •Розмір доплати у відсотках до посадового окладу
- •Доплати до тарифних ставок і посадових окладів
- •4. Особливості оплати праці робітників залізничного транспорту
- •5. Основні напрямки удосконалення організації праці
- •6. Структура плану по праці та порядок визначення чисельності робітників
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 12 Тема: продуктивність праці
- •1. Поняття продуктивності праці
- •2. Методи визначення продуктивності праці
- •3. Характеристика факторів, що впливають на продуктивність праці
- •4. Показники оцінки продуктивності праці на окремих господарствах (службах) залізниці
- •5. Аналіз продуктивності праці та темпів росту заробітної плати на мережі залізниць України за 1996-2001 рр.
- •6. Завдання, що вирішують при організації праці
- •2. Залежні та незалежні від обсягу перевезень витрати
- •3. Структура Номенклатури витрат залізниць України
- •4. Характеристика методу цільового прибутку
- •5. Собівартість перевезень на залізничному транспорті
- •Питання для самоперевірки
- •Калькуляційна таблиця визначення собівартості вантажних перевезень
- •Розширення переліку прямих витрат
- •2. Вплив якісних показників використання рухомого складу на собівартість перевезень
- •3. Собівартість перевезень різних видів вантажу
- •4. Собівартість перевезень вантажів по окремих дільницях та напрямках
- •2. Показники ефективності використання основних виробничих фондів
- •3. Структура та характеристика оборотних активів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 16 Тема: тарифна політика та тарифи на залізничному транспорті. Доходи залізничного транспорту. Прибуток та рентабельність План:
- •1. Цінова політика і процес ціноутворення на залізничному транспорті
- •2. Методи побудови тарифів на перевезення і їхня диференціація
- •3. Недоліки та шляхи удосконалення вантажних та пасажирських тарифів
- •1. Фінанси залізниць
- •2. Функції фінансів залізниць
- •3. Алгоритм перерозподілу доходних надходжень між залізницями
- •4. Планування фінансів залізниць
- •Прибуток та рентабельність залізниць
- •5. Показники прибутку і рентабельності на підприємствах залізничного транспорту
- •Основні напрямки розвитку залізничного транспорту Науково-технічний прогрес і його соціальні й економічні наслідки на залізничному транспорті
- •Питання для самоперевірки
2. Залежні та незалежні від обсягу перевезень витрати
При збільшенні обсягу перевезень загальна сума експлуатаційних витрат збільшується, але повільніше, ніж обсяг перевезень. Залежність експлуатаційних витрат від обсягу перевезень - пряма. Ступінь зміни собівартості перевезень від обсягу роботи визначається співвідношенням питомої ваги залежних і умовно-постійних витрат.
Визначення залежності експлуатаційних витрат і собівартості від обсягу перевезень виробляється для трьох варіантів аналізу:
поточний (річний, квартальний) варіант враховує зміну витрат, що відбивається у фінансовій звітності даного періоду. Питома вага залежних витрат коливається в межах 25—40%;
основний варіант аналізу припускає, що зміна обсягу перевезень відбувається при незмінних величинах пропускної здатності залізниць, якісних показників використання рухомого складу, норм витрати паливно-енергетичних і інших видів ресурсів. До перемінного в цьому варіанті відноситься весь перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з обсягом перевезень і мінливих при його зміні прямо пропорційно обсягу перевезень. Питома вага залежних витрат складає 40-55%;
перспективний варіант із розвитком пропускної здатності і зміною якісних показників використання рухомого складу і видаткових норм враховує зміну частини умовно-постійних витрат, у результаті чого питома вага перемінних витрат збільшується до 55-70%.
У сучасних умовах при інфляції, зростанні цін на ресурси, що споживається залізничним транспортом, змінах складу витрат, що включаються у собівартість перевезень, питома вага залежних витрат істотно змінюється по окремих статтях номенклатури, елементах витрат, господарствах залізничного транспорту й у цілому по дорогах мережі.
При основному варіанті аналізу залежні від обсягу перевезень витрати змінюються пропорційно обсягу перевезень:
Езав= а • х,
де x - обсяг перевезень;
а - постійна для даної дороги і періоду часу питома величина залежних витрат, коп./ 10т-км.
При цьому собівартість перевезень у частині залежних витрат не змінюється: величина умовно-постійних витрат при цьому варіанті аналізу залишається незмінною Е = Ь, а собівартість перевезень у частині умовно-постійних витрат змінюється обернено пропорційно обсягу перевезень.
Таким чином, залежність від обсягу перевезень витрат виражається формулою:
Е = Езав+ Е = а-х + b.
Загальна величина витрат при збільшенні обсягу перевезень збільшується уповільнено. Собівартість перевезень знижується, причому собівартість у частині залежних витрат залишається постійною, а в частині умовно-постійних витрат змінюється обернено пропорційно зміні обсягу перевезень.
3. Структура Номенклатури витрат залізниць України
Номенклатура витрат з основних видів економічної діяльності залізничного транспорту України (далі Номенклатура витрат) розроблена згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" від 16.07.99 р. №996-ХІУ, Положеннями (стандартами бухгалтерського обліку 16 "Витрати", 9 "Запаси", 8 "Нематеріальні активи", 7 "Основні засоби" і затверджена наказом Укрзалізниці від 21.08.2007 р. №417-Ц.
Номенклатура витрат спрямована на виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року №1706, та в зв'язку із впровадженням на залізничному транспорті Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку.
Номенклатура витрат містить статті та пояснення до них щодо витрат по перевезеннях і допоміжному виробництву, загальновиробничих, адміністративних та Інших витрат операційної діяльності підприємств залізничного транспорту України.
До складу витрат підприємства згідно з Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" входять виробничі, загальновиробничі, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, втрати від участі у капіталі, інші витрати, податки на прибуток та надзвичайні витрати.
Особливості формування доходів та витрат на підприємствах залізничного транспорту, які випливають з особливостей організації роботи залізничного транспорту, викликають необхідність однотипного відображення господарських операцій на кожному підприємстві, що входять до складу основної діяльності залізничного транспорту України.
Вимоги щодо застосування в обліку єдиних методів оцінки, своєчасного повного висвітлення інформації про витрати, відповідності доходів та витрат, може задовольнити єдина Номенклатура витрат, яка являє собою сувору класифікацію витрат підприємств залізничного транспорту на перевезення та допоміжні виробництва.
Номенклатура витрат застосовується підприємствами залізничного транспорту України для планування й обліку витрат по основній діяльності залізничного транспорту з метою надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації. Запровадження таких методів, які спроможні забезпечувати пошук оптимального рівня витрат і підвищення ефективності виробництва.
Номенклатура витрат складається з 3 розділів.
Для більш точного відображення витрат Номенклатурою витрат передбачено розподіл прямих витрат по господарствах і статтях. Як у плануванні, так і в обліку при відображенні витрат за статтями слід керуватися поясненнями до кожної статті згідно з цією Номенклатурою.
Для проведення необхідного аналізу витрати на виробництво враховуються за такими економічними елементами:
- витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні заходи;
- матеріали;
- паливо;
- електроенергія;
- амортизація;
- інші витрати.
Групування витрат за вказаними економічними елементами здійснюється по кожній статті Номенклатури витрат.
Для більшості статей витрат у Номенклатурі витрат наведено одиниці виміру. У таких випадках, коли окремі елементи витрат, які відносяться до однієї і тієї ж роботи, залежать від різних одиниць виміру, у Номенклатурі наведено дві одиниці виміру або більше.
Пояснення до кожної статті витрат, приведені в Номенклатурі, являють собою короткий перелік витрат по окремих елементах і не є вичерпними.
Так у поясненнях щодо складу витрат по заробітній платі перераховані лише основні професії працівників, зайнятих на тій чи іншій роботі. Тому слід відображати за відповідними статтями заробітну плату також інших працюючих, якщо вони виконували фактично роботу, передбачену цими статтями. Це ж відноситься й до інших елементів витрат, тому що в Номенклатурі витрат наведені лише ті витрати, які найчастіше здійснюються.
До виробничої собівартості, крім прямих витрат, входять загальновиробничі витрати, які, у свою чергу, поділяються на змінні і постійні (розподілені і нерозподілені).
