Лекція 2

Тема: ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СФЕРИ

РАЦІОНА­ЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ. ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ

План:

1. Техніко-економічні особливості та сфер и раціонального застосування різних видів транспорту

2. Сутність та основні принципи управління на залізничному

транспорті

3. Структура органів управління на залізничному транспорті

4. Методи управління на залізничному транспорті

1. Техніко-економічні особливості та сфер и раціонального застосування різних видів транспорту

Автомобільний транспорт

Останнім часом відбулося значне реформування підприємств автомобіль­ного транспорту. У даний час на ринку автотранспортних послуг стабільно працює 16,2 тис. суб'єктів підприємництва, з яких 14,5 тис. займаються паса­жирськими перевезеннями і 1,7 тис. - вантажними. В особистій власності зна­ходиться 291 тис. вантажних автомобілів і 46 тис. пасажирських автобусів. Парк особистих легкових автомобілів перевищив 5,1 млн. одиниць.

У 2001 році вантажообіг на автомобільному транспорті зріс на 7,1% І склав 8,2 млрд. т/км. Мережа автобусного сполучення України нараховує 896 автовокзалів і автостанцій, 10756 маршрутів, у тому числі 2094 міських, 5118 приміських І 3544 міжміських маршрутів.

Проводитися структурна перебудова дорожнього комплексу. Відповідно до Указу Президента України від 8 листопада 2001 р. №1056/2001 "Про заходи для підвищення ефективності керування дорожнім господарством України", у 2002 році передбачається зміна структури керування дорожнім господарством, розмежування функцій державного і господарського керування. З цією метою створена Державна служба автомобільних доріг України І створюється Держа­вна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Налічується 17,5 тис, автобусів, що перевозять 7,4 млн. пасажирів. Між­народне пасажирське сполучення забезпечується з 16 країнами Європи. У га­лузі міжнародних автомобільних перевезень налагоджене сполучення з 46 кра­їнами. Укладено 35 міжурядових Угод про міжнародні перевезення. Україна є учасником 8 міжнародних конвенцій, угод і протоколів у сфері автомобільних перевезень, зокрема, Митної конвенції про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів і Інше. Проводитися робота з приєднання України до Європейської Угоди про роботу екіпажів транспортних засобів, шо виконують міжнародні автомобільні перевезення. Ростуть обсяги міжнародних автомобільних вантажних перевезень, що виконуються українськими перевіз­никами - У 2004 році виконано 350 тис. міжнародних рейсів, що більш ніж у З рази перевищує показники 1994 р.

Українським державним підприємством з обслуговування іноземних і віт­чизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" створена система автомобільного сервісу, що складається з 53 служб міжнародних автомобільних перевезень, 26 пунктів автомобільного сервісу, розташованих на кордоні, Мережа автодоріг загального користування складає 169,5 тис. км, з них державного значення - 13,1 тис. км чи 17,7% загальної довжини. 96,7% доріг мають тверде покриття. На автомобільних дорогах знаходиться більше 16 тис. мостів і шляхопроводів загальною довжиною більше ніж 364 км. Щорічно ре­монтується близько 10 тис. км автомобільних доріг.

З метою залучення транзитних вантажопотоків на окремих маршрутах ве­деться підготовка до забезпечення руху автомобілів з максимально допусти­мою масою до 40 тонн.

Створено нормативно-правову базу для будівництва нових платних авто­мобільних доріг на концесійній основі за участю іноземних і вітчизняних інве­сторів. Розроблено сім інвестиційних пропозицій для реалізації на цих умовах проектів з будівництва автомобільних доріг. Укладено перший концесійний договір на будівництво й експлуатацію автомобільної дороги Львів-Краковець з консорціумом "Концесійні транспортні магістралі" (Україна).

На основі Угоди між урядами України і Республіки Польща ведуться роботи з будівництва автодорожнього моста через річку Південний Буг на українсько-польському державному кордоні в районі пункту пропуску Яготин-Дорогуськ.

Авіаційний транспорт

За роки незалежності в Україні створена принципово нова мережа авіалі­ній - міжнародна. Укладено двосторонні Угоди про міжнародне повітряне сполучення з 67 державами світу. Україна - член Міжнародної організації ци­вільної авіації (ЦКАО).

41 авіакомпанія займається перевезеннями пасажирів, 25 авіакомпаній мають право виконувати міжнародні авіаперевезення, 13 здійснюють вантажні перевезення.

17 аеропортів відкриті для міжнародних польотів. У 2001 році з аеропор­тів України відправлено 1,4 млн. пасажирів І 8,7 тис. тонн вантажів і пошти. На частку самого великого аеропорту України Бориспіль приходиться 43% перевезень, а регіональних аеропортів (Одеса, Львів, Сімферополь, Донецьк, Дніпропетровськ, Київ) - 42,9%, інших аеропортів - 14,7%.

У травні 2001 року на рівні європейських стандартів завершена реконст­рукція злітної смуги №1 Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль", Введена в експлуатацію нова злітно-посадочна смуга довжиною 4000 метри, що по своїх технічних характеристиках відповідає високим вимогам ЦКАО і може приймати усі види повітряних судів без обмежень при будь-яких погодних умовах. Продовжуються роботи з модернізації системи керування рухом у повітряному просторі України.

Урядом України в 2001 році прийнята Державна комплексна програма розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року.

Продовжується реформування авіаційної галузі у таких напрямах:

• створення сильного конкурентоспроможного національного перевізника;

• створення на базі Державного міжнародного аеропорту Бориспіль могутнього вузлового аеропорту;

• передача в комунальну власність державних регіональних аеропортів;

• упровадження на державному рівні механізму лізингу повітряних судів І авіаційної техніки вітчизняними авіакомпаніями, створення Державного лізингового фонду;

• посилення контролю з боку держави за дотриманням безпеки польотів і авіаційної безпеки.

Морський і річковий транспорт

Україна має розвиту портову інфраструктуру: 19 морських портів, з них 3-у Дунайському, 12-у Чорноморському і 4 порти - в Азовському регіоні Із зага­льною перероблювальною спроможністю близько 130 млн. т вантажів у рік. Число причалів морських портів України складає 235 одн., довжина причаль­ного фронту - 38 км. Порти мають 2 млн. кв. м відкритих і 0,5 млн. кв. м за­критих складів, на виконання вантажно-розвантажувальних робіт зайнято 600 портових кранів і 1500 навантажувачів. У 2001 році морськими торговими пор­тами перероблено 89 млн. т вантажів.

У порту Південний завершено будівництво нафтового терміналу, який буде обслуговувати нафтопровід Одеса-Броди для транзиту каспійської нафти в Європу.

На внутрішніх водних шляхах України розташовано 10 річкових портів, що обладнані причалами загальною довжиною 11,5 км, 159 портальними кра­нами, 50 плавучими кранами. Загальна площа складів - 407, 6 тис. кв. м. Перероблювальна спроможність річкових портів більш ніж 7 млн. т вантажів у рік.

Довжина внутрішніх водних шляхів України складає 2370 км, з них з га­рантованими глибинами - 1040 км. Традиційними сферами перевезень річко­вого флоту України є три напрямки - Чорноморсько-Середземноморський, Дунайський, Дніпровський. Найбільша українська акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот" має 239 суден загальною вантажопідйомністю 426,5 тис. т. У системі Міністерства транспорту знаходяться шість судноремонтних заводів - Одеський "Україна", Ільїчівський, Азовський, Керченський, КилІйський, Ізма­їльський. Судноремонтні заводі - це 17 плавучих доків, 5500 погонних метрів причалів і пірсів, кількасот критих цехів загальною площею 300 тис. кв.м.

Прийнята і реалізується "Програма стабілізації і розвитку морського і річ­кового транспорту України до 2005 року". З метою відновлення флоту на 2002-2007 роки розроблений інвестиційний проект будівництва десяти морсь­ких суховантажних суден. Загальна вартість проекту складає 65 млн. дол. США. Подальший розвиток водяного транспорту спрямований на:

• створення конкурентоспроможного національного перевізника;

• повне відновлення судноплавства на Дунаї;

• реформування структури керування портами , судноремонтними заво дами, корпоратизацію судноремонтних заводів;

• удосконалення нормативно-правової бази.

Трубопровідний транспорт

Країни Західної та Центральної Європи є значними споживачами природ­них вуглеводнів, але власними ресурсами цих енергоносіїв забезпечені недос­татньо. Україна відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичного ринку Європи нафтою та природним газом.

У той же час основні запаси природного газу та нафти зосереджені в Ро­сійській Федерації, країнах Каспійського регіону та Перської затоки. Сьогодні Україна стала важливим вузлом транзитних передач газу та нафти з Росії та Казахстану на європейський ринок.

Очікуване зростання обсягів споживання країнами Західної та Централь­ної Європи природних вуглеводнів, а також нерівномірність розміщення їх ресурсів робить Україну через зручне географічне розташування та наявність розвинутої мережі газо- та нафтопроводів своєрідним "енергетичним мостом" між країнами-експортерами та країнами-споживачами промислово-розвинутої Європи. Сьогодні в Україні функціонують гарно оснащені підприємства з транспортування нафти і природного газу, їх видобування, включаючи роботи на шельфі Чорного та Азовського морів, 6 потужних нафтопереробних заводів, заводи з виготовлення широкого асортименту труб та обладнання для нафтога­зової промисловості, проектні та науково-дослідні інститути, спеціалізовані будівельні та сервісні організації.

За потужністю українська газотранспортна система посідає друге місце на континенті після російської. Система забезпечує подачу природного газу як внутрішнім споживачам, так і основний обсяг експортних постачань російсь­кого газу до інших європейських країн. За всю Історію експортних і транзит­них постачань природного газу, а це - понад півстоліття, не було жодного ви­падку їх зриву.

Україна є сьогодні не тільки газотранспортним, але і важливим нафтотранспортним "вузлом" на Європейському континенті. Магістральні нафтопроводи забезпечують постачання нафти з Росії та Казахстану до нафтопереробних за­водів України і прокачування її на експорт до країн Центральної та Західної

Європи.

На цей час найбільш перспективним у світі по збільшенню видобутку на­фти та експортному потенціалу є Каспійський регіон. Одним з проектів транс­портування каспійської нафти до України і далі - до інших європейських країн - є проект створення Євро-Азійського нафтотранспортного коридору територією країни.

Перший етап проекту знаходиться в завершальній стадії реалізації. У серп­ні 2001 року завершене будівництво лінійної частини нафтопроводу Одеса - Броди, значними темпами ведуться роботи зі спорудження нафтоперевалочного комплексу в порту "Південний" під Одесою, перша черга якого довершена наприкінці 2001 року. Конкурентоспроможність системи Одеса-Броди ґрунтується на забезпеченні збереження якості каспійської нафти на шляху до спо­живачів - нафтопереробних заводів країн Європи, а також на доволі привабли­вих економічних показниках, у першу чергу, зменшення загального тарифу на транспортування. Подальше розширення системи Одеса-Броди до польських міст Полоцьк та Гданськ забезпечить можливість транспортування нафти з ба­гатих ресурсами вуглеводнів країн каспійського регіону до споживачів у Польщі, Німеччині та інших країнах Північної та Західної Європи. Україна зацікавлена в реалізації взаємовигідних міжнародних проектів, пов'язаних з транзитом нафти та газу, забезпеченням надійності функціонування транзит­них систем та підвищенням безпеки постачання енергоносіїв до Європи. Укра­їна має давні традиції у сфері видобування та використання нафти і природно­го газу. Видобуток нафти розпочався тут ще в XVIII столітті і вже на початку XX століття досяг 2 млн. т на рік, а в 1974 році перевищив 14 млн. т. Промис­ловий видобуток природного газу бере свій початок з 1924 року, а в 70-х роках минулого століття він досяг максимального рівня - 68,7 млрд. м³. 3 території України почались і перші у світі експортні постачання природного газу, які почали здійснюватись до Польщі ще з 1944 року. З 1967 року український газ став експортуватися до Чехословаччини, пізніше - до Австрії. Транзит нафти територією України до Чехословаччини розпочався з 1962 р. Сьогодні частка нафти та газу в загальному балансі використання первинних енергоресурсів України становить 61%. Пріоритетним енергоресурсом є природний газ. част­ка якого в енергобалансі за останні роки складає 41 -43%.

Україна належить до країн із дефіцитом власних природних вуглеводне­вих ресурсів, задовольняючи потребу в газі за рахунок власного видобутку на 20-25%, у нафті - на 10-12%. У 1991 році споживання газу становило 118,1 млрд. м", І країна посідала 3 місце у світі за рівнем споживання газу, поступаючись тільки США і Росії. За останні 10 років використання природного газу в Україні зменшилось більш ніж на третину І у 2000 році воно склало 73,4 млрд. м³. Споживання нафти та нафтопродуктів в Україні за останні роки стабілізувалось на рівні 25-29 млн. т.