Постановив:

Позов Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва до Головного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Григорян О.Г. про накладення штрафу у розмірі 680, 00 грн. від 27.04.2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ                                                                                         О.Р. ЛУЖЕЦЬКА

3.2. Ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2012 року за поданням державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Риженко Ю.Е. про примусове проникнення до житла.

Справа № 2011/19059/12

6/2011/533/12

УХВАЛА

30 Листопада 2012 року

Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

      головуючого судді                     Подус Г.С.,

      при секретарі                              Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за поданням державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Риженко Ю.Е. про примусове проникнення  до житла, -

                                         В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Риженко Ю.Е. звернулася до суду Дзержинського району м. Харкова з поданням про примусове проникнення  до приміщень, що належить боржникові на праві власності та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з метою встановлення майнового стану боржника.  

В провадженні державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження, щодо стягнення з ОСОБА_2 сум боргу на користь юридичних осіб.

В судовому засіданні було встановлено:

Державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень відповідно до наказу № 16/12-09 від 27.04.09 р., відповідно до виконавчого листа № -2056/09 від 18.06.09р., відповідно до виконавчого листа № 2-1506/10 від 17.12.2010 року, відповідно до виконавчого листа № 2-4673/10 від 27.12.2010 року, відповідно до виконавчого листа № 2-508/11 від 29.04.2011 року, відповідно до примусового виконання рішення № 1329 від 17.12.2010 року, виданого Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкові, відповідно до виконавчого листа № 2-3387/10 від 29.04.2011 року.

В ході примусового виконання виконавчого провадження державним виконавцем були здійснені виходи за адресою АДРЕСА_2 для перевірки виконання рішення суду , у зв'язку з невиконанням законних вимог державного виконавця, проте 14.05.2012 року при виході на адресу невідома жінка в грубій формі відмовила надати доступ до приміщення, 29.05.2012 року на дзвінки та стук в двері мешканці не відчинили, про що було складено акт.

Суд, дослідивши подання та додані до нього матеріали, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України -  

1.  Питання  про  примусове  проникнення  до  житла чи іншого володіння  боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно  боржника  чи  майно  та кошти, належні боржникові від інших осіб,   або  дитина,  щодо  якої  є  виконавчий  документ  про  її відібрання,  при  виконанні судових рішень та рішень інших органів(посадових  осіб)  вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

( Частина перша статті 376 в редакції Закону N 3538-IV ( 3538-15 )від 15.03.2006 )      

2. Суд негайно розглядає подання,  зазначене в частині першій цієї  статті,  без  виклику  чи  повідомлення  сторін   та   інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Державний виконавець просить суд надати дозвіл примусове проникнення до приміщень що належить боржникові на праві власності та розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 з метою встановлення майнового стану боржника.

У відповідності до ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" -

- звернення стягнення  на  майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за   виконавчими   документами   в   першу    чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті,  інші цінності,  в тому числі кошти на рахунках та  вкладах  боржника  в установах  банків  та  інших кредитних організаціях,  на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються за наявності даних про кошти та інші  цінності  боржника,  що знаходяться  на  рахунках  і  вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Згідно ч.5 ст.50 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3541-IV ( 3541-15 ) від 15.03.2006р., у разі відсутності у боржника коштів та цінностей,  достатніх для  задоволення  вимог  стягувача, стягнення звертається також на належне  боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом  не  може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно  боржника  не  зупиняє  звернення стягнення на грошові кошти боржника.  Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які   необхідно   звернути  стягнення  в  першу  чергу.  Остаточно черговість  стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним  виконавцем.  

Державний виконавець не надав суду ніяких доказів того, що ним були проведені будь які дії спрямовані на виконання наказу Господарського суду Харківської області про примусове виконання ухвали,  а тому подання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.376 ЦПК України, суд -

                                           У Х В А Л И В:

Поданням державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Риженко Ю.Е. про примусове проникнення  до житла, що належить боржникові на праві власності та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з метою встановлення майнового стану боржника -  залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя        Г.С.Подус

3.3. Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2012 р. з заявою Державного підприємства «Антрацит» про заміну сторони у зведеному виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчих написів нотаріуса від 17 жовтня 2000 р.1-1612, від 12 серпня 2002 р. № 1317, від 12 серпня 2002 р. № 1318 та від 12 серпня 2002 р. № 1319 про стягнення заборгованості на користь С., що знаходиться у провадженні підрозділу примусового виконання рішень відділу держаної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, з боржника, ДП «Антрацит», на боржника, ДП «Шахта імені 50-річчя Радянської України».

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 лютого 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Ткачука О.С.

Суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,

Савченко В.О., Умнової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Державного підприємства «Антрацит» про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчими написами про стягнення з Державного підприємства «Антрацит» заборгованості на користь ОСОБА_5, за касаційною скаргою Державного підприємства «Антрацит» на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 27 вересня 2011 року,-

в с т а н о в и л а :

ДП «Антрацит» звернувся до суду з заявою про заміну сторони у зведеному виконавчому провадженні по примусовому виконанні виконавчих написів нотаріуса №1-1612 від 17 жовтня 2000 року, №1317 від 12 серпня 2002 року, №1318 від 12 серпня 2002 року, №1319 від 12 серпня 2002 року про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_5, що знаходиться у провадженні підрозділу примусового виконання рішень відділу держаної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області з боржника ДП «Антрацит» на боржникаДП «Шахта імені 50-річчя Радянської України.

Заява мотивована тим, що згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 31 грудня 2008 року №691 (з подальшими змінами та доповненнями) зі складу ДП «Антрацит» був виділений відокремлений підрозділ «Шахта імені 50-річня Радянської України» та на його базі створено ДП «Шахта імені 50-річчя Радянської України». Згідно п.8 наказу №691 від 31 грудня 2008 року зі змінами та доповненнями ДП «Шахта імені 50-річчя Радянської України» є правонаступником частини майна, прав та обовязків ДП «Антрацит», повязаних з діяльністю його відокремленого підрозділу «Шахта імені 50-річчя Радянської України» згідно з розподільчим балансом. Відповідно до п.3.3 Статуту ДП «Шахта імені 50-річчя Радянської України» підприємство є правонаступником прав та обовязків відокремленого підрозділу «Шахта імені 50-річчя Радянської України». За таких обставин, ДП «Антрацит» вважає, що боржника у зведеному виконавчому провадженні про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_5 слід замінити з ДП «Антрацит» - його правонаступником - ДП «Шахта імені 50-річчя Радянської України».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 29 червня 2011 року заява ДП «Антрацит» про заміну сторони виконавчого провадження задоволена. Замінено сторону у зведеному виконавчому провадженні №13/1 з примусового виконання виконавчих написів нотаріуса №1-1612 від 17 жовтня 2000 року, №1317 від 12 серпня 2002 року, №1318 від 12 серпня 2002 року, №1319 від 12 серпня 2002 року про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_5 з ДП «Антрацит» - на його правонаступника ДП «Шахта імені 50-річчя Радянської України».

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 2 вересня 2011 року апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволена. Ухвала місцевого суду скасована з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви щодо заміни сторони у зведеному виконавчому провадженні.

Заявник ДП «Антрацит» не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати із залишенням в силі ухвали місцевого суду.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи №6-423/11, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно виконавчих написів нотаріуса №1-1612 від 17 жовтня 2000 року, №1317 від 12 серпня 2002 року, №1318 від 12 серпня 2002 року, №1319 від 12 серпня 2002 року з ДП «Антрацит» на користь ТОВ «ЛФЦ-сервіс» стягнуто 3332124,20 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 19 лютого 2008 року, проведено заміну стягувача за вищевказаними виконавчими написами нотаріуса з ТОВ «ЛФЦ-сервіс» на ОСОБА_5

Зведене виконавче провадження по примусовому виконанню даних виконавчих написів нотаріуса передано до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Луганській області та прийнято до виконання згідно постанови від 27 вересня 2010 року.

Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 31 грудня 2008 року №691 з подальшими змінами зі складу ДП «Антрацит» був виділений відокремлений підрозділ «Шахта імені 50-річчя Радянської України» та на його базі створено ДП «Шахта імені 50-річчя Радянської України».

Згідно п.8 наказу №691 від 31 грудня 2008 року (зі змінами та доповненнями) ДП «Шахта імені 50-річчя Радянської України» є правонаступником частини майна, прав та обовязків ДП «Антрацит», повязаних з діяльністю його відокремленого підрозділу «Шахта імені 50-річчя Радянської України» згідно з розподільчим балансом.

Відповідно до п.3.3 Статуту ДП «Шахта імені 50-річчя Радянської України» підприємство є правонаступником прав та обовязків відокремленого підрозділу «Шахта імені 50-річчя Радянської України».

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про заміну боржника у виконавчому провадженні виходив з того, що ДП «Шахта імені 50 річчя Радянської України» є правонаступником частини майна, прав та обовязків ДП «Аентрацит», повязаних з діяльністю його відокремленого підрозділу «Шахта імені 50-річчя Радянської України». Заборгованість ДП «Антрацит» перед ОСОБА_5 передана ДП «Шахта імені 50-річчя Радянської України» згідно розподільчого балансу, тому є підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні.

Апеляційний суд не погодився з такими висновками місцевого суду та скасовуючи його рішення з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні виходив з того, що право предявлення вимоги до новоствореної у разі виділу юридичної особи має лише кредитор, комісія з виділу відокремленого підрозділу має право внаслідок розгляду заявлених кредиторами вимог задовольнити їх чи відхилити. До розподільчого балансу мають бути включені лише вимоги кредиторів, які були заявлені та задоволені комісією. Доказів того, що ОСОБА_5 звертався з такими вимогами до комісії суду не надано. Докази того, що зазначена у виконавчих написах заборгованість повязана саме з діяльністю відокремленого підрозділу «Шахта імені 50-річчя Радянської України» заявником також не надано.

Оскільки ДП «Антрацит», яке визначено як боржник у зведеному виконавчому провадженні не припинено, не вважається таким, що вибуло як сторона виконавчого провадження, ОСОБА_5, як кредитор до комісії з виділу з вимогами до створення шляхом виділу нової юридичної особи ДП «Шахта імені 50-річчя Радянської України» не звертався, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для заміни сторони у зведеному виконавчому провадженні.

Разом з тим, з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обовязків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. До виділу застосовуються за аналогією положення частини першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.107 ЦК України після закінчення строку для предявлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобовязань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобовязання, які оспорюють ся сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

За змістом ч.2 ст.107 ЦК України розподільчий баланс має містити не лише зобовязання тих кредиторів, які заявили свої вимоги та вони були задоволені комісією, а і зобовязання, які оспорюються сторонами.

Документом, який розподіляє майнові права та обовязки між підприємством є розподільчий баланс, який містить положення про правонаступництво щодо реорганізованого субєкта стосовно усіх кредиторів, включаючи зобовязання, які оспорюються сторонами.

Таким чином, висновки апеляційного суду, що до розподільчого балансу мають бути включені лише вимоги кредиторів, які були заявлені та задоволені комісією з виділу вбачаються необґрунтованими.

Згідно п.8 наказу Мінвуглепром України від 31 грудня 2008 року №691 з подальшими змінами та доповненнями ДП «Шахта імені 50-річчя Радянської України» є правонаступником частини майна, прав та обовязків ДП «Антрацит», повязаних з діяльністю його відокремленого підрозділу «Шахта імені 50-річчя Радянської України» згідно з розподільчим балансом.

9 лютого 2011 року Міністерством вугільної промисловості України затверджено розподільчий баланс реорганізації ДП «Антрацит» шляхом виділення відокремленого підрозділу «Шахта імені 50 років Радянської України» та створення на його базі ДП «Шахта імені 50 років Радянської України», відповідно до якого заборгованість ДП «Антрацит» перед ОСОБА_5 за виконавчими написами нотаріуса №1-1612 від 17 жовтня 2000 року, №1317 від 12 серпня 2002 року, №1318 від 12 серпня 2002 року, №1319 від 12 серпня 2002 року передана ДП «Шахта імені 50 років Радянської України».

Додана до матеріалів справи копія розподільчого балансу містить нотаріальне посвідчення підписів голови та членів комісії з виділу, що відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Перехід за розподільчим балансом заборгованості за виконавчими написами нотаріуса №1-1612 від 17 жовтня 2000 року, №1317 від 12 серпня 2002 року, №1318 від 12 серпня 2002 року, №1319 від 12 серпня 2002 року про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_5 від ДП «Антрацит» до правонаступника ДП «Шахта імені 50 років Радянської України» є підставою для заміни сторони у зведеному виконавчому провадженні по примусовому виконанню останніх.

Вищевказаним обставинам дав належну оцінку суд першої інстанції обґрунтовані висновки щодо яких виклав в мотивувальній частині ухвали.

Посилання апеляційного суду на те, що ДП «Антрацит» не припинено, а отже і не вважається таким, що вибуло як сторона виконавчого провадження не узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, оскільки підставами процесуального правонаступництва є не лише припинення юридичної особи.

Вибуття ДП «Антрацит» як сторони виконавчого провадження відбулось не у звязку з припиненням юридичної особи, а у звязку з прийняттям рішення про виділ відокремленого підрозділу «Шахта імені 50-річчя Радянської України» та затвердженням розподільчого балансу, відповідно до якого перейшли права та обовязки ДП «Антрацит» до ДП «Шахта імені 50-річчя Радянської України» за виконавчими написами нотаріуса про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_5

Вказані обставини не були враховані апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали, що призвело до неправильного вирішення питання щодо заміни сторони у зведеному виконавчому провадженні.

При цьому, місцевий суд прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви належним чином не мотивовані та не узгоджуються зі змістом правовідносин, що виникли між сторонами.

Враховуючи наведене, ухвалу апеляційного суду слід скасувати з підстав, передбачених ст.339 ЦПК України, із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державного підприємства «Антрацит» задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 27 вересня 2011 року скасувати, ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 29 червня 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий  Ткачук О.С. судді  Висоцька В.С.  Колодійчук В.М.  Савченко В.О.  Умнова О.В.

3.4. Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року за поданням державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Красуцького А.Б. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон.

Справа №  2601/23762/12

Провадження №:  6/2601/639/12

У Х В А Л А