Пояснювальна записка

Сучасному суспільству необхідні фахівці, здатні до самоосвіти та самовдосконалення у професійній діяльності, адаптивні до постійно мінливого світу. Сприяння професійному та особистісному самовдосконаленню педагога, формування оптимального стилю саморегуляції дозволить не тільки усвідомлювати свою поведінку і виконувані професійні дії, а й управляти ними з метою підвищення ефективності професійної діяльності. [10. С. 4].

У даній програмі під професійним та особистісним самовдосконаленням педагога будемо розуміти: неперервний саморозвиток особистості, усвідомлену саморегуляцію, спрямовану на побудову дій і поведінки, що відповідають завданням професійної діяльності, виховання, особистісного розвитку, професійного і суб'єктного становлення в ДНЗ.

Враховуючи актуальність зазначеної проблеми виникає потреба у підвищенні особистісного і професійного рівня педагогів. Практичний досвід свідчить про те, що головний акцент у такій роботі має бути зроблений на усвідомлення вихователями наявності певних особливостей особистісної чи (та) професійної сфери, які потребують зміни, а також розширення спектру поведінкових можливостей і виявлення внутрішніх резервів особистості. [24]

Відповідно, метою даної програми є створення таких умов, у яких зовнішні стимулюючі фактори стануть внутрішніми мотивами і будуть спонукати педагога до самостійного керування власним розвитком, тобто саморозвитку.

Як було доведено у ряді досліджень [17-19] формування суб’єкту саморозвитку можливе лише при наявності базової фундаментальної умови – підвищенні рівня самосвідомості. Відповідно, для реалізації програми особистісного і професійного самовдосконалення педагогів, вимагає роботи щодо розвитку самосвідомості.

Відомо, що розвиток самосвідомості відбувається внаслідок подолання певних труднощів, пошуку виходу з проблемних ситуацій, вирішення життєвих протиріч, здійснення вибору [20]. Оптимальні умови для моделювання зазначених ситуацій дозволяє створити використання методу казкотерапії.

Казкові сюжети про життя, метафорично описують реальні події. Через казку дорослі можуть обирати роль будь-якого героя, навчатися його здібностям зустрічати і долати життєві труднощі. Казкотерапія дозволяє безболісно і безпечно переглянути систему цінностей, змінити чи, навіть, наново сформувати свій життєвий сценарій [12].

Можливості використання казкотерапії для дорослих у даному контексті дозволяють [6-7] : розкрити сутність проблем, допомоги у пошуку альтернативних рішень, підсилити внутрішні ресурси особистості, надати можливість вибору засобів вирішення завдань, формувати позитивне мислення, тощо. Дієвість методу казкотерапії в роботі з дорослими пояснюється також відсутністю директивної, повчальної форми надання інформації, що дозволяє зберегти мету і зміст теми, що розглядається, але змінити форми з безапеляційно стверджувальної на метафоричну.

Саме тому, кожне заняття наведеної програми включає в себе казку, що слугує меті пізнання себе і оточуючих, тут розглядаються конкретні ситуації, де проявляється типова поведінка, відповідно є можливість проведення групового диспуту. Що дозволить перевірити знання, узагальнити досвід, співвіднести його з досвідом інших і, можливо, змінити точку зору, намітити шляхи роботи над собою.

Враховуючи психологічний аспект педагогічної діяльності та необхідність конструктивної взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу, процес занять сплановано у формі тренінгу. Бо саме так створюються умови для усвідомлення актуальності поставленої проблеми, підвищення мотивації щодо особистої участі в її обговоренні та вирішенні [3]. Використання казкотерапії, моделювання проблемних ситуацій, відповідні вправи відкривають широкі можливості щодо розкриття креативності, готовності до адекватного реагування на педагогічні ситуації.

Використання зазначених методів сприяє своренню умов, у яких зовнішні стимулюючі фактори стануть внутрішніми мотивами і будуть спонукати педагога до:

- свідомого підпорядкування вчинків морально-етичним і професійним вимогам;

- належного володіння собою, своїми емоціями, почуттями, прагненнями;

- самокерування і самокорекції неприємних в даному дошкільному закладі та суспільстві проявів настрою і психічних станів;

- усвідомлення індивідом особистісних і професійних якостей і адекватного самопізнання в цілому, що передбачає адекватну самооцінку рівня своїх знань, умінь, навичок, здібностей, внутрішнього потенціалу, досягнень особистісного розвитку, суб'єктного та професійного становлення;

- здійснення завдань професійного, особистісного та суб'єктного самовдосконалення на основі самопізнання.