Види злочинів

3. Стадії скоєння злочину та співучасть у злочині.

Стадії вчинення злочину – це передбачені законом суспільно небезпечні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації злочинного наміру.

Перед готуванням до злочину чи замахом може відбуватися виявлення наміру на здійснення злочину, але це не є стадією вчинення злочину, тому що це ще не є дія, а намір. У цих випадках карається сама погроза як суспільно небезпечне діяння.

Стадії скоєння злочину

1. Готування до злочину.

2. Замах на злочин (не доведено злочин до кінця з причин, що не залежали від волі особи, є закінчені (злодій проник на склад, але нічого не вкрав, тому що на складі нічого не було), незакінчені (злодій проник в крамницю, але нічого не вкрав, бо його затримала охорона).

Добровільна відмова при незакінченому злочині – остаточне припинення особою з власної волі готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, не несе кримінальної відповідальності.

Співучасть у злочині – умисна суспільна участь кількох суб’єктів у вчиненні умисного злочину.

Різний ступінь узгодженості дій співучасників дозволяє виділити форми співучасті:

• учинення злочину групою осіб (без попередньої змови між собою);

• учинення злочину групою осіб за попередньою змовою (до початку злочину домовилися про його скоєння);

• учинення злочину організованою групою (попередня змова та стійкість);

• учинення злочину злочинною організацією (стійке об’єднання).

Види співучасників

Кримінальний кодекс України

Ст. 27. Види співучасників.

Співучасниками злочину, поряд з виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.

У реальній дійсності в діях співучасників можливий збіг кількох ролей. Це впливає на призначення покарання.

4. Поняття, ознаки і підстави кримінальної відповідальності.

Кримінальна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, яка полягає в обмеженні прав і свобод особи, яка вчинила злочин, що індивідуалізується в обвинувальному вироку суду і здійснюється спеціальними уповноваженими органами.

До кримінальної відповідальності особу можна притягти лише за наявності певних підстав.

Кримінальний кодекс України

Ст. 2. Підстави кримінальної відповідальності.

1. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

2. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

3. Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.

Обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, – це встановлені судом за конкретною справою об’єктивні та суб’єктивні чинники, що не є ознаками конкретного складу злочину і не впливають на його кваліфікацію, проте знижують чи підвищують суспільну небезпечність діяння і тим самим впливають на пом’якшення чи посилення покарання.

Кримінальний кодекс України

Ст. 66. Обставини, що пом’якшують відповідальність.

При призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються:

1. з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;

2. добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

3. надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину;

4. вчинення злочину неповнолітнім;

5. вчинення злочину жінкою в стані вагітності;

6. вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

7. вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

8. вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;

9. вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;

10. виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених цим Кодексом.

Ст. 67. Обставини, що обтяжують покарання.

При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:

1. вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;

2. вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (частина друга або третя статті 28);

3. вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату;

4. вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;

5. тяжкі наслідки, завдані злочином;

6. вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані;

7. вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

8. вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній,службовій чи іншій залежності від винного;

9. вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;

10. вчинення злочину з особливою жорстокістю;

11. вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;

12. вчинення злочину загальнонебезпечним способом;

13. вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.