Структурно-логічні схеми

Система діагностики навчального матеріалу семінарських занять Критерії оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях

Результати успішності, будучи важливим показником навчальної роботи не лише студента, а й усього вузу в цілому, нерідко залежать від суб'єктивного підходу до оцінки знань студентів окремими викладачами. Відхилення в оцінці результатів пізнавальної діяльності студентів, іноді досягають великих значень, так, експериментально показано, що 276 викладачів вузів одну і ту ж студентську роботу оцінили таким чином: 31% - поставили оцінку "незадовільно", 65% -"задовільно", 4% - "добре".

Це й приклад показує наскільки великий діапазон суб'єктивності при оцінці знань студентів, якщо ці оцінки ставляться лише на основі індивідуальних "нефіксованих" критеріїв, якими користуються викладачі вузів. Подібні явища зустрічаються у практиці роботи вузів, що і стало спонукальним моментом для розробки критеріїв оцінок у масштабі всієї системи вищої освіти.

В нашому закладі, як в більшості вузів використовуються укрупнені критерії оцінок знань студентів, які повинні відповідно деталізуватись щодо кожної вузівської дисципліни. Однак, укрупнені критерії надто обширні, неконкретні. Тривіальна інформація, що міститься у них, мало що дає викладачеві вузу і студенту. Відомо, що викладач вузу чітко знає, що повинен знати і вміти студент на "відмінно". Значно складніше оцінити його відповідь або роботу на "4" і "3^”.

В якості критеріїв оцінки слід виходити із кількості і змісту допущених студентами помилок у відповіді або роботі. Цей підхід до визначення оцінки не новий, на аналогічно-принциповій основі побудовані критерії оцінок з шкільних предметів і оцінок результатів ряду спортивних виступів.

Безумовно, за даного підходу до оцінки мають місце елементи суб'єктивності, однак діапазон її впливу значно обмежений відповідними формалізованими нормативами.

Для вузівської дисципліни доцільно встановити як критерій оцінки знань, вмінь і навичок студентів, відповідні характерні помилки і недоліки в усних відповідях і навчальних роботах. Далі слід розробити норми оцінок, тобто за яку кількість допущених помилок і недоліків ставиться певна оцінка.

Слід відзначити, що реалізація якісного поділу помилок і на цій основі встановлення норм оцінок для однієї і тієї ж дисципліни залежно від вузівської спеціальності повинна диференціюватись. Для тих спеціальностей де дана дисципліна є основною або профілюючою, і критерії норми оцінок повинні бути жорсткішими, зовсім неправомірно висувати однакові вимоги з хімії до студентів хімічних і економічних спеціальностей.

В основу критеріїв оцінок можна покласти класифікаційний поділ типових помилок, які допускають студенти в усних відповідях і при виконанні практичних робіт, на недоліки і грубі помилки. Потім встановлювались якісні норми оцінок залежно від числа і співвідношення недоліків і грубих помилок у графічній роботі або усній відповіді студента.

У класифікації помилок слід виходити з того, то студент не засвоїв основні елементи теорії і практики навчальної дисципліни, і свідчать про органічні дефекти в його знаннях і вміннях.

До недоліків умовно належать помилки, що мають певною мірою другорядний характер. Допускаючи їх студент тим не менше проявляє розуміння основного змісту понять, що вивчаються, а дефекти у його знаннях і вміннях незначні. На цій основі розробляється перелік типових грубих помилок і недоліків, які допускаються студентами при вивченні тієї чи іншої дисципліни.

Застосування критеріїв і норм оцінок дає можливість впорядкувати і звести у певну систему рівень вимог, що висувається при вивченні окремих дисциплін.

Методика і алгоритм розробки і встановлення критеріїв і норм оцінок повинні відображати такі організаційно-методичні комплекси:

• розробка і встановлення узагальнених ознак кожної оцінки з дисципліни;

• опис, узагальнення і систематизація сукупності типових помилок, що допускають студенти з даної дисципліни;

• якісний поділ помилок на грубі і недоліки;

• систематизація помилок за окремими розділами і темами дисципліни:

• встановлення норм оцінок залежно від кількості і різноманітного поєднання допущених студентам помилок;

• розробка методичних вказівок щодо застосування встановлених критеріїв і норм оцінок;

• доведення до студентів встановлених критеріїв і норм оцінок.

При розробці критеріїв системи оцінювання якості навчання необхідно враховувати основні компоненти:

1. рівень знань;

2. навики самостійної роботи;

3. вміння застосувати знання на практиці.

Рівень знань. Слід брати до уваги:

1. глибину і міцність знань;

2. рівень мислення;

3. вміння синтезувати знання по окремих темах;

4. вміння складати розгорнутий план відповіді;

5. давати точні формулювання;

6. правильно користуватись понятійним апаратом;

7. культура відповіді (грамотність, логічність і послідовність викладу);

8. виконання навичок і прийоми виконання практичних завдань.

Навики самостійної роботи.

1. Навики пошуку необхідної літератури;

2. Орієнтація в потоці інформації по обраній спеціальності;

3. Навики ведення записів (складання простого і розгорнутого плану, конспекту, реферату, виступу, а також навики науково-пошукової роботи.