- •Розширений конспект лекцій
- •Лекція 1. Тема 1. Поняття і сутність менеджменту
- •1. Ознаки та загальні риси організацій як об'єктів управління
- •1) Всі організації використовують чотири види ресурсів:
- •2. Поділ праці в організації та необхідність управління
- •3. Організація як відкрита система
- •4. Зовнішнє та внутрішнє середовище організації
- •5. Базові моделі організації та відповідні до них концепції управління організацією
- •6. Сутнісна характеристика менеджменту
- •3. Модель організації як складної відкритої ієрархічної системи (або системна модель).
- •7. Еволюція поглядів на сутність менеджменту
- •8. Співвідношення категорій “управління”, “менеджмент”, “адміністрування”, “керування”
- •9. Емпіричний підхід до менеджменту
- •10. Управління як наука і мистецтво
- •11. Функції менеджменту
- •12. Цикл менеджменту
- •13. Сучасне тлумачення ролі і сутності менеджменту
- •14. Менеджмент як вид професійної діяльності
- •15. Ознаки діяльності менеджера
- •16. Розподіл управлінської праці
- •17. Сфери менеджменту
- •19. Ролі менеджера в організації за г. Мінцбергом
- •1. Міжособистісні ролі:
- •2. Інформаційні ролі:
- •20.Якості, необхідні менеджерам
- •21.Модель сучасного менеджера
- •Лекція 2. Тема 2. Розвиток науки управління
- •1.Виникнення науки менеджменту та напрямки еволюції управлінської думки
- •2.Передумови виникнення науки управління
- •3. Підходи до класифікації напрямків розвитку науки управління
- •4. Ранні теорії менеджменту
- •5. Неокласична (поведінкова) теорія менеджменту (школа людських стосунків та школа організаційної поведінки)
- •6. Кількісна теорія менеджменту
- •7.Спільні риси інтегрованих підходів до управління
- •8.Сучасні напрямки розвитку науки управління
- •9. Орієнтація на технічні та технологічні нововведення
- •10.Гуманізація управління
- •11.Глобалізація менеджменту
- •12. Об'єднання інтересів бізнесу, суспільства і людини
- •Список рекомендованої літератури з дисципліни «Менеджмент» до теми 1-2
10. Управління як наука і мистецтво
Управління, у широкому розумінні цього терміну, – це безперервний процес впливу на об’єкт управління (особу, колектив, технологічний процес, підприємство, державу) для досягнення компромісних результатів за обмежених (зверху) витратах часу і ресурсів.
Кожен фахівець у галузі управління зобов’язаний володіти теорією, практикою та мистецтвом управління, уміти чітко визначати метазабезпечення й відчувати межу реального метапокладання в кожній конкретній проблемній ситуації своєї діяльності, визначати стратегію і тактику, які необхідні для їх досягнення, ухвалювати управлінські рішення та, нарешті, персонально відповідати за їх реалізацією і наслідки.
Управління завжди існує у двох іпостасях – як найдавніше мистецтво і як новітня наука про майбутнє.
Фахівці у цій галузі дотримуються єдиної думки, що управління є складовою великих професіональних, політичних, економічних, технологічних, соціальних та етичних систем і ґрунтується на власних концепціях, принципах та методах, тобто має серйозний науково-методичний фундамент.
Як стверджують деякі науковці, управління не піддається вимірюванню. Але завдяки таким наукам, як математика і статистика, вдалося в деякій мірі змоделювати, оптимізувати та кількісно обґрунтувати явища, що виникають під час управління.
Управління як наука вивчає зазначені складові в кожному випадку щодо конкретної системи відносин управління виробничо-господарською діяльністю.
Леонард Байт у своєму підручнику "Вступ до вивчення державного управління" дав таке визначення: "Мистецтво управління - це керівництво, координування й контроль, які здійснюються над багатьма людьми для досягнення певної мети.
В розумінні одних науковців, управління – це наука про складні системи та їх характеристики
Управління (в латинськіймові- regere, в англійській - соntrol, management, у французькій - аdministration, у німецькій - Regierung) у прямому сенсі виникає в системі взаємозв'язків, відносин, явищ, процесів, де присутня свідома основа, інтерес ізнання, мета і воля, енергія і дії людини.
11. Функції менеджменту
До вивчення функцій менеджменту не можна підходити з чисто формальної сторони, а необхідно виявляти й аналізувати зміни, що відбуваються в змісті управлінських понять і положень.
Ці зміни відбивають глибинні процеси, що відбуваються у світовій економіці, до яких, у свою чергу, намагаються пристосуватися і сучасні організації.
Слово “ф у н к ц і я” – від латинського functio, що в перекладі українською мовою означає виконання, коло діяльності, призначення, обов’язок тощо.
А. Файоль виділив шість груп функцій управлінської праці, а саме: технічні і технологічні (виробництво, виготовлення, переробка); комерційні (закупівля, продаж, обмін); фінансові (залучення капіталів і ефективне управління ними); охоронні або страхові (охорона власності і фізичних осіб); облікові (інвентаризація, балансові відомості, витрати виробництва, статистика); адміністративні (передбачення, організація, розпорядництво, координування і контроль) операції.
Й. С. Завадський виділяє наступні функції: планування, організація, координація, регулювання, мотивація, контроль.
Г. М. Чорний класифікує функції управління наступним чином: облік, аналіз, визначення цілей, планування, організація, керівництво, контроль.
Ю. М. Осіпов, вважає, що управління - це організація, аналіз та контроль.
В. К. Савчук класифікує функції менеджменту на наступні: планування, організація, мотивація і контроль, а координацію і регулювання не виділяє як самостійні функції і вони виступають складовими чотирьох основних функцій.