4.3. Організація міжнародних лізингових операцій

В українській мові немає еквівалента терміна "лізинг". Будь-яке визначення терміна не є вичерпним і не врахо­вує усіх форм прояву цього гнучкого кредитного інстру­менту.

У загальному розумінні лізинг — це договір, що перед­бачає надання лізингодавцем лізингоотримувачу належ­них йому устаткування, машин, комп'ютерної та оргтех­ніки, транспортних засобів, споруджень виробничого, тор­говельного і складського призначення у виключне кори­стування на певний термін за визначену винагороду — орендну плату, що включає процентну ставку, яка покри­ває вартість залучення коштів лізингодавцем на грошово­му ринку з урахуванням необхідного прибутку банку та амортизації майна.

Згідно із Законом України "Про лізинг" від 16 грудня 1997 р. лізинг визначається як підприємницька діяль­ність, яка спрямована на інвестування власних чи залуче­них фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоо-держувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням ізлізингоодержувачем у відповідного продавця майна за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізинго­вих платежів.

Лізингові операції близькі до кредитних операцій із усіма правами, що випливають із цього, і нормами дер­жавного регулювання. Проте лізинг відрізняється від кредиту тим, що після закінчення терміну лізингу і ви­плати всієї обумовленої суми договору об'єкт лізингу за­лишається власністю лізингодавця (якщо угодою не пе­редбачено викуп об'єкта лізингу за залишковою вартістю або передачу у власність лізингоотримувачу). При кредиті банк залишає за собою право власності на об'єкт як заста­ву позики.

Економічна сутність лізингу робить його застосування найефективнішим у галузях, що випускають продукцію високого ступеня готовності, збут якої багато в чому за­значається її конкурентоспроможністю і наявністю коштів у користувача цієї продукції.

Оперативний лізинг — де лізингові контракти, що укладаються на короткий і середній термін (менший за амортизаційний період), відповідно до яких орендарю надається (за дотримання визначеного терміну) право в будь-який інший час розірвати договір. Як правило, це об'єкт лізингу, за якого орендарі швидко змінюють один одного. Орендодавець тут несе підвищений ризик, а орен­дарі, що швидко змінюються, змушують лізингову ком­панію виявляти особливий інтерес до належного утриман­ня предмета лізингу. Часто лізингова компанія бере на себе технічне обслуговування об'єкта лізингу, тобто ре­гламентний ремонт, страхування, здійснюючи таким чи­ном повносервісний або частково сервісний лізинг (у кон­тракті визначається поділ зобов'язань). Після завершення терміну дії договору лізингу предмет договору може бути повернутий власнику або знову зданий в оренду.

Фінансовий лізинг характеризується тривалим термі­ном контракту (від 5 до 10 років) і амортизацією всієї або більшої частини вартості устаткування. Фактично фінансовий лізинг є формою довгострокового кредитування купівлі. Після закінчення терміну дії фінансового лізин­гового контракту орендар може повернути об'єкт оренди, продовжити угоду або укласти нову, а також купити об'єкт лізингу за залишковою вартістю (вона має суто символіч­ний характер).

За майнового лізингу розрізняють лізинг нового май­на (із перших рук) і лізинг майна, яке було в користу­ванні (із других рук), тобто підприємець продає майно, власником якого він є і ним уже користується.

За об'єктами угод розрізняють лізинг рухомого (до­рожній транспорт, повітряний і морський транспорт, ва­гони, контейнери, техніка зв'язку) і нерухомого майна (торгові й конторські будинки, виробничі приміщення, склади та ін.).

За лізингу нерухомості орендодавець будує або купує нерухомість за дорученням орендаря і надає йому для використання в економічних і виробничих цілях. Так само, як і в угодах із рухомим майном, контракт укла­дається на термін менший або такий, що дорівнює амор­тизаційному періоду об'єкта; орендар несе зобов'язання за всіма ризиками, витратами і податками під час дії кон­тракту.

За зворотного лізингу укладається договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власни­ка і передачу цього майна йому в лізинг.

За пайового лізингу лізингові операції здійснюються за участі суб'єктів лізингу на основі укладення багатосто­роннього договору та залучення одного або кількох кре­диторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестую­чи свої кошти.

Міжнародний лізинг передбачає укладання договору лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебу­вають під юрисдикцією різних держав, або у разі коли майно чи платежів перетинають державні кордони.