10.2. Кредитні відносини України

Укладеною у травні 1993 р. угодою між урядами РФ і України заборгованість України в обсязі 2,5 млрд. дол. США було переоформлено в державний кредит. Згідно з наступною угодою, підписаною в червні 1993 p., уряд РФ у відповідь на звернення українського уряду надав Україні кредит обсягом 0,5 млрд. дол. США для оплати поставок товарів і послуг з Росії. У березні 1995 р. було укладено міжурядову російсько-українську угоду, спря­мовану на реструктуризацію боргових зобов'язань Украї­ни за вказаними кредитними угодами. РФ надала Україні відстрочку на загальну суму 1161,3 млн. дол. США щодо прострочених платежів та процентів за користування кре­дитами, а також щодо платежів у рахунок погашення основного боргу за 1995 р.

У травні 1997 р. було підписано "Угоду між урядом Укриши і урядом РФ про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорно­морського флоту Російської Федерації на території Украї­ни", яку обидві держави ратифікували в 1999 р. Згідно з цією угодою, заборгованість України за державними кредитами Російської Федерації визнавалась в сумі 3074 млн. дол. США з урахуванням процентів за користування кредитами.

Угоди передбачала, що розрахунки російської сторони за перебування на українській території своєї частини Чорноморського флоту миють здійснюватися шляхом що­річного зменшення рівними частками державного боргу Укриши перед РФ, який залишається після вирахування компенсаційної вартості кораблів, суден та плавзасобів (526,509 млн. дол. США) і компенсації за розщеплювання матеріали (200 млн. дол. США). Сума такого зменшення (погашення) становить 97,75 млн. дол. США. І тільки після погашення Україною державного боргу перед РФ орендна плита здійснюватиметься Росією прямими платежами.

Чи не найголовнішою фінансовою проблемою для України є розрахунки за природний газ із PAT "Газпром". З останнім уряд України в березні 1995 р. уклав угоду, згідно з якою було проведено реструктуризацію заборго­ваності за поставку газу в 1994 р. шляхом випуску Украї­ною на суму 1400 млн. дол. США облігацій на термін до 12 років, включаючи 2-річний пільговий період, протягом якого виплачується тільки дохід у вигляді процентів, нарахованих за ставкою 8,5 % річних на суму цінних паперів.

Ще в листопаді 1998 р. було досягнуто домовленості про товарне покриття боргу за російські енергоносії, який тоді становив 1 —1,2 млрд. дол. США. Згідно з цією домо­вленістю, Україна мала поставити Росії продукти харчу­вання на суму 500 млн. дол. США. Питання, якими ще товарами потрібно погашати борг, мало вирішуватися під час подальших переговорів. За даними Міністерства фі­нансів України, в Росію було поставлено товарів лише на 14 млн. дол. США та передано кілька стратегічних бом­бардувальників, оцінених у 285 млн. дол. США. Отже, хоча товарне покриття боргу за газ було чи не найкращим ва­ріантом розрахунків, з огляду на нестачу валютних коштів і від'ємне сальдо в торгівлі з Росією, Україна скориста­лась цим далеко не повною мірою.

Проблема розрахунку за газ залишається однією з найгостріших в українсько-російських відносинах. Причому сторони не досягли остаточної домовленості щодо узго­дження обсягів заборгованості України. За даними Міні­стерства фінансів України, узгоджена сума боргу за ро­сійський газ, поставлений в Україну в 1996 - 1999 pp., становила 1,4 млрд. дол. США. Цілком очевидно, що з того часу заборгованість за газ збільшилась.