Тема 10. Україна на світовому фінансовому ринку

10.1. Динаміка зовнішнього боргу України.

10.2.  Кредитні відносини України.

10.3.  Кредитування міжнародними організаціями.

10.4.  Позики на міжнародних ринках капіталу,

10.5.  Шляхи реформування державної грошово-

кредитної політики України.

10.6.  Інтеграція України до Європейського Союзу..

 

10.1. Динаміка зовнішнього боргу України

Перші зовнішні державні позики Україна здійснила ще в 1992 р. Зовнішній державний борг України, що на почат­ку 1993 р. становив 396 млн дол. США, у подальшому зростав і на початок 2000 р. збільшився до 12,438 млрд дол. Динаміку цього показника за період 2002—2004 pp. з виділенням окремих кредиторів наведено в табл. 10.1.

На початок 2000 р. найбільшими кредиторами Украї­ни були: серед міжнародних організацій — Міжнародний валютний фонд, серед держав — Російська Федерація.

За оцінками аналітиків, рівень державного боргу, який загрожує національній безпеці держави, становить щодо ВВП 60 % і вище (за іншими оцінками — 80 % і вище).

В Україні у 2000 р. порівняно з 1990 р. обсяги ВВП суттєво скоротилися — майже на 60 % . Це супроводжува­лося значним зменшенням податкової бази і, як наслідок, можливостей бюджету щодо обслуговування зовнішніх боргів. На початок 1997 р. обсяги зовнішнього державно­го боргу України щодо ВВП становили близько 20 %, а в наступному році вони сягнули вже майже 38 %. Різке підвищення в 1998 р. цього показника було спричинене не тільки збільшенням самого боргу протягом року (з 9,555 до 11,47 млрд дол. США), а й значним падінням курсу гривні (з 1,899 до 3,427 грн/дол. США) за зростання об­сягів номінального ВВП лише на 11,3 % . На кінець 1999 р. зовнішній державний борг сягнув рівня 51 % ВВП.

Нарощування державою зовнішніх боргів ускладнює проблему виконання бюджетом боргових зобов'язань. Якщо на 1998 р. передбачалася частка видатків держав­ного бюджету на погашення та обслуговування зовнішніх боргів у розмірі 7,5 %, на 1999 р. — 8, то на 2000 р. — вже 12,3 %. Тому для обслуговування зовнішніх борго­вих зобов'язань потрібна була їх реструктуризація.

Іншою проблемою України була нестача валютних коштів. На кінець 1999 р. валютні резерви НБУ станови­ли 1046,4 млн дол. США, а на 2004 р. — 10 650 млн дол. Такі обсяги не давали змоги серйозно розраховувати на них при обслуговуванні зовнішніх боргових зобов'язань.

Протягом тривалого часу Україна мала від'ємне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу (воно ста­ло додатним тільки починаючи з II кварталу 1999 p.). У зв'язку з цим держава змушена була брати іноземні кре­дити з метою підтримання платіжного балансу. Отже, зовнішньоекономічна діяльність не була і поки що не ста­ла ефективним джерелом забезпечення України валютни­ми ресурсами. Поглиблює гостроту ситуації й відплив капіталу за кордон (за оцінками, 1,5—2 млрд дол. США щорічно).

Отже, проблема виконання зовнішніх боргових зобо­в'язань для України загострюється головним чином через брак валютних коштів, що є також причиною виникнен­ня зовнішніх поточних неплатежів країни (за енергоре­сурси), кредиторської заборгованості суб'єктів підприєм­ницької діяльності перед зарубіжними партнерами та ін. Саме нестача іноземної валюти змушує Україну щоразу реструктуризовувати в довгострокові державні борги свої різні боргові зобов'язання (в тому числі поточні заборгованості за енергоресурси та інші поставки). Причому всі реструктуризації здійснюються на обтяжливих для Украї­ни фінансових умовах, збільшуючи обсяги її зобов'язань за рахунок процентів.

Таблиця 10.1.  Динаміка зовнішнього державного боргу України (млрд.

дол. США на 1 січня відповідного року)

Кредитори	2002	2002	2003	2004	Частка, %
Міжнародні організації	3,444	4,022	4,804	5,276	42,4
Світовий банк	0,905	1,212	1,584	2,019
Європейський Союз	0,241	0,352	0,333	0,345
ЄБРР	0,035	0,066	0,097	0,111
МВФ	2,263	2,392	2,790	2,801
Держави	3,267	2,750	2,498	3,577	28,7
РФ	2,381	2,001	1,896	3,074
Туркменистан	0,704	0,599	0,458	0,317
Японія	0,182	0,150	0,144	0,186
Кредитні лінії	1,008	1,104	1,246	0,761	6,1
Фідуціарні позики		0,559	1,767	1,769	14,2
Облігації зов­нішньої дер­жавної пози­ки, передані PAT "Газ­пром"	1,120	1,120	1,155	1,048	8,4
Інша заборгованість				0,006	0,2
Усього	8,839	9,555	11,47	12,438	100